Національна рада привітала медійну громаду і увесь український народ із Днем Незалежності та побажала якнайшвидшої перемоги над ворогом - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Національна рада привітала медійну громаду і увесь український народ із Днем Незалежності та побажала якнайшвидшої перемоги над ворогом

31-й День Незалежності Україна відзначає у гіперважких умовах воєнного стану. Рашисти щодня цілять у наші міста і села ракетами, обстрілюють мирних жителів усіх територій, що межують з імперією зла, збиткуються над нашими громадянами, що опинилися в окупації, знущаються і катують наших полонених. Щодня гинуть наші мужні захисники, що боронять кожен метр своєї землі, не зменшується  кількість загиблих серед цивільних осіб. Зараз найбільше таких звісток ми отримуємо з Харківщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини і Запорізького краю. Ми оплакуємо жертви серед наших людей щодня, і від цього наше бажання помститися ворогу і перемогти його на полі бою тільки міцніє.

 Члени Національної ради, що зібралися у цей знаменний день на своє чергове засідання, сказали про запеклу боротьбу, яку веде вся країна, про неймовірну згуртованість людей перед  загрозою  тотального знищення, про мужність і сміливість українських воїнів,  відповідальність і розуміння своєї ролі в інформаційній війні українських медійників.

Голова Національної ради Ольга Герасимюк привітала всю медійну громаду: «Ми святкуємо нашу Незалежність під час жорсткого і переможного опору віковічному агресору – росії. Нам випало бути поколіннями найсильнішої країни світу. Батьками, матерями, братами і сестрами, друзями найсильніших воїнів світла!»

Відзначати цей день, за її словами, – це велика честь, це не подарунок, а мета і  шлях.  Бо свято українців – від слова «святе».  За незалежність віддавали життя покоління перед нами, що вже лежать в цій святій землі, відомі і безіменні.

«А сьогодні ми дякуємо кожному і кожній, хто поліг у жорсткому двобої, хто повернувся додому вкритий прапором, і хто досі лежить на полі бою. Ми будемо вимовляти свято кожне із цих імен. Ми вшануємо усіх загиблих при служінні народу журналістів, що не повернуться з редакційного завдання до своїх родин», наголосила голова Національної ради.

Український регулятор почав боротьбу на інформаційному фронті з першого ж дня війни і не припиняє її і нині.  Ця боротьба іде широким фронтом, безпосередньо у ній беруть участь медійники всіх регіонів нашої країни.

Сьогодні випала нагода послухати  включення  наших колег із деяких міст. Усі вони розповіли про свою, без перебільшення, звитяжну роботу під обстрілами, в окупації, під звуки ракетних ударів і виття сирен. Зокрема, поділилися своїми думками,  нещодавніми спогадами та задумами і планами на майбутнє Володимир Косюк із херсонської телекомпанії «Херсон+», Ольга Калганова із запорізької «Алекс», Ганна Павукова із криворізької «Рудани», Олена Смілянська із компанії «Тростянець» Сумської області, Андрій Крамченков із  «Суспільного|Суми», Ольга Цап із львівського «Першого західного»,  Олександр Поломарчук і головна редакторка Людмила із чернігівської «ТІМ».

Кожен із них розповів про свій досвід роботи в екстремальних умовах воєнного часу. Так, В. Косюк назвав два нові проєкти, які допомагають херсонцям пережити жахи війни – «Вижити в окупації» і «Голос окупованого Херсону». Ці та інші програми мовника  для мешканців окупованого рашистами Херсону є рятівною соломинкою, яка дозволяє їм дихати і жити в просякнутому ядучою кремлівською пропагандою місті.

Ольга Калганова сказала, що вночі Запоріжжя було обстріляне, і в цей час до неї доноситься сигнал тривоги. У місті, за її словами, 200 тисяч переселенців, із них 57 тисяч дітей, і найперше завдання компанії «Алекс» – забезпечити їх необхідною інформацією. Тому на першому місці в програмах компанії – програми соціального спрямування: психологічна підтримка, юридична і медична допомога. Важко в тому плані, що приміщення телекомпанії було у травні пошкоджене, не вціліло жодне вікно, вирвані двері, проламана стеля, всі студії, серед них і нова, яку тільки напередодні завершили монтувати, зруйновані вщент. Нині компанія виготовляє 5-6% контенту, решту часу транслюється Єдиний марафон. Однак ми щодня, і у вихідні також, транслюємо регіональні новини без повторів. Маємо велике прохання до регулятора і міжнародних інституцій, що надають грантові програми, допомогти подолати ці надзвичайні труднощі. З огляду на те, що чверть працівників виїхали, а в місті нині багато дітей, нам необхідні також якісні освітні програми.

Райони Дніпропетровщини також були обстріляні в ніч на 24-те серпня, повідомила Анна Павукова. Вона констатувала, що, чуючи екзистенційне питання «жити чи не жити», ми, звісно, вибираємо «жити!» Вона пояснила, що перший шок після військового вторгнення російських військ у нашу країну швидко минув. Бо спочатку медійникам було важко зорієнтуватися, яку можна подавати інформацію, а яку ні. Як перевіряти ту інформацію, яка надходила від різних джерел. Потім стало простіше, бо з’явилися роз’яснення РНБО і Національної ради,  був оприлюднений перелік офіційних джерел, які подавали лише достовірну інформацію про воєнні події.  Компанії довелося зіштовхнутися з потужними кібератаками, що йшли з різних міст планети, але ж зрозуміло, що все це було організовано країною, яку ми всі пишемо зараз із малої літери.

Сумщина однією з перших зустріла ворога, бо в неї з ним 560 кілометрів спільного кордону. «Медіа Сумщини за лічені години опинилися в нових страшних реаліях», – каже представниця Національної ради у Сумській області, Лариса Якубенко. Про дії медіа в час війни сумчани підготували свою розповідь. Її доповнила Олена Смілянська, керівниця тростянецької компанії «TVT».

У перші дні окупації компанія «Тростянець» примудрялася вести мовлення, розповіла  Олена Смілянська. Але згодом це стало неможливо: працювали снайпери, пересуватися містом було вкрай небезпечно. Однак після визволення Тростянця 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр» працівники мовника поставили мету за будь-яку ціну відновити мовлення. Спершу виходили зі своїми програмами в ефір онлайн. Далі за допомогою благодійників, одним з яких став головний рабин України Асман Моше Реувен, вдалося придбати нову антену, і 4 липня канал «TVT» відновив мовлення для своєї громади. За цей час, окрім новин, створювалися і нові програми, зокрема відзнято 8 документальних хронік про життя в окупації.

Андрій Крамченков повідомив, що для суспільного в Сумах найголовніша мета була зберегти життя людей, а не спасати залізо, яке згодом можна оновити. Думали, як вивести обладнання з ладу, щоб ним не зміг скористатися ворог, але згодом його можна було б полагодити для своїх потреб. На студії працювати змоги не було. Проте тому, що місто хоч і було оточене, блоковане, але не було захоплене, працівники залишалися в ньому і згодом почали працювати. Спершу відзняті матеріали викладали на цифрові платформи, робили дайджест новин. Нині вже відновилося і мовлення ефірне.

«Перший західний» у час викликів знайшов сили не тільки їм протистояти, а й відшукувати нові можливості. «Ми зрозуміли, що ми сильні і все здолаємо», поділилася Ольга Цап. Ця регіональна компанія мовить нині 24/7, 60 відсотків ефіру становлять новини.  Компанія, крім основної діяльності, почала співпрацювати із волонтерами,  організовувати «живі» концерти, разом із польськими колегами реалізувала проєкт «Карооке для перемоги». Сьогодні телеканал запустив проєкт, у якому наші військові діляться своїми думками про цю війну, про нашу силу і витривалість, про нашу Перемогу. Вона сказала, що «Перший західний» готовий ділитися ним із колегами з інших регіонів, та підкреслила важливість проєкту Національної ради з обміну контентом.

Головна редакторка радіо і телебачення Людмила компанії «ТІМ» із Чернігова повідомила, що з початку війни телебачення і радіо в місті працювали увесь час, бо наші ЗСУ не пустили рашистів у місто. І тому жодна людина, яка працювала на каналі, не покинула робоче місце. Компанія розширила мовлення – у Чернігові запрацювало «ТІМ FM», а відповідно до тимчасового дозволу, виданого Національною радою, телекомпанія «ТІМ» розпочала цифрове телевізійне мовлення спочатку в Прилуках, а далі в Ніжині. Об’єднаний колектив телевізійників і радійників долає всі труднощі і створює нові програми для своїх глядачів. «Ми переможемо, бо ми однієї крові», – переконана пані Людмила.

Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко дала слово журналістові суспільного мовника Олександрові Котенку та оператору «Нового Чернігова» Андрію Кузьменку. Вони  прямоефірно включилися з головної площі Чернігова, від якої  символічно для нашого сьогодення розходяться у два боки проспект Перемоги і  проспект Миру. На тлі зруйнованого рашистами готелю «Україна» медійники розповіли, що упродовж усього воєнного часу вони були в місті і вели зйомки та репортажі з усіх гарячих точок Чернігова. Найважчим досвідом, за їхніми словами, було спілкування із мешканцями сіл Чернігівської області, що побували під окупацією. Спогади цих людей вражали описами жорстокості і цинізму російських ординців – від розстрілів до згвалтувань!

Розповіді всіх представників регіональних і місцевих медіа були щирими і натхненними та вселяли надію в те, що наш народ не подолати. За словами Ольги Герасим’юк, рашисти не знали, куди вони прийшли і з ким матимуть справу.

«Ми не пробачимо смерті і горя кожної нашої української дитини. Ніколи не пробачимо тим, хто по митому ступив брудною лапою на наш поріг. Ми дякуємо ЗСУ – нашому богові. Ми сьогодні відчули непереможну і безкінечну любов. Так ніхто не любив свою земля, як ми сьогодні. Вона розквітне, ми в те віримо. Ми заради того воюємо. Кожен на своєму місці», – констатувала вона.

Засідання Національної ради 24 серпня:

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше