ОБСЄ представила результати дослідження стосовно нових аудіовізуальних ЗМІ в Україні

Започаткуванню діалогу між регулятором і медіа-спільнотою, необхідного з огляду на виклики, які постають перед суспільством й учасниками ринку з появою нових медіа, була присвячена конференція ОБСЄ, що відбулася за участі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 20 грудня цього року. В її роботі взяли участь медіа-експерти з різних країн Європи.



У своєму вступному слові представник Офісу представника ОБСЄ з питань ЗМІ Хуан Барата Мир зазначив, що питання регулювання аудіовізуальних засобів масової інформації не є лише технічним питанням, бо ці технічні складові тісно пов’язані з демократією в суспільстві, оскільки свобода інформації є ключовим фактором демократії. За його словами, вкрай важливою є наявність у країні суспільного мовника, який слугував би громадськості, а не партіям чи уряду.





Однозначно розвиток медіа загалом і нових медіа зокрема є відображенням рівня розвитку демократичних процесів у нашій країні – зауважила, вітаючи учасників заходу, заступник голови Національної ради Лариса Мудрак. Вона зазначила, що нині «розвиток технологій і нових медіа випереджає наше розуміння, яким чином усім цим може користуватися соціум, громадяни, в тому числі й діти». Також вона нагадала, що нова редакція вітчизняного закону про телебачення і радіомовлення базуватиметься на Директиві про аудіовізуальні медіа-послуги, якою керуються у своїй діяльності європейські регулятори. Серед нововведень, які нині постають у Європі в питанні регулювання нових аудіовізуальних ЗМІ, Лариса Мудрак назвала запроваджену низкою країн – Норвегією, Великою Британією, Італією, Румунією, Болгарією, Люксембургом, Нідерландами – вимогу повідомляти національного регулятора про ведення діяльності в сегменті веб-телебачення і радіо.



Представники Боснії і Герцеговини поділилися досвідом своєї країни у питаннях ліцензування засобів масової інформації та віднайдення діалогу з учасниками медіа-ринку. Основною тезою, що звучала з уст мало не всіх учасників конференції, було ствердження того, що сьогодні немає готових однозначних відповідей, як регулювати нові медіа. Є приклади, що можуть певною мірою вказати, яким шляхом рухатися. «Немає унікальних регуляторів і моделей регулювання, різні країни мають різний досвід. І має бути встановлено, що підходить кожній країні», – зазначив у своїй доповіді Емір Повлакіч, керівник департаменту ліцензування та переходу на цифрове мовлення Регуляторної агенції з питань мовлення та комунікацій Боснії і Герцеговини.





На сьогодні в цій країні працює Агенція з регулювання зв’язку Боснії і Герцеговини, створена 2003 року як регуляторний орган для конвергентних ЗМІ. «Регулювання має бути гнучким, – каже Емір Повлакіч. – Треба знати, куди ви рухаєтеся, але бути чутливим, розуміти, що потрібно ліцензіатам, яким є розвиток країни, які стандарти запроваджуються». Медіа-експерт розповів про консультації й тісну співпрацю, які стали усталеною практикою для регулятора Боснії і Герцеговини. Серед тих, з ким доводиться плідно співпрацювати – уряд країни (в питаннях основних принципів), медіа-спільнота, тобто впливові гравці; інститути – міністерства, агенції, урядові організації; академічна спільнота; громадськість, незалежні громадські організації. «Ми не стаємо на чиюсь сторону, а балансуємо між приватними і державними інтересами на користь споживача», – зазначає Емір Повлакіч. Основним для довіри регулятору він називає його відповідальність, підзвітність процесу ухвалення рішень і прозорість, чітке законодавче визначення ролі регулятора.



На особливостях регулювання медіа-ринку Боснії і Герцеговини зупинилася Хелена Мандіч, директор Регуляторної агенції з питань мовлення та комунікацій. Так, за її словами, усі телестанції забов’язані мати відповідну ліцензію для телемовлення незалежно від способу передачі; усі провайдери відеоконтенту на замовлення зобов’язані мати дозволи на надання таких послуг також незалежно від способу передачі. Стосовно регулювання інтернет-контенту, то регулюються лише аудіовідеопослуги, які вимагають дозволів і ліцензій. Такий контент мережі «Інтернет», як вміст інформаційних порталів, електронні публікації, он-лайн-версії журналів і газет, сторінки приватних користувачів, блоги, Facebook тощо не регулюються.





Також під час конференції «Діалог регуляторних органів та медіа-спільноти у формуванні плюралістичного медійного середовища з огляду на виклики, пов’язані з появою нових аудіовізуальних ЗМІ» було презентовано дослідження, виконане у листопаді – грудні цього року на замовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Координатором проектів ОБСЄ в Україні, зокрема медіа-експертами Діаною Проценко (Україна) і Крістіаном Мьоллером (Німеччина). Його метою є полегшення діалогу між регуляторними органами і медіа-спільнотою.



Методологія дослідження включає експертний аналіз, тобто оцінку цілей, інтересів, потреб і розуміння ризиків, пов’язаних зі зміною регуляторної бази, надану всіма зацікавленими сторонами. Метою такого підходу є визначення проблем, потенційних загроз розвитку нових ЗМІ в Україні й водночас забезпечення плюралізму і врахування інтересів користувачів та глядачів. «Важливо не погоджуватися чи погоджуватися. А поговорити, які є суперечності, і як їх вирішувати», – резюмував Крістіан Мьоллер.





Формами участі в експертному аналізі стали анкетування, інтерв’ю, висловлення експертних позицій, повідомила Діана Проценко. Такі форми були обрані для того, щоб уникнути впливу групи, харизматичного лідера, очільника, які зазвичай мають місце у разі відкритого діалогу.



До участі в опитуванні було запрошено 32 представники суспільства (організації медіа-експертів, незалежні громадські організації, національні меншини), 75 представників ринку (індустріальні об’єднання, мовники, нові медіа, провайдери програмної послуги, незалежні професіонали тощо), 31 представник держави (Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Міністерство культури, Державна служба захисту персональних даних, Антимонопольний комітет, Держспоживінспекція, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації, УДЦР, Держкіно тощо). Однак з тих чи інших причин відповіді усіма надані не були. Відтак до опитування долучилися 13 представників суспільства, 21 – ринку, 22 – державних органів. Інші охочі все ще мають можливість долучитися, кажуть експерти.



Серед досліджуваних аспектів – припущення респондентів щодо напрямів розвитку медіа-середовища, впливу нових медіа на свободу вираження, викликів і складностей, пов’язаних із розвитком нових медіа тощо.



Багато питань в опитувальнику були відкритими, чим пояснюється різноманіття отриманих відповідей. Однак при цьому слід зауважити, що уявлення різних груп щодо певних питань часто збігаються, хоча їх пріоритетність може різнитися. Так, усі групи сходяться на тому, що актуальним питанням державної політики з огляду на нові медіа є захист дітей від шкідливого контенту. Серед іншого – захист належних умов для розвитку індустрії, конкурентоспроможності тих суб’єктів господарювання, що діють у рамках правового поля, захист і пропагування місцевої культури, а також культурних, моральних, соціальних і релігійних цінностей.





Також, за словами Діани Проценко, респонденти визначилися з ознаками нових медіа і назвали взаємні очікування щодо майбутніх дій один одного, висловилися щодо ймовірних конфліктів і точок дотику, окреслили перелік тієї інформації про нові медіа, яку необхідно знати для захисту своїх інтересів (в контексті доречності чи недоречності запровадження реєстрації нових медіа чи іншої їх ідентифікації).



Презентоване дослідження є лише початком процесу, а не його завершенням, відзначають медіа-експерти. Має розпочатися діалог із зацікавленими сторонами з погодженням щодо поточної ситуації на медіа-ринку і прогнозування проблем у майбутньому. Він має сприяти залученню якомога більшої кількості учасників, але водночас бути закритим, конфіденційним, таким, що не обмежує.



Серед позитивів цього дослідження заступник голови Національної ради Лариса Мудрак виокремила отриману аналітику ринку, напрацювання, сентенції, які можуть бути використані при формуванні нового українського медійного законодавства. «Тут є відповіді на багато запитань. І передусім очевидною є необхідність середньої ланки в багатьох аспектах – це питання співрегулювання», – зазначила вона. Крім того, на її переконання, «великим плюсом є те, що другий рік поспіль держава попри весь рівень недовіри, який ми бачимо і отримуємо зараз, все-таки робить ці кроки. Істина посередині, і ми повинні знаходити спільну мову, яку будемо реалізовувати для майбутнього далі».





Водночас, на думку Лариси Мудрак, такі стислі терміни виконання дослідження применшують ефективність і якість аналітики. Також вона відзначила, що порівняно з дослідженням, що виконувалося торік, є певна розривність сприйняття з погляду розвитку на українському ринку різноманітності новітніх технологій, тобто в новому дослідженні не вистачає технологічного аспекту. На що Діана Проценко відповіла, що технологічне розмаїття не було метою дослідження.



Загалом Лариса Мудрак подякувала усім за «базис комунікацій, поєднання кращих європейських практик, живої і активної практики в українському медійному ринку, бажання відкрито, відвертой активно говорити як про проблеми, так і про спільне бачення». Адже в цьому – унікальність і заслуга цього проекту, зазначила вона.




Презентаційні матеріали конференції



Крістіан Мьоллер «Діалог між регуляторами та медіа-спільнотою щодо забезпечення плюралістичного середовища для нових аудіовізуальних ЗМІ»



Діана Проценко «Встановлення діалогу про «нові медіа»



Емір Повлакіч «Ключові фактори забезпечення ефективності консультацій з медіа-спільнотою щодо визначення політики регулюючого органу»

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше