Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків European External Action Service – EEAS підготувала щотижневий огляд дезінформації, в якому містяться приклади прокремлівської пропаганди, поширеної у європейських країнах. З повним текстом огляду дезінформації з аналізом окремих статей можна ознайомитися тут.  

 11 січня 2020 року

*ТРЕНДИ ТИЖНЯ*

Огляд дезінформації: Двадцять років маніпуляцій ЗМІ

Приклади дезінформації цього тижня відображають культуру обурення і образи, яка стала стійкою тенденцією лояльних прокремлівських ЗМІ за останнє десятиліття. Російське слово «обида» стало ключовим елементом у формуванні громадської думки з боку пропагандистів федеральних ЗМІ. Російський публіцист Андрій Архангельський, якого вже згадували раніше на нашому сайті, пише у своєму есе про те, як Кремль навмисно культивує обурення. Наприклад, Кремль готується до святкування 75-ої річниці перемоги над нацистською Німеччиною, але робить це, вимагаючи від світової спільноти «визнання» заслуг Росії. Архангельський пише: «енергію урочистості висікають за допомогою проклять тих, хто не бажає нашої перемоги «визнавати»».

Образа і ображеність

Кремль повний рішучості визнати себе єдиною силою опору фашизму − в наші дні і впродовж усієї історії. МЗС Росії припускає наявність певних інтересів США, що стояли за нацистською військовою машиною. Російське федеральне телебачення заявляє, що президент Путін довів, що Польща почала Другу світову війну. Кремль очікує, що світ «визнає» ці заяви. Якщо цього не станеться, Росія виразить обурення.

Ця схема чітко простежується в прикладах дезінформації цього тижня, втім як і в попередні тижні. Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) одностайно рекомендувало на чотири роки заборонити Росії участь у великих спортивних змаганнях (окрім Чемпіонату світу з футболу або Чемпіонату Європи з футболу 2020 року). Російська антидопінгова служба погодилася з твердженнями про те, що російські спортсмени брали участь у систематичній допінговій програмі, що фінансується державою. Але прокремлівські ЗМІ однаково розкручують ці новини як політизовані нападки на Росію: рішення ВАДА є «незаконним», воно порушує Олімпійську хартію і є «антиросійською істерією», а норвезькі спортсмени також приймають допінг, але їх ніколи не карають. Замість вирішення питання Кремль вважає за краще виражати ображеність і образу.

Обурення і вразливість

 Естонська влада вирішила, що головна компанія агентства «Супутник», холдинг «Росія сьогодні», керівником якого є Дмитро Кисельов, підпадає під режим санкцій, оскільки пан Кисельов включений до переліку осіб, щодо яких діють обмежувальні заходи, так як їх дії підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Банки не можуть здійснювати транзакції з холдингом «Росія сьогодні», а агентство «Супутник» не може сплатити оренду або видати заробітну плату. Це викликало аналогічну реакцію обурення з боку прокремлівських ЗМІ. Естонія переслідує співробітників агентства «Супутник», вона боїться впливу агентства «Супутник» і хоче примусити його замовкнути, погрожуючи його співробітникам поліцією. Знову та ж картина: прокремлівські ЗМІ вважають за краще гніватися і ображатися замість того, щоб спробувати знайти вирішення проблеми.

Удома кремлівські ЗМІ переконують свою аудиторію в тому, що світ за межами Росії небезпечний. Опитування незалежної російської дослідницької організації «Левада-центр» показало, що 42% населення Росії постійно бояться світової війни. ЗМІ, що спонсоруються державою, підливають олії в цей вогонь: НАТО готує велику війну, фемінізм − це інструмент Заходу для підривання розумного світопорядку, Вашингтон систематично нападає на уряди, які не сприймають світовий лад США, а Заходом в цілому керують інфантильні і безглузді люди.

Будь-яка критика Кремля сприймається як «демонізація», «русофобія», «істерія» або «безумство». Будь-який серйозний опонент засуджується і висміюється. Прокремлівські ЗМІ раді поділитися відвертою брехнею про те, що Грета Тунберг − це позашлюбна дитина російського режисера і повії.

Це почалося двадцять років тому

Одним із перших важливих законодавчих актів Володимира Путіна як президента Росії стала Доктрина інформаційної безпеки 2000 року. Вона визначила «інформаційну сферу» як арену конфлікту, де Росія стикається з внутрішніми і зовнішніми загрозами.

До джерел зовнішніх загроз відносяться:

– діяльність іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних і інформаційних структур, спрямована проти інтересів Російської Федерації в інформаційній сфері;

– прагнення низки країн до домінування і утиску інтересів Росії у світовому інформаційному просторі, витісненню її із зовнішнього і внутрішнього інформаційних ринків.

Під час підготовки цього документа кремлівська влада атакувала незалежний медіахолдинг «Медіаміст» і змусила його власника Володимира Гусинського продати його компанії «Газпром». Незалежні ЗМІ піддавалися примусовим захопленням і поглинанням. Їх, один за другим, змусили замовкнути і замінили підконтрольними структурами, що не соромляться транслювати дезінформацію і пропаганду. Російські лідери відмовляють громадянам Росії у праві на вільний публічний обмін думками. Відтоді місце Росії в Індексі свободи преси постійно знижується. Коли Індекс було вперше опубліковано в 2002 році, Росія зайняла в нім 121-е місце. Нині Росія знаходиться на 149-м місці, і Кремль продовжує обмежувати свободу слова в Росії.

З 2000 року прокремлівські ЗМІ регресували до поточного стану ображеності і обурення: європейські країни захищають терористів, що розшукуються в Росії, феєрверки заборонені в Європі через мігрантів, НАТО намагається зіпсувати взаємовідносини між Сербією і Росією за допомогою сфабрикованих справ про шпигунство. Теорії змови про «глибинну державу» і «тіньовий уряд» подаються як факти.

Андрій Архангельський у своєму есе припускає, що ця культура образи є навмисним кроком, щоб відвернути росіян від поточних світових і внутрішніх проблем у країні. Кремль створює міфічних ворогів, щоб приховати неприємні реалії: «сама сучасність визнана небажаною організацією».

Двадцять років правління Путіна були двадцятьма роками обурення і образи.

*СВІЖА АНАЛІТИКА*

 Російська журналістика як частина вирішення проблеми

Чотири інтерв’ю з незалежними російськими журналістами, які не бояться ставити під сумніви кремлівську дезінформацію. Детальніше

Основні мішені прокремлівських ЗМІ в арабомовному світі в 2019 році

Пропонуємо вам ознайомитися з оглядом стратегії прокремлівських ЗМІ щодо їх аудиторії на Близькому Сході і в Північній Африці. Детальніше

Аналіз даних і дезінформація − від розуміння до дій у 2020 році

У 2019 році аналіз даних став невід’ємною частиною роботи EUvsDisinfo, спрямованої на ефективне викривання і аналіз дезінформації згідно з Планом дій ЄС щодо боротьби з дезінформацією, а також перевірку фактів і викриття фейків. Детальніше

Цифра року: 26 383 131

 У зв’язку з наближенням кінця року пора озирнутися на найбільш важливі цифри з нашого розділу «Цифра тижня». Детальніше

Нападки на Естонію замість оплати оренди офісу

 Прокремлівські ЗМІ почали агресивну кампанію проти Естонії унаслідок того, що агентство «Супутник» зіткнулося з проблемами через несплату оренди за свій офіс. Детальніше

*І НАСАМКІНЕЦЬ*

 Дезінформація в 2019 році: десять незручних моментів

 Ми згадали ті випадки, коли прокремлівські ЗМІ були спіймані на місці злочину при створенні дезінформації в 2019 році, і склали список з 10 особливо незручних конфузів. Детальніше