Національна рада і Центр протидії дезінформації підписали Меморандум про співпрацю - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Національна рада і Центр протидії дезінформації підписали Меморандум про співпрацю

25 листопада голова Національної ради Ольга Герасим’юк і в.о. керівника Центру протидії дезінформації Андрій Шаповалов підписали Меморандум про співпрацю між двома органами. Спільні зусилля будуть спрямовані на протидію дезінформації та пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям. На зустрічі також були присутні член Національної ради Олександр Бурмагін, керівник апарату регуляторного органу Євген Перелигін, працівники апарату Національної ради.

Сучасний світ живе в цифрову епоху, епоху штучного інтелекту. Це породжує численні виклики для України, бо війна ведеться не лише у відкритий спосіб збройної агресії, вона проникає крізь різноманітні інформаційні шпаринки, щоразу шукаючи нових шляхів. Під час підписання Меморандуму Ольга Герасим’юк зауважила, що досі в українському законодавстві немає навіть терміну «дезінформація», хоча з самим явищем ми стикаємося уже не перший рік. Часто Україні доводиться «наздоганяти, відбиватися, якось залатувати ті діри, через які проникає ця війна», однак на часі – вироблення державної політики в цьому питанні.

«Наше спільне завдання – створити в нашій державі потужну політику захисту у цій сфері і, я думаю, не лише захисту, але й наступу також», – сказала голова Національної ради. Саме для цього медіарегулятор об’єднав свої зусилля із Центром протидії дезінформації.

Цифрове середовище, яке нині фактично перебуває поза межами будь-якого регулювання, породжує численні випадки зловживання свободою слова та інформаційного тероризму, зауважив Андрій Шаповалов. Тож головна мета  меморандуму і співпраці, за його словами, – створення безпечного цифрового простору для споживача.

Законопроєкт «Про медіа», сказав член Національної ради Олександр Бурмагін, починає регулювати цифровий вимір, але не увесь. Він уповноважує Національну раду комунікувати з платформами спільного доступу – «Фейсбуком», «Інстаграмом», і в таких переговорах може бути закладена антидезінформаційна складова. Однак дезінформація постійно шукає нові механізми і нові прояви, і вони можуть бути не тільки в медійній складовій. «Тому потрібно все це враховувати і напрацювати системний механізм, який давав би відповіді на всі ці виклики», – висловився він.

Крім того, Олександр Бурмагін розповів про акти Європейського Союзу щодо цифрового виміру, які з’являються останнім часом. Їх Україна також повинна врахувати і визначитися із регулятором чи регуляторами, які координуватимуть цифрові послуги в нашій країні. Тут теж має бути закладена антидезінформаційна складова, адже саме через інтернет поширюється найбільше дезінформації.

На переконання Андрія Шаповалова, досвід і напрацювання України щодо протистояння пропаганді й дезінформації, в тому числі й інформаційному тероризму, можуть стати прикладом для всього світу. «Але ми маємо працювати і виписати правила таким чином, щоби ні в кого не було сумнівів, що це не боротьба зі свободою слова, а боротьба з інформаційними терористами, які сьогодні знущаються з усього світу і його прихильності свободі слова», – сказав він.

Ольга Герасим’юк нагадала, що Національна рада вже багато зробила, щоб заблокувати російські пропагандистські канали, передала до правоохоронних органів результати їх моніторингів для використання як доказів у відповідних справах. Напрацьовуючи положення щодо інформаційного захисту держави,  надалі прискіпливо вивчатиметься досвід і ухвалені іншими країнами нормативно-правові акти щодо протидії дезінформації.

Меморандум передбачає розроблення методології виявлення небезпечних інформаційних матеріалів маніпулятивного і дезінформаційного характеру. Олександр Дяченко, керівник управління контролю та аналізу телерадіомовлення, пояснив, що нині моніторингом і аналізом дезінформаційних повідомлень займаються різні суб’єкти. Однак часто це відбувається досить безсистемно, і результатом роботи можуть бути лише публікації. Національна рада зі свого боку фіксує висловлювання російських пропагандистів, щоб притягнути їх до відповідальності за порушення як українського, так і міжнародного законодавства.

Методологія має передбачити узгоджені з правоохоронними органами вимоги до матеріалів, процедуру їх зібрання тощо, аби надалі зібрані матеріали могли бути використані правоохоронними органами як докази. Таким чином, закладені критерії дадуть змогу уніфікувати цей процес і залучити до збору й аналізу інформації, крім регулятора, й інші спільноти. Тобто методологію зможуть використовувати й інші суб’єкти, а отже,  підготовлених доказів буде більше.

Як наступний крок свої співпраці сторони домовилися провести низку консультацій, у тому числі за участі міжнародних експертів.

Серед питань, взаємодію в яких між Національної радою і Центром протидії дезінформації фіксує Меморандум, такі:

  • виявлення та вивчення реальних і прогнозованих загроз інформаційній безпеці України, прогнозування ризиків загроз унаслідок їх реалізації;
  • сприяння взаємодії держави та інституцій громадянського суспільства щодо протидії деструктивним впливам і кампаніям;
  • вивчення, узагальнення й аналіз досвіду інших держав і міжнародних організацій з протидії дезінформації та підготовки пропозицій щодо його використання в Україні;
  • організація та участь в інформаційно-просвітницьких заходах, в тому числі семінарах, навчальних курсах та інших заходах із питань, що стосуються свободи слова, медіаграмотності, критичного мислення, інформаційної гігієни, інформаційної та кібернетичної безпеки, а також діяльності всіх видів засобів масової інформації тощо.

Цей Меморандум є безстроковим і набуває чинності з дня його підписання.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше