Ольга Герасим’юк: Ми говоримо про нагальну необхідність розгляду законопроєкту про медіа в першому читанні ще цієї сесії Верховної Ради - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк: Ми говоримо про нагальну необхідність розгляду законопроєкту про медіа в першому читанні ще цієї сесії Верховної Ради

Національна рада вважає вважливим для суспільства і галузі, щоб законопроєкт «Про медіа» був розглянутий у першому читанні ще на цій сесії Верховної Ради. Такі очікування є і в міжнародних партнерів України, які стежать за процесом розробки й проходження в Україні нового медійного законодавства. Голова Національної ради Ольга Герасим’юк під час онлайн-обговорення 10 липня прокоментувала критичні зауваження, що звучать на адресу нового законопроєкту.

Передусім вона подякувала Раді Європи та колегам з Європейського Союзу за тривале супроводження і надійну підтримку медійної реформи упродовж останніх років, а міжнародним колегам – ЄС, Посольству Швеції, Посольству Канади, Посольству Німеччини та всім міжнародним організаціям – за надзвичайно потужну підтримку наближення цього законопроєкту до першого читання.

Він, за її словами, є результатом компромісної роботи багатьох сторін – індустрії,  регулятора, громадськості, регіональних медіа. Усі вони пішли одне одному назустріч, щоби напрацювати законодавство, яке би відповідало вимогам сучасних інформаційних і технологічних реалій. Ця активна робота тривала упродовж останніх шести років.

Чи не найбільше критики звучить щодо створення незалежного, компетентного та дієвого регулятора і створення механізмів для захисту інтересів медіа у стосунках із ним. Ця критика переважно є неконструктивною і порожньою. Пустими, здебільшого політично вмотивованими гаслами створюється інформаційний шум, до того ж часто тими, хто не знайомий із текстом законопроєкту і хто зацікавлений у поверженні держави в інформаційний хаос, вважає Ольга Герасим’юк. «При чому критики є саме тими, хто порушує закон, але в такий спосіб просто відводить від себе увагу», – сказала вона.

Робота в рамках Європейської платформи регуляторних органів дає змогу Україні оцінити процеси, які відбуваються у медіасфері різних країн, виклики, з якими стикається аудіовізуальний сектор, і бути учасником напрацювань для належного реагування на них. Україна, яка є активним учасником роботи на цій платформі, всі ці роки усвідомлює, як важливо підтягнути наше законодавство до спільного європейського рівня, «як тяжко працювати зі старих позицій», наголосила Ольга Герасим’юк. Напрацьований законопроєкт зможе вирівняти цю ситуацію. І жодного разу під час дискусій з європейськими колегами про потребу скасувати регулювання медіасектору не йшлося.

Голова Національної ради зауважила, що в законопроєкті «Про медіа» йдеться не про безмежні повноваження регуляторного органу, а про розширення відповідальності і приведення самого поняття медіа до його сучасного змісту, який уже давно не обмежується лише телебаченням і радіо.

Ще одним звинуваченням, яке масово тиражується в медіа, є меседж про те, що законопроєкт втручається в журналістську діяльність. «Це одна з найбільших спекуляцій», – стверджує Ольга Герасим’юк. Натомість законопроєкт розширює права журналістів, надає їм певні переваги у роботі, можливості не залежати від місцевих влад на регіональному рівні і покінчити з монополією на ринку.

Він вирішує ще одне питання, яке гостро звучить при різноманітних обговореннях, – політичної незалежності членів регуляторного органу. Законопроєктом передбачені критерії добору членів Національної ради. Парламентські фракції не зможуть рекомендувати свої кандидатури, а для того, щоб власну квоту заповнив Президент, прописано механізм проведення конкурсу, в якому основну роль відіграє громадськість.

Чітко визначені законодавчим актом і процедурні питання проведення перевірок та виконання регулятором контрольних функцій. «Мовник, який матиме справу із новим регулятором, буде завжди озброєним у своєму захисті, тому що кожний крок у тому, як регулятор проводить процедури перевірки чи будь-які свої контролюючі функції, прописаний так, що мовник знатиме, як бути захищеним. Цей акт забезпечує йому право на правовий захист», – наголосила Ольга Герасим’юк.

Потужним запобіжником для медіа стане і механізм співрегулювання. Попри те, що європейські експерти зауважували на можливому послабленні повноважень Національної ради, ця новела залишилася в законопроєкті. Це зроблено для того, аби приглушити величезну недовіру, яка, буває, трапляється між регулятором і ринком. До співрегулівного органу входитимуть представники індустрії, і він зможе впливати на рішення Національної ради. Таким чином, він утримуватиме державний орган від можливих зловживань. «У разі якщо Національна рада знехтує законом та знехтує рекомендаціями представників цього органу, він перенесе цю дискусію в публічний простір і зупинить свавілля, якщо воно, наприклад, хоча би якось позначиться», –пояснила Ольга Герасим’юк.

Найцінніша мета, яку ставить перед собою законопроєкт про медіа, підкреслила голова Національної ради, є принцип забезпечення рівних умов для всіх акторів медіасектору. Саме відповідальності, що стоїть за рівністю умов, бояться противники законопроєкту, котрі вимагають його  скасування.

Звичайно, що ця відповідальність стосуватиметься і періоду проведення виборчих кампаній. Національна рада нині позбавлена будь-яких можливостей дієво реагувати на порушення медіа виборчого законодавства. Зважаючи на те, що Україна знову стоїть на порозі виборів, зрозумілим стає активна антикампанія щодо нового законопроєкту «Про медіа». Однак нині уже вкрай небезпечно дозволити собі залишатися в «печерному стані», підсумувала Ольга Герасим’юк. Україна повинна наближатися до європейських стандартів і глибше імплементуватися в законодавчий простір Європи.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше