Ольга Герасим’юк виступила із доповідями про моделі фінансування українського суспільного мовника і гендерну рівність у вітчизняному медіа-секторі на засіданні CDMSI у Страсбурзі

Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк сьогодні, 20 червня, виступила із доповідями про моделі фінансування українського суспільного мовника і гендерну рівність у вітчизняному медіа-секторі під час 14-го засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, що відбувається у ці дні у Страсбурзі.

Сьогоднішня ранкова сесія розпочалася спільним засіданням Керівного комітету ізКомітетом Конвенції 108, на якому обговорювалося Керівництво щодо захисту приватності в медіа. Йшлося про необхідність модернізації Конвенції 108 задля розв’язання проблем, пов’язаних із використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій, а також посилення ефективної її імплементації. Це Керівництво було погоджено двома комітетами й надалі буде поширене між країнами-членами Ради Європи. Під час обговорення документа було рекомендовано узгоджувати його з етичними кодексами країн.

Під час сесії, присвяченої реалізації затверджених Радою Європи стандартів, представники Туреччини, Швейцарії, Данії, Ісландії, Норвегії розповіли про практики, реалізовані в їхніх країнах. Темами виступу Ольги Герасим’юк стали фінансування Суспільного мовлення в Україні та гендерна рівність у медіа-секторі.

Створення Національної суспільної телерадіокомпанії стало найбільш значною реформою у сфері медіа незалежної України. Водночас зусилля, які докладалися для реалізації цього проекту упродовж останніх трьох років, можуть не досягнути очікуваного результату через недостатнє фінансування. Відповідно до визначеної законом норми суспільний мовник мав би отримати у 2018 році 1 млрд 535 млн гривень. Однак реальна сума виділених коштів становить лише 776 млн грн., чого недостатньо для повноцінної діяльності компанії.  Однією із причин цієї проблеми є колізія між Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та Бюджетним кодексом, який дозволяє урядові змінювати гарантовану законом суму коштів залежно від наявних фінансових ресурсів поточного бюджету. Таким чином, передбачена нині модель фінансування суспільного мовника не може гарантувати його незалежності, і що більш важливо, наголосила Ольга Герасим’юк, не забезпечує йому стабільності для мотивації у роботі й довгострокового планування.

Для того, щоб знайти вихід із ситуації, секретарем Наглядової ради НСТУ спільно з експертами Ради Європи були напрацьовані зміни до законодавства, аби передбачити інший, більш надійний, механізм фінансування Суспільного мовлення. Він мав би забезпечити редакційну незалежність мовнику й убезпечити його від впливу будь-яких фінансових груп чи політичних партій.

Запропоновані зміни до законодавства, пояснила Ольга Герасим’юк, передбачають створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого б надходили 50% суми ренти за користування радіочастотним ресурсом. Саме ці кошти можна спрямувати безпосередньо для фінансування суспільного мовника.

Ці пропозиції були обговорені 28 лютого під час круглого столу, організованого НСТУ спільно з Офісом Ради Європи в Україні, державними інституціями і громадськими організаціями. Відтак вони були підтримані всіма зацікавленими сторонами, в тому числі й міжнародними. Наглядова рада НСТУ зі свого боку уповноважила Правління Суспільного мовлення розпочати переговорний процес із цільовими зацікавленими сторонами на всіх рівнях для просування затверджених пропозицій щодо зміни моделі фінансування суспільного.

Фінансова незалежність суспільного мовника є вкрай важливою для того, щоб він міг забезпечувати українських громадян правдивою, неупередженою, збалансованою інформацією. Крім того, це є ключовою вимогою стандартів Ради Європи  у сфері медіа і свободи слова, які Україна, без сумніву, прагне виконати, наголосила Ольга Герасим’юк.

Ще однією темою доповіді першого заступника голови Національної ради було питання гендерної рівності в українському медіа-секторі. Цій темі останнім часом завдяки широкій підтримці Офісу Ради Європи в Україні приділяється значна увага. Численні заходи спрямовані на те, аби ця проблематика була обговорена з медіа-фахівцями, управлінцями, громадськістю як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Адже українські медіа  і далі транслюють гендерні стереотипи, чим сприяють їх поширенню серед громадян.

У цих дискусіях і конференціях беруть участь представники регуляторного органу. Ольга Герасим’юк зауважила, що найкраще на аудиторію діють конкретні цифри і статистика, які, на жаль, підтверджують нерівність осіб різної статі як у представленості в медіа експертів і експерток, так і щодо участі в програмах і передачах та публікаціях героїв і героїнь. Поширення стереотипної інформації, розподіл тематики медіа за гендерними ознаками (жінки розповідають про моду, побут, проблеми сім’ї, а чоловіки – про економіку, політику, бізнес і спорт) однозначно не сприяють рівності можливостей чоловіків і жінок у всіх сферах життя суспільства. І про це нині в Україні багато не тільки говорять, а й намагаються впливати на ситуацію.

Серед кроків, що були зроблені на державному рівні, – запровадження посади Урядового уповноваженого з питань гендерної політики й затвердження урядом Концепції Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.

З метою напрацювання необхідних законодавчих змін з гендерно чутливих питань, у тому числі щодо боротьби із сексизмом у медіа, було створено дві робочі групи. Одна – під патронатом підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань національних прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, друга – під патронатом Міністерства соціальної політики.

Законодавчі повноваження Національної ради як органу, що регулює сферу електронних медіа в Україні, на жаль, не дають можливості побороти сексизм у рекламі чи дієво реагувати на гендерну чутливість у медіа. Не передбачено і моніторингу регулятором гендерного балансу або ж недискримінаційності у медіа, констатувала Ольга Герасим’юк. Дослідження і моніторинги в цій сфері не є систематичними чи всеосяжними, швидше – інформаційними, і їх проводять незалежні громадські організації, які здебільшого фінансуються ґрантами. Деяких позитивних результатів, однак, досягнуто завдяки співпраці Національної ради з Індустріальним гендерним комітетом з реклами. Крім того, повідомила Ольга Герасим’юк, задля розширення знань  щодо дотримання гендерної рівності в медіа, Національна рада спільно з Офісом Ради Європи в Україні проведе для своїх представників спеціальний семінар на цю тему.

Загалом у цьому напрямі ще має бути зроблено чимало. Тож, зважаючи на те, що у своєму плані дій для нашої країни на 2018 – 2021 роки Офіс Ради Європи в Україні визначив перехресною сферою впровадження підходів гендерної рівності в усіх сферах життя суспільства, Національна рада, як і інші зацікавлені сторони і громадськість,  і далі братиме участь в експертному обговоренні цих питань.