Новації законодавства про медіасферу: як вони вплинуть на галузь і роботу регуляторного органу - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Новації законодавства про медіасферу: як вони вплинуть на галузь і роботу регуляторного органу

23 червня перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль взяв участь в онлайн-обговоренні останніх змін, що відбулися в медіазаконодавстві, і їх подальшого впливу на діяльність галузі в цілому і роботу Національної ради зокрема. Йшлося і про наступні зміни, яких ще потребує Україна, аби удосконалити власне законодавство про медіа. Дискусію було організовано Комісією з журналістської етики за підтримки «Медійної програми» Internews.

Аналізуючи ухвалений Верховною Радою України 17 червня закон № 4107 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення», Валентин Коваль зауважив, що найважливішим для індустрії в ньому є відновлення проведення Національною радою конкурсів на мовлення. Минулого року таку функцію регулятора було тимчасово призупинено через пандемію. І вже зараз представники галузі очікують проведення низки конкурсів. Це – конкурси на ФМ-частоти для місцевих мовників, для розбудови мереж радіостанцій і форматного радіо; конкурси, пов’язані із заміною аналогових ліцензій на цифрові для місцевих телекомпаній, а також конкурс, який визначить канали, що мовитимуть у новому державному цифровому мультиплексі, який нині розбудовує Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Запуск цього процесу дасть змогу вивільнити 1 і 2 цифрові дивіденди і передати ці частоти для розвитку рухомого зв’язку п’ятого покоління.

Валентин Коваль також розповів про зміни, які передбачає новий закон щодо призначення і звільнення членів Національної ради. Вони дадуть змогу провести конкурс на посади членів Національної ради від Парламенту за оновленими правилами. При цьому депутатські фракції зберегли можливість висувати кандидатів до складу регуляторного органу. Вперше в законодавстві міститься норма про врахування гендерного балансу при формуванні складу Національної ради. 

Також за нормативами Секретаріату Кабінету Міністрів України працюватиме апарат Національної ради. Посадові оклади членів Національної ради були прирівняні до окладів народних депутатів.

На законодавчому рівні закріплено і механізм відступу ліцензіатів від власних програмних концепцій, що відбувається через труднощі, з якими стикаються телерадіоорганізації через пандемію COVID-19. Національна рада може погодити такі відхилення, лише якщо вони не перевищують 35% загального обсягу мовлення компанії, визначеного ліцензією.

Звісно, всі ці нововведення стануть реальними лише після того, як новий закон буде підписаний і опублікований.

Закон 4107 охоплює окремі аспекти діяльності медіасфери, які потребували оновлення. Однак він не вирішує ще низку питань, які є важливими для медіагалузі. Це, наприклад, протидія мові ворожнечі, поширення продукції країни-агресора; взаємодія регулятора з інтернет-платформами і онлайн-медіа; чітко прописаний механізм застосування санкцій і наявності запобіжників, які не дозволять Національній раді зловживати ними. І тому потреба ухвалення законопроєкту про медіа не зменшується, вважає  Валентин Коваль. На його думку, перші два із цих питань зустрілися із неабияким опором у певному сегменті медіа, що заважає «великому» законопроєкту потрапити на розгляд до Верховної Ради.

Загалом законопроєкт про медіа схожий на кодекс, адже охоплює дуже багато напрямів і питань регулювання медіагалузі і має замінити Закони «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення» та ін.

Затяжна робота над розробкою цього нормативного акта і численні консультації з усіма гравцями ринку призвели до того, що він, на переконання Валентина Коваля, може стати галочкою для виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом. «Там така велика кількість інтересів врахована і продовжує враховуватися, що він перестає бути інструментом, а стає фіксацією статус-кво», сказав перший заступник голови Національної ради. Він висловив переконання, що Національна рада повинна бути більш дієвою і мати більше інструментарію для того, щоб медіасфера все ж таки працювала в сучасних  рамках.

Зі свого боку медіаюрист Олександр Бурмагін, який брав активну участь в розробці законопроєкту про медіа, нагадав про неодноразові зауваження міжнародних експертів, що в Україні Національна рада, на жаль, є більше спостерігачем ніж регулятором, через що в країні є багато викликів, з якими навіть після початку війни і анексії Криму вона не може впоратися. Тому посилення інституційної і фінансової незалежності регулятора необхідне.

«Від незалежності регулятора – інституційної і фінансової – залежить його ефективність. А від ефективності регулятора великою мірою залежить якість медійного поля, яке створюють теле- і радіоканали…  Дотримання тих засад і стандартів, які є в Законі «Про телебачення і радіомовлення», напряму залежить від того, наскільки регулятор є незалежним, ефективним і інституційно спроможним», сказав експерт.

Йшлося під час дискусії і про  мовне питання в телерадіопросторі. Валентин Коваль розповів,  що Національна рада  стежитиме за дотриманням телерадіоорганізаціями вимоги законодавства щодо трансляції фільмів і серіалів 100-відсотково українською мовою. Ця норма має запрацювати з 16 липня цього року. Зараз Національна рада готується до того, щоб розпочати моніторинг відповідно до нових умов. Водночас, за словами Валентина Коваля, законодавчої визначеності потребують ще деякі нюанси щодо застосування цієї норми закону. Тому Національна рада спілкуватиметься із мовним омбудсменом, і з парламентарями, і з індустрією, щоб прояснити деякі положення законодавства.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше