Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків European External Action Service – EEAS підготувала щотижневий огляд дезінформації, в якому містяться приклади прокремлівської пропаганди, поширеної у європейських країнах. З повним текстом огляду дезінформації з аналізом окремих статей можна ознайомитися тут.
29 листопада 2019 року
*ТРЕНДИ ТИЖНЯ*
Чого ви боїтеся?
Давній заклятий ворог ніяк не вгамується: згідно з заявами російськомовних прокремлівських ЗМІ цього тижня США планують захопити Калінінградську область, організовують інформаційну атаку на Південну Осетію та створюють пояс нестабільності навколо Росії.
А оскільки у світі недостатньо проблем, американці ще й здійснюють коротку вилазку в Південну Америку з метою організувати переворот у Болівії, технологію якого потім вони зможуть повторити в Росії, щоб диктувати свою волю французам.
До того, що все це – дезінформація, в наративах про агресію Заходу намагаються зобразити цілі держави патологічно русофобськими, заперечуючи саму можливість справжніх масових протестів, які природно виникають в суспільстві, і змальовують держави-члени Європейського Союзу як такі, що неспроможні ухвалювати незалежні рішення.
Хоча істинні ентузіасти боротьби з дезінформацією знають усі ці наративи напам’ять, у нас все ще недостатньо інформації про аудиторію, яку вони зачіпають. Дуже доречно, що нам відома кількість переглядів на YouTube…
Дезінформація на YouTube
Із усіх зібраних за листопад випадків дезінформації тільки 25 базуються на відео прокремлівських ЗМІ на YouTube. Загалом ці 25 відео зібрали 2 553 395 переглядів. Найпопулярнішим виявився випуск «Воскресного вечера с Владимиром Соловьевым», який зібрав 580 649 переглядів, де йшлося про те, що Україна розв’язала війну проти жителів Донбасу, які не визнали державного перевороту в Києві. А також озвучили брехливу заяву, що Голодомор був масштабною диверсією проти українців, розробленою в Канаді, США і на західній Україні.
У випуску «Вестей недели с Дмитрием Киселевым», що зібрав 554 144 перегляди, наголошувалося, що члени міжнародної слідчої групи намагалися підкупити Володимира Цемаха, ключового свідка у справі катастрофи рейсу MH17, пропонуючи забезпечити йому програму захисту свідків, громадянство і будинок у Нідерландах.
Можливо, спільним знаменником цих наративів і є відбілювання іміджу Росії і спроба звинуватити когось іншого, але в основі їх лежить нагнітання страху через запевнення, що Росія оточена злим, вічно погрожуючим їй Заходом, який не гребує переглядом історії.
Це одна з найпослідовніших тенденцій прокремлівської дезінформації: у жовтні, наприклад, два найпоширеніших наративи із 226 випадків дезінформації стосувалися того, що НАТО є загрозою, і що розгорнуто антиросійську кампанію. З огляду на те, що наближається сімдесятиріччя альянсу, звинувачення на адресу НАТО цілком логічні.
Страх перед світовою війною
І хоча неможливо зробити безпосередні висновки щодо впливу такого нагнітання паніки на громадську думку, цікаво те, що з 1600 опитаних у Росії у вересні і жовтні 2019 року 42% заявили, що постійно бояться світової війни. І навіть якщо ця загроза зазвичай, хоча і не завжди, розпливчаста, роль героїчного захисника завжди чітко зрозуміла (підказка: він часто без сорочки і верхи на коні).
Одним із найефективніших методів контролю над людьми є страх, як зауважив Бертран Рассел у своїх працях про релігію: «Частково – це страх перед невідомим, а частково, як я уже вказував, – бажання відчувати, що у тебе є свого роду старший брат, який постоїть за тебе в усіх бідах і поневіряннях. Страх – ось що лежить в основі всього цього явища, страх перед таємничим, страх перед невдачею, страх перед смертю. Страх є прабатьком жорстокості».
*СВІЖА АНАЛІТИКА*
Пропаганді треба протистояти мовою цінностей
Імперський фантомний біль і крах із попкорном: ексклюзивне інтерв’ю з Андрієм Архангельським, одним із найпомітніших російських коментаторів у сфері пропаганди і дезінформації. Детальніше
Цифра тижня: 90%
Нове дослідження рівня цифрової грамотності серед старшокласників США демонструє дуже тривожну картину: 90% опитаних учнів не змогли виконати щонайменше дві третини завдань з цієї тематики. Детальніше
*І НАСАМКІНЕЦЬ*
В однині чи множині?
Розібратися в російській граматиці іноді буває складно навіть носіям мови із РІА «Новости» і RT (Russia Today). Детальніше
