Ольга Герасим’юк: культура дискусій, на жаль, сьогодні абсолютно втрачена - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк: культура дискусій, на жаль, сьогодні абсолютно втрачена

Голова Національної ради Ольга Герасим’юк у День журналіста, 6 червня, взяла участь в обговоренні теми журналістської етики в ефірі українських медіа у передачі «Культура. Live» на суспільному «Радіо Культура». Йшлося про вживання ненормативної і згрубілої лексики ведучими програм.

Ця дискусія, у якій, окрім Ольги Герасим’юк, брали участь Лариса Масенко, професорка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», Захар Давиденко, фольклорист, журналіст, ведучий «Радіо Культура», Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації,  Юлія Чаплінська, кандидатка психологічних наук,  була спричинена недавніми коментарями в соціальних мережах та в деяких ефірах навколо рішення Національної ради про призначення перевірки телеканалу «Прямий» через лайливі висловлювання ведучого Матвія Ганапольського.

Ольга Герасим’юк зауважила, що регуляторний орган не вперше звертає увагу на невідповідну лексику в ефірах мовників.  Нинішня ж ситуація довкола обговорення цієї проблеми деякими депутатами та самим каналом «Прямий» має  політичний, а не культурологічний чи науковий характер. Національна рада  2017 року проводила ґрунтовний аналіз великих телеканалів щодо поширення інвективної лексики в ефірах. І мовники по-різному сприйняли цей моніторинг. Тоді в ефірі почали з’являтися та утверджуватися  такі шоу, де без мату взагалі розмова не велася. Регулятор звернувся до телеканалів із проханням пояснити, чим викликаний такий інтерес виробників телепродукту до ненормативної лексики. Деякі мовники визнали, що трохи переступили межу і зробили певні висновки та провели роботу в ньюзрумах щодо мовної стилістики ведення своїх ефірів. Проте були й такі, які відповіли, що це питання не внормоване законом, а тому зажадали від Національної ради списку заборонених слів.

Це  неконструктивний і лукавий підхід, вважає Ольга Герасим’юк, оскільки будь-який перелік заборон неодмінно викликає бурхливу реакцію суспільства, і водночас, породжує вимоги його скасувати, а тим часом проблема залишається невирішеною. «Якщо ми проаналізуємо різні передачі – шоу, розважальні і часто навіть інформаційні, то побачимо, що культура дискусій сьогодні абсолютно втрачена. У нас сьогодні дискусія – це лайка, всі ті слова, які не заведено вживати в ефірі чи публічному просторі», констатувала  вона. Заборонами «згори» падінню культури ведення суспільних дискусій не зарадити  а вводячи невідповідну лексику в практику ефірів ми лише сприяємо подальшому заниженню етичної планки. Типологія цього явища, яке досліджує регулятор, свідчить, що система самоконтролю, саморегуляція не існують, редактори працюють суб’єктивно, керуються власними уявленнями про норму. А в цей саме час, час цифрових технологій, увесь медійний світ обговорює як панацею до інформаційного хаосу  зміцнення етичних стандартів.

Використання медіями невідповідної лексики в ефірах має певні хвилі сплеску, останнім часом регулятор констатує одну з них. За словами голови Національної ради, перевірки з подібних питань будуть призначені й іншим ліцензіатам. Треба водночас пам’ятати, що перевірка – це не санкція, це основна й звичайна процедура перевірки дотримання законодавства, в її результаті можуть бути спростовані ачи підтверджені порушення закону, відповідно до чого й потім діє регулятор. Зокрема така перевірка може бути  і так бувало не раз  спонуканням для мовників провести певну тренінгову роботу в своїх ньюзрумах. Мовники знають про це. І тому й доводиться відзначати, що реакція на призначення такої перевірки має ознаки політизації та  скандалізації. Деякі журналісти апелюють у цьому випадку  до словника Грінченка, де, мовляв, містяться слова, вжиті в ефірі, а тому є «літературними». «Так, звичайно, Грінченко трактує і тлумачить усі слова, які можна зустріти і в літературі, і в розмовній мові, і в побуті, але він ніде не сказав, що це слова для публічного вжитку», додала Ольга Герасим’юк . Тому треба також звертати увагу і на якість  нашої медійної експертної думки.

Національна рада ще раз закликає всіх мовників відповідально  ставитися до лексики у своїх ефірах, до цивілізованих форм  дискусії та висловлювання критики, яка може бути дуже гострою  без лайки та хамовитої поведінки. А надважливо також пам’ятати, що їх дивляться також і діти, для яких властива поведінка наслідування. Працюючи в аналітичних, дискусійних, новинних форматах, нормально «керуватися лише об’єктивністю, інформативністю, аналіз провадити в абсолютно інших лексичних рамках»,   сказала Ольга Герасим’юк.

Вона також наголосила, що Національна рада порушила тему використання грубих лексичних форм в ефірах мовників  в жоднім разі не заради тиску на певний «патріотичний канал», як про це зараз говорять,   а патріотичні канали мають обстоювати українську мову і культуру, не вдаючись до лайки, демонструвати повагу і турботу до своїх глядачів.

 З перебігом дискусії на цю тему можна ознайомитися за посиланням.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше