Олександр Ільяшенко взяв участь у відкритій дискусії «Відповідь на агресію Росії в інформаційному просторі»

30 березня обговоренню латвійського досвіду протистояння інформаційним атакам Росії та можливих шляхів протидії ворожій пропаганді в Україні була присвячена відкрита дискусія «Відповідь на агресію Росії в інформаційному просторі», організована Українським кризовим медіа-центром спільно із фондом Baltic to Black Sea Alliance (Латвія). Про кроки вітчизняного регулятора в цьому напрямі розповів член Національної ради Олександр Ільяшенко.

Він, зокрема, зауважив, що першими діями із протистояння російській інформаційній агресії стало визнання низки російських каналів такими, що не відповідають вимогам законодавства України та Європейської конвенції про транскордонне телебачення і звернення до суду стосовно деяких із них. Також регуляторний орган ще влітку минулого року започаткував галузеву дискусію щодо доцільності трансляції в Україні російських фільмів і серіалів, які пропагують збройні сили, спецформування, міліцію країни-агресора. Тоді, за словами Олександра Ільяшенка, галузі не вдалося дійти консенсусу із цього питання. Нині ж діалог з медіа-холдингами і телеканалами налагоджується. Готовність до співпраці й порозуміння, як очікується, має бути відображена в певному документі, можливо, меморандумі, який підпишуть телеканали і регулятор. З ухваленням такого документа стане легше знаходити спільну мову з телеканалами, вважає Олександр Ільяшенко.

Член Національної ради також наголосив на недосконалості вітчизняного механізму санкцій, які може застосовувати регуляторний орган до ліцензіатів за порушення ними законодавства та умов ліцензій. Єдине, чим сьогодні оперує Національна рада, це санкція «оголошення попередження», яка застосовується як за більші порушення, так і за менші, однак такі, що потребують обов’язкової реакції регуляторного органу. Така ситуація, на думку члена Національної ради, спричинює різні трактування в окремих ліцензіатів щодо цієї санкції. Тож украй важливо, аби запрацював механізм накладення штрафів. Це дозволить регулятору говорити з медіа-компаніями мовою бізнесу.

Олександр Ільяшенко висловив сподівання, що нинішньому складу Національної ради вдасться вибудувати з галуззю стосунки довіри, і будь-які рішення, навіть щодо застосування санкцій, будуть сприйматися компаніями як неупереджені.
Голова фонду Baltic to Black Sea Alliance Сарміте Елерте представила звіт за результатами семінару «ЗМІ – завоювання людських сердець по сусідству з Росією» (відбувся у Ризі 12 вересня 2014 року), в якому викладені рекомендації для політичних діячів країн Прибалтики, України, Грузії та Молдови. Адже саме на ці країни, на думку латвійських гостей, і спрямована найбільшою мірою російська пропаганда.

У презентованому документі наголошується, що необхідно створити або ж посилити альтернативне мовлення російською мовою. Із цією метою в країнах Прибалтики почнуть працювати спеціальні телевізійні канали, орієнтовані саме на російськомовну аудиторію, щоб доносити до неї альтернативну точку зору. Тож латвійська сторона закликала до об’єднання регіональних зусиль, обміну контентом і тісної співпраці у цьому напрямі. Важливими, за словами Сарміте Елерте, є прозорість власників медіа, підтримка альтернативних голосів російських ЗМІ, саморегуляція журналістів, розробка стратегій для зменшення впливу російського інтернет-тролінгу тощо.

Загалом латвійські гості дали добру оцінку ініціативам щодо протидії російській інформаційній агресії, які нині започатковані в Україні. Окрім розповіді про власні кроки у протистоянні інформаційним атакам, вони зауважили, що багато чому можуть повчитися і в України, адже наша країна нині на передовій не лише інформаційної, але й військової агресії.