Ольга Герасим’юк на «Українському радіо» – про роботу регулятора для недопущення дискримінації в медіа

Голова Національної ради Ольга Герасим’юк в ефірі «Українського радіо» розповіла про зустріч регулятора із представниками ромської спільноти, важливість недопущення образ і дискримінації за національною ознакою, передбачену Законом «Про медіа» серйозну відповідальність за дискримінаційні висловлювання й мову ворожнечі.

• Національна рада проводить зустрічі із представниками національних меншин для того, щоб проговорити з ними чутливі теми дискримінації за національною ознакою, напрацювати критерії щодо інформації, яку можна віднести до нетолерантної чи дискримінаційної за ознаками національної належності.
• Важливо говорити про утвердження в нашому суспільстві толерантного ставлення і розуміння культур одне одного.
• Кремлівські ЗМІ після широкомасштабного вторгнення спробували вкинути в інформаційний простір антиукраїнські меседжі, спрямовані на ромофобію українців. Росія формує розуміння України у світі як нацистської сили, яка, як відомо, застосовувала стосовно ромів один із найстрашніших геноцидів – калітраж. Але ворожі наративи не спрацювали, українські медіа їх не поширювали.
• Більшість представників ромської спільноти воліють, щоб стосовно них не використовували термін «цигани», а називали саме «роми». Потрібно провести певні медіатреніги з медіаграмотності за участі представників ромів для надання більшої інформації щодо, зокрема, глосарію – переліку слів, якими часто називають ромів і які, на їхню думку, є недоречними й образливими.
• На думку представників ромів, те, що стосується історичної спадщини, не треба переінакшувати. Переробляти народні пісні, художні твори тощо, в яких вживається термін «цигани», немає сенсу. А в сучасних творах важливо вживати термін «роми».
• Закон «Про медіа» передбачає серйозну відповідальність і надає Національній раді механізми реагувати на поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації на основі етнічного чи соціального походження, статі, громадянства, сексуальної орієнтації тощо.
• Для Національної ради дуже важливо проводити просвітницьку роботу на чутливі теми з медійниками, журналістами, редакторами, запрошуючи на такі зустрічі представників усіх національних меншин, оскільки національні меншини скаржаться, що сьогодні в медіа мало приділяється їм уваги в медійному просторі.
• До нашої історії треба ставитися з розумінням. Те, що з нами було, повинно бути цеглинкою в побудові нашого цивілізаційного дому, залишатися пам’яттю про те, чого з нами більше не має трапитися.

Докладніше про це слухайте тут.