Щойно з безмежним здивуванням прочитала інтерв’ю Ольги Семченко з холдингу “Весті”. Пані Семченко чомусь вважає, що спільне дослідження Інституту Масової Інформації (ІМІ) та Репортерів без кордонів, яке встановило, що холдинг активно приховує інформацію про структуру власності – це “собраніє слухов, которые курсировали на рынке о нашем холдинге”. І мало того, на думку Семченко, все дослідження, яке охопило ключові холдинги країни, і в якому брала участь відома міжнародна організація, ще й було виконано на замовлення Нацради. Напевно, все це з єдиною метою – покарати “Весті”))

Оскільки буквально на минулому тижні холдинг “Весті” прислав нам дивний запит на інформацію, просив нас роздрукувати наш сайт з дослідженням, і прислати їм у письмовому вигляді, а ще раніше – взагалі сплутав ІМІ з ІМП і завалював запитами наших колег, я припускаю, що вони просто знову не розібрались. Ні у суті дослідження, ні в методології, ні у медійному законодавстві. Але ми завжди готові проконсультувати, особливо якщо інтерес до покращення підзвітності і прозорості проявляють медіахолдинги, які ховаються за фіктивними фірмами.

Отже, дослідження прозорості медіавласності базувалося на відповідній методології Репортерів без кордонів. Ознайомитися з нею можна на сайті проекту МОМ у розділі “Методологія”. Відповіді на додаткові питання щодо збору інформації та її опрацювання можна знайти у розділі “FAQ” (веб-сайт: http://ukraine.mom-rsf.org/).

Під час дослідження ми надіслали листи до газети “Весті” та телеканалу UBR, оскільки саме ці два активи медіахолдингу ми прицільно розглядали. Ми повідомили їм деталі про дослідження, попросили їх співробітничати з нами та поінформувати нас про структуру власності даних медіа. Подібні листи ми надсилали усім медіа, яких стосувалось дослідження, і багато з них детально і повно відповідали. Але – від “Вестей” ми жодної відповіді так і не отримали.

Ми також вивчали сайт, в тому числі, окремого медіа “Радіо Вести”, і розглядали холдинг в цілому. На сайті радіо немає жодної інформації про структуру власності даної телерадіоорганізації. Це є порушенням, як мінімум, вимог ст. 59 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”. Також ч. 4 ст. 12 Закону визначено, що структура власності суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті.

Але далі ще цікавіше. Інформації про структуру власності немає ні на сайті http://vesti-ukr.com/, ні на веб-сайті холдингу http://vestiukraine.com/, де посилання на “Радіо Вести” сформульоване на відповідний веб-сайт http://radio.vesti-ukr.com/. На цьому сайті також немає жодної інформації про структуру власності, що є порушенням закону. Але і це ще не все. Інформацію про структуру власності ми знайшли на такому собі дивному сайті ТОВ “Телерадіокомпанія “Дивосвіт” – http://trkdyvosvit.in.ua/ – який взагалі ніяк не повязаний із сайтами холдингу. Тобто “Весті” якби і оприлюдинили інформацію – але не там, де мали це зробити, і знайти цю інформацію користувачу просто неможливо)) Це лише маленький приклад, я вже не говорю нічого про самі схеми і фірми з фірмочками – щоб не умножати печаль.

Але, менше з тим. Після такої дуууже “вільноі інтерпретації” нашого дослідження, у мене просто виникає багато питань до іншої аргументації, яку озвучує Семченко.

Джерело: “Детектор медіа“

Оригінал посту опублікований у Фейсбуці