Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків European External Action Service – EEAS підготувала щотижневий огляд дезінформації, в якому містяться приклади прокремлівської пропаганди, поширеної у європейських країнах. З повним текстом огляду дезінформації з аналізом окремих статей можна ознайомитися тут
21 жовтня 2018 року
*ТРЕНДИ ТИЖНЯ*
Як стати націоналістом без громадянства
Протягом останніх декількох тижнів прокремлівські ЗМІ зосередили свою увагу в основному на поширенні дезінформації про західні країни, намагаючись приховати факти про отруєння Скрипаля або винаходячи різні хімічні й біологічні атаки (див. тут і тут). Але минулого тижня російська дезінформація знову зосередилася на своїй меті номер один – Україні.
Отже, із прокремлівських телеканалів ринув потік фейків, відомих ще з 2014 року, про те, що:
– Україна – це нацистська держава або нацистська диктатура, якою управляє профашистська еліта, а «Слава Україні» – нацистське вітання;
– Україна є частиною російського світу;
– вона почала війну проти свого населення – громадянську війну, і Росія не має до цього жодного відношення;
– це не країна, а просто територія;
– в Україні немає обраного парламенту;
– лідер кримських татар Мустафа Джемильов – терорист, який закликає убивати кримчан.
Те, що усі ці дезінформаційні повідомлення – брехня, було доведено безліч разів, але прокремлівські ЗМІ продовжують їх повторювати, намагаючись ввести в оману і поширити ненависть.
Як зауважив історик Тімоті Снайдер у своїй книзі «Дорога до несвободи: Росія, Європа, Америка», наратив, що заперечує існування України як держави, був поширений ще фашистським філософом Іваном Ільїним у першій половині ХХ-го століття і повторювався пізніше офіційними особами РФ. До 2014 року слово «фашист» стало синонімом фрази «українці, які чинять опір вторгненню Росії» (Глава 4).
«Шизофашизм був одним із багатьох протиріч, що проявилися весною 2014 року. Згідно з російською пропагандою в українському суспільстві було багато націоналістів, але воно не було нацією; українська держава була репресивною, але не існувала; росіяни змушені були говорити українською, хоча такої мови не існувало», – пише Снайдер.
Твердження про те, що «країна XY більше не є державою» – далеко не нова зброя в арсеналі Кремля. У повідомленні влади СРСР послу Польщі міністр закордонних справ Молотов обґрунтував радянське вторгнення в Польщу тим, що «польська держава перестала існувати».
Покажи мені свої докази! Ну, ЦЕ – не доказ
Але прокремлівські ЗМІ не обійшли увагою й західні країни. Значну частину російських телепрограм минулого тижня було присвячено нещодавнім відкриттям у справі отруєння Сергія Скрипаля і, зокрема, двом залученим до цієї справи агентам ГРУ, згідно із спільним розслідуванням Bellingcat та The Insider. Вони також були присвячені нещодавньому видворенню агентів ГРУ, які намагалися зламати ОЗХЗ у Нідерландах.
Цього разу розповсюджувачі дезінформації ще не надали ніяких «контрдоказів» на кшталт підробних документів або фотографій з альтернативною версією розповіді – як це часто було, наприклад, щодо катастрофи MH17. Захист вибудовувався за двома напрямами: «Захід звинувачує Росію в усьому поганому»; і «жодних реальних доказів».
Отже, ми побачили досить примітивні спростування наданих доказів, наприклад: «Bellingcat не розслідувала отруєння Скрипаля» ; «доказів того, що Чепига і Мишкін є агентами ГРУ, немає»; «агенти ГРУ не були агентами, а просто ІТ-фахівцями» ; або «ОЗХЗ та інші міжнародні організації є русофобськими».
Минулого тижня чеське радіо оприлюднило матеріал про те, що два агенти ГРУ, які намагалися отруїти Скрипаля у Солсбері, стежили за ним уже кілька років тому під час його візиту до Чеської Республіки.
І ось знову прокремлівська дезінформація зробила досить дивне спростування: нібито агенти Чепига і Мишкін їздили до Чехії не для того, щоб стежити за майбутньою жертвою, а щоб перевірити чеські поставки «Новачка» (Чеська Республіка спростувала виробництво «Новачка»). Як історія про те, що Чепига і Мишкін приїхали до Чехії для перевірки поставок «Новачка» допоможе виправдати їх, залишається загадкою.
Повторення – мати усієї дезінформації
Для досягнення бажаного ефекту дезінформацію необхідно постійно повторювати на якомога більшій кількості каналів – наприклад, у звіті RAND російська пропагандистська модель «гармата брехні» була описана ще два роки тому. І цього тижня деякі з «хітів» дезінформації знову повторили. Вони були спрямовані на організації та окремих осіб, які знаходяться на перших позиціях списку мішеней російської пропаганди. Отже, ми дізналися: «білі шоломи ввозять контрабандою хлор до Сирії та імітують провокації»; «Ангела Меркель планує перемістити 500 000 мігрантів до Грузії»; «після проведення кольорових революцій у Грузії та Україні Джордж Сорос планує кольорову революцію у США».
Усі ці повідомлення демонструють чітку відмінність між реальними засобами масової інформації, з одного боку, та інструментами кампанії з дезінформації, з іншого. Реальні ЗМІ можуть припускатися помилок, але коли вони виявляються, ЗМІ їх виправляють. Прокремлівські ж дезінформаційні ЗМІ навмисно повторюють неправдиві повідомлення, незалежно від того, скільки разів їм надаються факти.
*СВІЖА АНАЛІТИКА*
Інфошум: новий тренд у кремлівській пропаганді
Є правда і постправда. Є інформація і дезінформація. А між цими двома категоріями існує так званий «інфошум». Детальніше
Цифра тижня: 9
Група із дев’яти норвежців вирушила у приватну поїздку до анексованого Росією українського півострова. Детальніше
*І НАСАМКІНЕЦЬ*
Видавати бажане за дійсне
Іноді мета кремлівської дезінформації полягає в тому, щоб створити ілюзію серед вітчизняної аудиторії, що дороговартісні пропагандистські ЗМІ користуються широким визнанням за межами Росії. Детальніше
