Новий закон про аудіовізуальні послуги має відповідати європейським стандартам і однаковою мірою враховувати інтереси всіх гравців ринку - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Новий закон про аудіовізуальні послуги має відповідати європейським стандартам і однаковою мірою враховувати інтереси всіх гравців ринку

28 березня відбулася Міжнародна конференція «Законодавство про аудіовізуальні послуги: європейські стандарти та перспективи в Україні», на якій обговорено нові законодавчі ініціативи у сфері телерадіомовлення.


28 березня відбулася Міжнародна конференція «Законодавство про аудіовізуальні послуги: європейські стандарти та перспективи в Україні», на якій обговорено нові законодавчі ініціативи у сфері телерадіомовлення. Захід організовано проектом «Свобода медіа в Україні» за підтримки Рамкової програми співробітництва Європейського Союзу та Ради Європи для країн Східного партнерства.



До обговорення положень законопроекту були запрошені народні депутати України, члени Національної ради, представники інших органів державної влади, телерадіоорганізацій, громадськості тощо. Своїми висновками щодо аналізу напрацьованого проекту законодавчого акта, який має замінити Закони України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», поділилися експерти Ради Європи Ад ван Лун і Пеггі Вальке. Їхня оцінка базувалася на визначенні відповідності запропонованого документа європейським нормам і зобов’язанням, що їх взяла на себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.



Закон непростий, визнав голова Національної ради Юрій Артеменко, і має врівноважити всі інтереси. У процесі роботи над ним разом з експертами стояло завдання збалансувати різні аспекти й вивести цей закон на європейський рівень, «щоб він працював довго». «Ми сперечаємося, ми намагаємося врівноважити інтереси провайдерів програмної послуги і ефірних мовників, – сказав Юрій Артеменко, – і закон має перспективу, коли його сприймуть всі: і представники кабельних операторів, і представники ефірних компаній, громадськість, в тому числі телеглядачі й радіослухачі».





Про потребу спільних зусиль для досягнення найкращого результату говорила голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. Вона розповіла про намагання імплементувати в проекті закону про аудіовізуальні послуги найкращі тренди, які є в Європейському Союзі, і врахувати нові тенденції. «Нам треба навчитися домовлятися без боїв, узгоджувати правила, а потім разом їх дотримуватися», – висловила своє переконання В. Сюмар.



Дискутуючи про положення законопроекту, учасники конференції розглянули питання ліцензування та реєстрації у сфері аудіовізуальних послуг (у тому числі запровадження реєстраційного механізму чи механізму інформування про початок роботи для тих суб’єктів, які не використовують радіочастотний ресурс), вимог до змісту аудіовізуальної інформації та організації надання аудіовізуальних послуг. Серед іншого тут йшлося про доцільність реагування постфактум Національною радою на порушення в контенті телерадіоорганізацій або ж вироблення іншого співрегулівного чи саморегулівного механізму, який дав би змогу реагувати на істотні порушення в контенті мовників.



Заступник шеф-редактора ГО «Телекритика» Мар’яна Закусило запропонувала зробити більш дієвими редакційні статути і редакційні ради мовників для того, щоб вони справді передбачали захист журналістів від втручання власників ЗМІ. Зокрема, вона висловилася за зміну квоти при призначенні членів редакційних рад від власника та колективу стосовно більшої кількості осіб від журналістів й визначення конкретної кількості осіб, які мають входити до редакційної ради, залежно від кількості працівників засобу масової інформації. На думку М. Закусило, доречно оприлюднювати редакційні статути для ознайомлення громадськості, а редакційні ради могли би взяти на себе розгляд скарг від глядачів і слухачів. Також вона запропонувала у контексті захисту дітей запровадити два вікові водорозділи контенту, не лише 23:00, а й, приміром, 21:00, після якої діти можуть переглядати телепрограми лише разом із дорослими.





Уляна Фещук, заступник голови Національної ради, хотіла почути від експертів Ради Європи, як відповідним чином врегулювати у законопроекті інформаційні виклики, що нині постали перед Україною – війна на сході та поширення пропаганди країни-агресора. Тут треба застосовувати ті норми, що вже існують у медійному законодавстві європейських країн.



Обговорено і питання відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, застосування санкцій Національною радою, а також її статусу як незалежного регуляторного органу та повноважень. Так, за словами Пеггі Вальке, факт того, що в проекті закону про аудіовізуальні послуги немає норм про щорічний звіт Національної ради Президентові й Парламенту і про необхідність реєстрування власних регуляторних актів у Міністерстві юстиції цілком відповідає меті забезпечення незалежності регуляторного органу.





Учасники заходу, зокрема представники медіа-галузі, проявили неабиякий інтерес до обговорення. Було поставлено багато запитань стосовно організації трансляції, цифрового мовлення, запровадження квот щодо європейського та україномовного продукту, вимог, які висуваються до мовників під час конкурсів, узгодження положень законопроекту з Адміністративним кодексом тощо.



Загалом висновки європейських експертів підтверджують те, що запропонований проект закону про аудіовізуальні послуги відповідає європейським стандартам. Водночас у коментарі одного з учасників зустрічі прозвучала думка, що суть криється в деталях. І з тим, що саме на них варто зосередити більше уваги, погодилися і українські медійники, і європейські медіа-фахівці, тим паче, що, за словами останніх, значна частина окремих аспектів реагування лежать у площині національних законодавств. Тому вирішено всі озвучені питання доопрацьовувати в покроковому режимі. Робота над законопроектом триває, тож усі висловлені під час конференції пропозиції та зауваження розглядатимуться на засіданнях робочої групи.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше