Оновлені правила висвітлення виборів і розміщення агітації у ЗМІ. Під час круглого столу обговорили правки до законопроєкту «Про медіа» - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Оновлені правила висвітлення виборів і розміщення агітації у ЗМІ. Під час круглого столу обговорили правки до законопроєкту «Про медіа»

З метою обговорення новел і внесених після першого читання поправок до законопроєкту «Про медіа» щодо висвітлення в ЗМІ виборчих перегонів 27 жовтня відбувся круглий стіл «Закон про медіа та зміни до Виборчого кодексу: виклики та можливості». Його учасниками стали автори законопроєкту, народні депутати, представники громадських організацій, медіаюристи. Від Національної ради участь у заході взяли голова регуляторного органу Ольга Герасим’юк, перший заступник голови Валентин Коваль і член Національної ради Олександр Бурмагін.

Законопроєкт «Про медіа», який нині готується до другого читання в Парламенті, передбачає внесення змін до низки інших законодавчих актів, серед них – Виборчий кодекс і Закон України «Про всеукраїнський референдум». Над ним працювала інклюзивна група, до якої увійшли українські юристи, народні депутати, міжнародні партнери, представники регулятора і медіабізнесу.

Координував її роботу Олександр Бурмагін, він був модератором круглого столу. До цієї частини законопроєкту подали близько 200 поправок. Тож під час заходу було заслухано пропозиції різних сторін щодо них.

Олександр Бурмагін пояснив, що передбачені в законопроєкті «Про медіа» зміни до виборчого законодавства і законодавства про референдум необхідні для системності та уніфікації медіареформи, зокрема в частині повноважень регулятора. Йдеться про створення компетентного регуляторного органу для всіх типів медіа, а тому є потреба у законодавчих змінах на системному рівні.

Певні зміни, що відбулися у виборчому законодавстві після 2013 року, на переконання голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, не реалізували повною мірою тих очікувань, які мало громадянське суспільство. Одним із ключових для вирішення залишилося питання забезпечення рівноправного, конкурентного, прозорого політичного процесу. Така конкуренція, на думку народного депутата, повністю ґрунтується на роботі медіа, особливо під час виборів.

«Це – вимога наших європейських партнерів для нас як для держави і для політиків, і для суспільства. І якщо ми дійсно не на словах, а на справах хочемо стати рівноправними членами Європейського Союзу, то ми ці вимоги маємо виконати», – сказав він.

На застарілість і неактуальність законодавчих вимог в частині агітації, висвітлення в медіа виборчих процесів, повноважень медіарегулятора вказала і Ольга Герасим’юк. Неодноразові моніторинги Національної ради, громадських активістів і міжнародних спостережних місій приводили до висновку, що ці норми мають бути змінені.

«Ми маємо оновити правила, зробити їх сучасними, дієвими, при цьому не забуваючи про святість свободи слова. Ця святість свободи слова має бути на вістрі цього процесу. І, безперечно, свобода слова – це передусім відповідальність. Відповідальність медійників, політиків, і регулятора», – наголосила Ольга Герасим’юк.

Ключові позиції, що мають бути реалізовані в законопроєкті «Про медіа», на які вказав Європейський Союз, прикладні і до висвітлення виборчого процесу, проведення передвиборної агітації в медіа, зауважила голова Національної ради. Так, необхідно подолати надмірний вплив приватних інтересів для появи балансу під час висвітлення виборів і сприяти чесній політичній конкуренції, аби власники не нівелювали роль медіа до рівня політичного інструменту для маніпуляцій виборцями та електоральними поглядами і можливостями.

Потрібно також чітко обмежити поширення закликів до насильства, ненависті і ксенофобії особливо у час передвиборних перегонів. І ці обмеження є в європейській Директиві про аудіовізуальні медіапослуги, що покладена в основу законопроєкту «Про медіа».

Третя вимога – зміцнити незалежність національного регулятора, щоб він не був просто спостерігачем і фіксатором порушень, які відбуваються під час виборів. «Ми постійно згадували про те, що наші можливості у цьому процесі є суто теоретичними. Насправді брак механізмів не дозволяє регуляторові вирівнювати всі недоліки, які мі фіксуємо. І, на жаль, це триває роками», – сказала Ольга Герасим’юк.

Крім того, ситуація полягає в тому, що регулятор моніторить лише правила для телебачення і радіо. І їх немає для онлайн-медіа і друкованої преси. «Такий підхід – дискримінаційний», – вважає вона.

Ольга Герасим’юк наголосила, що нині російська пропаганда, отримавши певну відсіч у європейському та українському телевізійному медіапросторах, намагається впливати на політику і людей через онлайн-ресурси. Нині в загальному європейському тренді  –  поява законопроєктів у країнах Євросоюзу, що регулюють онлайн-складову медіа, у тому числі і у виборчому законодавстві. А отже, як країна-кандидат у ЄС Україна має враховувати ці виклики.

Про необхідність рухатися в напрямі регулювання онлайн-платформ і онлайн-медіа висловився і член Центральної виборчої комісії  Віталій Гринь. Проблемним полем з погляду масового поширення дезінформації, на його думку, є телеграм-канали. Часто вони мають мільйони підписників, там шириться будь-яка інформація, і ніхто не знає, хто адмініструє ці групи. Однозначної відповіді, як можна їх регулювати – немає. Це – виклик і для європейської спільноти. Він переконаний, що необхідно знайти розумний баланс для регулювання онлайн-медіа і платформ, щоб зберегти демократичні цінності свободи слова і водночас мати можливість протидіяти дезінформації.

Віталій Гринь також акцентував на тому, що під час виборчої кампанії строки для медіарегулятора і ЦВК для дослідження, фіксації та висновків щодо порушень завеликі. Це дає можливість більшості медіа уникнути покарання через завершення виборчої кампанії, або ж за порушення вони сплачують невеликий штраф.

Олександр Бурмагін представив основні правки до другого читання законопроєкту «Про медіа» в частині виборчого процесу. Учасники круглого столу обговорювали, якими мають бути дебати, строки оприлюднення соціологічних опитувань, форми агітації. Вони ділилися думками про тривалість і доречність «дня тиші», вимоги щодо титрування/перекладу на жестову мову агітаційних матеріалів, реалізацію права на відповідь, встановлення і оприлюднення розцінок на політичну рекламу, нові вимоги до друкованих медіа щодо візуалізації політичної агітації тощо. Свої міркування щодо окремих питань висловив і Валентин Коваль. Зокрема, він зауважив, що зараз значно більший вплив на виборців мають саме соціальні мережі, а не традиційні медіа. А тому на це треба зважати, коли шукаємо аргументи на користь того чи іншого рішення.

Серед учасників круглого столу були також перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, народна депутатка Ірина Геращенко, заступник директора Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Гіоргій Кобахідзе, голова правління Громадянської мережі Опора Ольга Айвазовська, медіаексперти Ольга Коцюруба, максим Дворовий, Ігор Розкладай, Роман Кіфлюк, Катерина Мяснікова та інші.

Висловлені думки і пропозиції будуть враховані Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики у процесі підготовки законопроєкту «Про медіа» до другого читання.

Круглий стіл був організований Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з Національною радо України з питань телебачення і радіомовлення, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею Опора за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), міністерства міжнародних справ Канади і британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid).

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше