13 лютого ГО «Детектор медіа» презентувала результати дослідження, проведеного на її замовлення у грудні 2016 року Київським міжнародним інститутом соціології, стосовно впливу російської пропаганди на суспільну думку в Україні. Попри певні позитивні тенденції порівняно з попереднім роком представники організації наголосили і на тривожних аспектах. Національна рада пропонує телерадіоорганізаціям звернути увагу на оприлюднену інформацію, оскільки вона може бути корисною у плануванні редакційної політики.
Роман Шутов, програмний директор ГО «Детектор Медіа», зауважив, що організація упродовж двох років проводила моніторинг російських пропагандистських ЗМІ. Водночас останнє дослідження КМІС зібрало інформацію про погляди жителів країни на певні соціально-політичні події і про медіа, з яких вони отримують інформацію.
Спостерігається факт неоднозначного сприйняття подій громадянами, які схильні давати протилежні твердження. Це, за словами Романа Шутова, свідчить про те, що люди значною мірою дезорієнтовані і бачать загрозу в усьому.
Більш важливими стають неофіційні канали поширення інформації такі, як рідні, друзі, сусіди. «Критична довіра до медіа падає», – зауважила виконавчий директор ГО «Детектор Медіа» Діана Дуцик. Порівняно з 2015 роком, коли проводилося подібне дослідження, довіра до українських телеканалів знизилася майже на десять процентних пунктів – із 50 до 40,4%, до інтернет-ЗМІ – із 26 до 17,5%. Натомість зростає довіра до інформації, отриманої від близьких, рідних тощо. Це, на думку голови ГО «Детектор медіа» Наталії Лигачової, є результатом того, що українські ЗМІ не надають повної правдивої картини подій, які відбуваються в регіонах, і місцеві жителі особливо гостро це відчувають.
В українському інформаційному полі, що не є ізольованим, часто транслюються наративи, активно поширювані російськими медіа, каже Діана Дуцик. Основними тезами російської пропаганди минулого року стали – Україна не відбулася як держава; – економіка в занепаді, країну чекає дефолт; – безчинствують націоналісти; всюди беззаконня, корупція. Хоч у державі справді є об’єктивні причини говорити про такі проблеми, в деяких українських ЗМІ негативна інформація є домінуючою.
Про невтішні висновки, які зробила для себе, висловилася Наталія Лигачова. На її переконання, вітчизняні ЗМІ не змогли запропонувати власний порядок денний – україноцентричний. Україна залишається поділеною на частини, немає інтеграції жителів півдня і сходу. Цю думку підтримав Роман Шутов, зауваживши, що на півдні країни значно більше людей, схильних вірити Росії і російським казкам. Так, 53% опитуваних вважають, що в Україні націоналісти стоять вище від закону, 51% вважають, що два роки тому відбувся незаконний збройний переворот, а 55% – що саме Київ зриває мінський процес.
В українських ЗМІ немає серйозного дискурсу, каже Наталія Лигачова. Натомість маємо популізм, реваншизм і пропаганду. Медіа забувають про суспільну відповідальність, часто дбаючи про власні рейтинги, часом перетворюються на PR-майданчики певних політичних сил, а також часом свідомо вдаються до поширення російської пропаганди, особливо часто це стосується регіональних ЗМІ. За її спостереженнями, нинішня риторика медіа набагато негативніша, ніж за часів Януковича, водночас в ній дуже бракує конструктивізму. Не зовсім відповідально телерадіоорганізації ведуть свою редакційну політику, певним чином підсилюючи популістські дії політиків.
Довідково. Соціологічне дослідження було проведено в грудні 2016 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ГО «Детектор Медіа» шляхом загальнонаціонального опитування. Дослідження охопило понад 2 тисячі осіб у всіх регіонах України, окрім тимчасово непідконтрольних територій. Результати відображають, з яких джерел громадяни отримують інформацію про події в Україні (зокрема щодо воєнних дій), а також наскільки вони поділяють установки і стереотипи, що поширюються кремлівською пропагандою. Дослідження проводилося за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Докладніше із результатами соціологічного дослідження можна ознайомитися на сайті «Детектора медіа» за посиланням.
Фото з сайту “Детектор медіа”