Національна рада отримала інструмент для моніторингу гендерних питань у медіа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Національна рада отримала інструмент для моніторингу гендерних питань у медіа

Новинні, розважальні, пізнавальні, інформаційно-аналітичні передачі, фільми і реклама можуть бути оцінені щодо наявності гендерних стереотипів і дискримінації. 22 березня на платформі кампанії проти сексизму в українських медіа та політиці «Повага» було представлено методологію моніторингу гендерних питань, якою надалі у своїй роботі послуговуватиметься Національна рада. Голова регуляторного органу Ольга Герасим’юк взяла участь у представленні цих напрацювань і зауважила, що вони будуть корисними не лише для регулятора, а й для мовників.

Методологію моніторингу гендерних питань у медіа  на замовлення Національної ради розробила соціологиня, гендерна дослідниця, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА Тамара Марценюк. Ініціативу регулятора щодо створення такого інструменту підтримав також Національний демократичний інститут в рамках проєкту «Сприяння рівності та протидія дискримінації», що започаткований Швецією.

Як засвідчив досвід робочої групи, що діє при Національній раді, самі працівники медіа демонструють несприйняття, коли йдеться про аналіз гендерного балансу в компаніях та й не вбачають проблем з питанням гендерного балансу в медіадіяльності взагалі, сказала під час обговорення Ольга Герасим’юк.

Це відбувається незважаючи на те, що загалом вони й поділяють ідею необхідності гендерного балансу, однак піти на перший крок і приділяти цьому питанню достатню увагу мовники так поки і не змогли. Досвід європейських країн свідчить, що саме із себе  розпочинали  медіакомпанії  – почали звітувати, аналізувати гендерний баланс у самих компаніях. Особливо прикметним, за словами Ольги Герасим’юк, є досвід Франції, яка дуже точно і докладно аналізує ситуацію у власних медіа і подає відповідні звіти до парламенту. Таке інформування планує започаткувати і Національна рада після того, як почне систематичне проведення моніторингу гендерних питань.

Наразі Україна також має законодавчий поштовх, який буде сприяти тому, щоб питанню гендерної рівності і балансу в медіа було приділено значно більше уваги. Нещодавно ухвалено закон із протидії дискримінації, запроваджено зміни до виборчого законодавства щодо обов’язкової кількості жінок у виборчих списках партій, є зміни в рекламному законодавстві. Тож питання напрацювання методології моніторингу гендерних питань є вкрай актуальним і потрібним для того, щоб Національна рада могла розпочати цю роботу.

Працівники апарату Національної ради активно були залучені до напрацювання методології моніторингу гендерних питань в медіа: вони надавали необхідні аналітичні дані, консультували, а також брали участь в апробуванні методології на етапі її розробки та пройшли відповідний тренінг за підтримки НДІ.

Тамара Марценюк, розповідаючи про розроблену нею методологію, повідомила, що в ній поєднано якісний і кількісний контент-аналіз, які послідовно застосовуються на різних етапах дослідження. Вона продемонструвала на прикладах, як працює цей підхід, розповіла, які передачі були оцінені й до яких висновків вдалося прийти. Методологія дає змогу працювати з новинними, пізнавальними, розважальними, інформаційно-аналітичними передачами, а також оцінювати фільми і рекламу. Для цього була розроблена горизонтальна модель. Вона складається з кількох блоків: окрім загальної інформації, увага звертається на відеоряд, аудіоряд, є  також певні висновки, аналітичні коментарі, які стосуються мови, гендерних стереотипів. Передбачається, що людина, яка проводить моніторинг, ставить бал за 7-градаційною шкалою від -3 до +3, де 0 балів – це нейтральний матеріал.

Моніторинг, за словами Тамари Марценюк, не спрямований не те, щоб лише віднайти якісь вади і невідповідності. Він дає можливість виділити й успішні приклади намагання дотриматися гендерної рівності. Адже трапляється, що виробники продукту прагнуть збалансовано підійти до гендерного питання, однак часом не цілком розуміють, як це зробити. В аналітичних коментарях і висновках людина, яка оцінює продукт, власне, може робити замітки про певні виявлені особливості.

При проведенні моніторингу, каже дослідниця, є можливість використати дослідницьку стратегію триангуляції – коли кілька людей дивляться той самий відеопродукт, кодують у таблицю значення і потім порівнюють результати. Таким чином, до остаточної оцінки кодувальники приходять спільно. Оскільки є якісна складова, у процесі моніторингу оцінюються певні цитати, то може бути і певний суб’єктивний чинник. Стратегія триангуляції передбачає, що у процесі моніторингу аналітики контенту виставляють бали, а потім їх зіставляють, обговорюють коментарі й знаходять усереднену оцінку. Загалом, висловилася Тамара Марценюк, коментарі до продукту часом є навіть більш важливі, аніж самі виставлені бали.

Оскільки в нинішньому застарілому законодавстві не передбачено жодних повноважень Національної ради щодо регулювання цих процесів у медіа, а новий законопроєкт, де цей аспект уже наявний, поки не виноситься на голосування до парламенту, Національна рада шукає прийнятних шляхів для напрацювання певних практик із медіаспільнотою.

Для того, щоб ця методологія моніторингу гендерних питань стала офіційним інструментом для Національної ради, регуляторний орган, повідомила Ольга Герасим’юк  запросить усіх учасників процесу – тих, хто працював над методологією – громадськість, науковців, – для того, щоб на робочій групі проголосувати за методологію, і він стане для регулятора керівництвом для дії.

Контроль за гендерним параметром у медіа, на переконання Ольги Герасим’юк, змінить якість життя нашого суспільства, дасть можливість не лише зробити жінок більш видимими, але, оскільки медіа загалом є і засобом поширення ідей, моделей, «ми зробимо видимими наші реальні проблеми – проблеми спілкування, проблеми того, як ми будуємо свої сім’ї, як виховуємо дітей, який насправді має вигляд наше суспільне життя», – сказала вона.  Адже медіа сьогодні показують нам світ не таким, яким він є насправді, а доволі однобоко, висвітлюючи тільки одну частину і приховуючи іншу. «Життя в медіа виглядає абсолютно не природнимоскільки за їхньою версією лише одна частина суспільства працює, а цілі генерації громадян взагалі відсутні в житті.  Тому ось такі методології допоможуть нам випрямити це дивне криве дзеркало», – резюмувала Ольга Герасим’юк.  

 Крім того, напрацьована методологія допоможе також поширити серед медійників і усіх зацікавлених знання про те, як це можна зробити. Вона може стати надійним інструментом самоконтролю для усіх медіапрацівників.

Нагадаємо, минулого року під час виборчої кампанії Національна рада вперше оцінювала гендерний аспект кампанії в медіа. Із висновками цього моніторингу можна ознайомитися за посиланням.

З методологією моніторингу гендерних питань у медіа можна  буде ознайомитися  на сайті Національної ради після  того, як  його розробниця офіційного передасть його регулятору.

Модерувала захід ведуча, продюсерка «Радіо «Культура» Ірина Славінська,  також свої думки щодо необхідності впровадження  моніторингу гендерних стереотипів та сексизму в медіа висловила Юлія Тахтарова, координаторка програми «Жінки-лідерки» Національного демократичного інституту.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше