11 вересня голова Національної ради Ольга Герасим’юк взяла участь у дискусії, присвяченій темі імплементації європейських стандартів і впровадженню нового медійного законодавства України, яка відбулася під час Шостого Донбас Медіа Форуму. Вона, зокрема, говорила про потребу осучаснити законодавчу базу, щоб регулятор медіасфери мав достатньо можливостей реагувати на виклики сьогодення.
Закон, який нині регулює медійну сферу, був ухвалений ще на зорі української незалежності, тому багато аспектів діяльності галузі, які постали з технологічним розвитком і глобальним поширенням інтернету, залишаються поза увагою регуляторного органу. Це створює безлад у медійній сфері, і його вміло використовують недобросовісні ресурси для поширення маніпуляцій, фейків, пропаганди. Якщо телевізійні і радіомовники ще потрапляють у поле зору і контролю Національної ради, то онлайн-медіа безперешкодно можуть поширювати будь-яку інформацію, навіть шкідливу і таку, що підриває стабільність держави.
Інформаційна війна в Україні супроводжується ще й війною реальною, вона стала одним із найбільших викликів для країни. Напрацьований широкою робочою групою законопроєкт «Про медіа» спрямований на подолання інформаційного хаосу, утвердження стандартів у професії журналістів. «Навести лад в інформаційному просторі – це фактично перемогти у війні», – вважає Ольга Герасим’юк, а тому наполягає, що саме із цього законопроєкту треба розпочати, щоб інтегрувати Донбас і щоб медіа розуміли свою місію у цьому надзвичайно важливому питанні.
Сьогодні, розповіла голова Національної ради, маємо ситуацію, коли регулятор, не наділений реальними важелями реагування, активно звинувачується політиками. З одного боку від нього вимагають реагування на порушення чи то закону, чи то етики, і одразу ж, з другого – за те, що він намагається на це реагувати. Регулятор багатьма політиків з нібито протилежних таборів однаково перетворений на своєрідний громовідвід, який можна у всьому звинувачувати, маскуючи власні маніпуляції. Мало кого цікавить, що чинний закон не наділяє Національну раду повноваженнями подолати багато сучасних викликів. Тому в реаліях сьогодення, коли розпочався уже виборчий сезон, ця кампанія цькування уже стартувала, зауважила Ольга Герасим’юк. Також вона переконана, що для певних кіл вигідно, аби ситуація у медіагалузі залишилася незмінною. Саме через намагання закріпити статус невизначеності і нерівність умов на ринку відбувається поширення міфів про каральну функцію Національної ради і обмеження свободи слова, до якого начебто призведе ухвалення нового законопроєкту про медіа.
Натомість зазначений проєкт закону порівняно з минулими спробами є найдосконалішим, збалансованим і компромісним, наголосила Ольга Герасим’юк. Над його створенням у тісній співпраці з європейськими експертами працювали представники індустрії, громадських організацій і регулятора. Він дає відповіді на багато питань, які поки що перебувають поза регулюванням. А сам «факт регулювання сфери медіа ніяк не може тлумачитися як обмеження свободи слова. Свобода слова без відповідальності не існує. Вона закінчується там, де починається порушення інших прав», – наполягає голова Національної ради. Європейська конвенція з прав людини говорить, що право на свободу вираження не є абсолютним. Обмеження можуть бути в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності, громадської безпеки, запобігання злочинам, для охорони здоров’я чи моралі. Це все є і в новому законопроєкті про медіа.
Також він, зважаючи на слабку саморегуляцію вітчизняних медіагравців, пропонує механізм співрегулювання. Цей інструмент передбачений як додатковий запобіжник проти можливих так званих волюнтаристських дій регулятора і покликаний представляти інтереси всіх учасників медійного ринку. Ця новела навіть викликала певне занепокоєння у європейських експертів, оскільки нібито відбирає частину повноважень регулятора, однак є переконання, що для українського ринку ця ідея стане дієвою, а тому її треба далі розвивати і втілювати.
Ольга Герасим’юк спростувала твердження про те, що законопроєкт регулює діяльність журналістів. «Він навпаки зменшує можливості зловживань владою, особливо місцевою, для використання медіа у власних інтересах», – сказала вона. Також законопроєкт чітко передбачає відповідальність тільки для суб’єктів у сфері медіа і жодним чином не зачіпає блогерів. Національна рада не наділена можливістю блокувати й веб-ресурси. Рішення про обмеження поширення медіа ухвалює лише суд, та й то лише в разі системних порушень.
Національна рада на своєму сайті давала чимало роз’яснень щодо норм нового законопроєкту «Про медіа». Велику роз’яснювальну роботу в цьому напрямі проводить і Офіс Ради Європи в Україні, який всіляко підтримує роботу над цим актом. І для того, щоб розуміти, що нового пропонує нам законодавство, а особливо перед тим, як підхоплювати усілякі протестні гасла, треба уважно читати документи . Саме до вдумливого ознайомлення із законопроєктом і закликала усіх медійників Ольга Герасим’юк.
