Незалежні медіаексперти наголошують на необхідності змін регулювання контенту, який може шкодити дітям - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Незалежні медіаексперти наголошують на необхідності змін регулювання контенту, який може шкодити дітям

За ініціативи Незалежної медійної ради (НМР) 23 листопада відбувся круглий стіл «Захист неповнолітніх від шкідливого контенту: як медіа можуть бути обачними у поводженні з дітьми?». У ньому взяли участь заступник голови Національної ради Уляна Фещук і керівники структурних підрозділів регуляторного органу, незалежні медіа-юристи, представники громадських об’єднань, експерти у галузі ЗМІ, науковці.

Модератор обговорення Ігор Розкладай, секретар НМР, юрист Центру демократії та верховенства права поставив учасникам запитання, чи є достатніми правові норми регулювання контенту, який може завдавати шкоди психологічному й моральному розвитку дітей, а чи треба їх переглядати. Яку краще модель регулювання варто обрати у новому законодавчому акті про аудіовізуальні сервіси, що його планує зареєструвати в Парламенті Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Дискусія засвідчила, що представники громадськості і регуляторного органу, медіаексперти і психологи сходяться на думці, що нинішня ситуація із забезпечення прав дітей у ЗМІ є неприпустимою, адже фіксується дуже велика кількість випадків, коли діти стають заручниками або своїх батьків, які за певну винагороду погоджуються на їх участь у ток-шоу, або ж медіа нехтують нормами про нерозголошення персональних даних дітей, розповідаючи про складні життєві ситуації, в які вони потрапляють. Виробники інформаційної продукції часом і не замислюються над тим, які наслідки може спричинити поява таких програм в ефірі у подальшому житті маленьких громадян.

Ті договори, які підписують учасники соціальних ток-шоу, ставлять їх у повну залежність від продакшенів, заявила Наталя Лигачова, голова НМР, шеф-редактор «Детектора медіа». Про це свідчить нещодавно оприлюднений примірник типового контракту, який укладають медіа зі своїми «жертвами». Через низьку правову грамотність люди, які погоджуються на таку співпрацю, навіть не підозрюють, чим це може обернутися для них і їхніх дітей та близьких. Адже потім неможливо ні призупинити вихід програми, ні вплинути на трактування певних життєвих ситуацій і подій. Тому, на її думку, у новому законодавстві чи у змінах до нинішнього варто окремо прописати вимоги щодо участі дітей у телевізійних програмах.

Про таку необхідність публічно заявляла і голова Робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.

Уляна Фещук, заступник голови Національної ради розповіла учасникам круглого столу про недосконалість регулювання контенту, що може завдати шкоди дітям. Регулятор має кілька судових проваджень із подібних питань, та чи визнає суд дії державного органу щодо виявлених мовниками порушень законними, на разі не відомо.  Але зрозуміло одне, що нинішнє законодавство не є ефективним, тому Національна рада подала до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики свої пропозиції щодо врегулювання цих питань.

Зміни, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України були внесені до Системи візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована, негативно позначилися на ефірі вітчизняних каналів, заявив начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради Роман Кіфлюк. Адже відповідно до неї всі фільми із індексом кіновідеопродукції «16+» можуть транслюватися у будь-який час. А це означає, що у час, доступний для перегляду дітьми, ця аудиторія може спостерігати еротичні сцени, епізоди з обмеженим ступенем насильства, чути лайку тощо. І на скарги глядачів регулятор  має відповідати, що жодні норми не порушені. Коли ж  Національна рада звертає увагу ліцензіатів на якісь випадки, то у відповідь може отримати  відверте глузування. Скажімо, так було із приводу звучання в ефірі інвективної лексики на «Новому каналі». Мовник у відповіді регулятору заявив, що оскільки закон забороняє вживання «брутальних слів», а на законодавчому рівні відсутнє визначення терміну «брутальна лексика», то варто було б організувати робочу групу, яка б і розтлумачила, яка інвективна лексика допустима для телевізійного контенту. Зрозуміло, наголосив Роман Кіфлюк, що в законі неможливо виписати всі ризики, однак він має надавати право регулятору адекватно реагувати на порушення.

Про ініціативу регуляторного органу щодо розроблення саморегулівних правил, які б визначили  певні рамки щодо висвітлення  ЗМІ тем і ситуацій, які можуть негативно впливати на дитячу аудиторію чи завдавати шкоди конкретній дитині, залученій до виробництва програм, розповіла Тамара Кравченко, начальник відділу зв’язків зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Національної ради. Відповідна робоча група діє майже два роки, і за цей час обговорено тільки два аспекти шкідливого впливу – це сексуальне насильство над дітьми і вчинення суїцидів, останній документ іще не підписаний мовниками. Такі темпи роботи,  коли окремі питання узгоджуються по півроку,  не можуть задовольняти ні регулятора, ні суспільство в цілому. Отже, треба шукати ефективні моделі регулювання, бо є приклади, скажімо практика Грузії, Словенії, які свідчать, що питання захисту дітей не може бути віднесено до саморегулювання.

Директор департаменту новин  «1+1 Media» Сергій Попов висловився про те, що ухвалення загальних для ЗМІ правил висвітлення окремих аспектів, таких як суїциди, наприклад, справді дуже необхідні індустрії. Адже вони дають орієнтир для виробників. І хоч кожен випадок чи ситуація потребують індивідуальних підходів, визначені рамки полегшуватимуть роботу медійників. Але це, зрозуміло, працюватиме  в тому випадку, коли їх будуть дотримуватися усі.

На необхідності увиразнення законодавчих норм щодо захисту дітей у медіа говорила і Любов Найдьонова, заступник директора Інституту соціальної і політичної психології АПНУ. У ситуації, коли країна опинилася перед новими викликами – військова агресія, воєнні дії, внутрішнє переселення та посттравматичний синдром, який переживають багато громадян, а серед них і діти,  медіа з особливою уважністю мають ставитися до висвітлення чутливих тем. Вона навела приклад із статистичних даних, які свідчать, що за останні три роки втричі збільшилася кількість випадків суїцидів серед дівчаток віком від 11 до 15 років. Це страшна статистика, і суспільство повинно реагувати на неї відповідним чином. Тому регулювання має бути чітким і достатнім, для того щоб можна було реагувати на відповідні випадки порушень у ЗМІ, з тим, щоб звести їх до мінімуму. Приклади засвідчують, якщо норми законів чітко прописані, то так чи інакше вони виконуються.

Учасники обговорення також висловлювалися і про те, що, окрім вимог законодавства, має поліпшуватися і соціальна відповідальність медіа, якщо ж саморегулювання не відбувається, то посилюється державне регулювання, іншої аксіоми не існує.

За підсумками круглого столу Незалежна медійна рада напрацює відповідні рекомендації.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше