Ольга Герасим’юк: нові правила регулювання гравців медіасектору забезпечать їм більше свободи і зручності у співпраці з регулятором - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк: нові правила регулювання гравців медіасектору забезпечать їм більше свободи і зручності у співпраці з регулятором

Законопроєкт «Про медіа», рекомендований парламентським комітетом з питань інформаційної та гуманітарної політики до першого читання, пропонує нову модель співпраці регуляторного органу і учасників медіаринку. Нові правила щодо ліцензування та реєстрації діяльності покликані значно спростити механізм співпраці Національної ради з ліцензіатами і реєстрантами, заявляє голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

Запропоновані законодавчі норми значно спрощують процедуру отримання дозвільних документів для провадження діяльності у сфері медіа. Окрім звичного ліцензування, передбачено новий спосіб закріплення відносин із регулятором – реєстрацію. Нині ліцензуються всі типи аудіовізуальних медіа –  і ті, що мовлять в ефірі, і ті, що поширюються в кабелі чи на супутнику, а також і провайдери програмної послуги. За новим законом ліцензуванню підлягатиме лише радіочастотний ресурс, бо він належить державі і є обмеженим. Усі інші медіа переходять на спрощену процедуру реєстрації. Це –  медіа без використання ефірного наземного мовлення, VoD і провайдери, що постачають пакети телеканалів.

«Наочним є приклад, який стосується супутникового мовлення. Якщо чинний Закон «Про телебачення і радіомовлення» для запуску супутникового телеканалу вимагає отримання ліцензії, вартість якої становить 360 тис грн., а термін дії – 10 років, то за законопроєктом «Про медіа» в цьому разі застосовуватиметься процедура реєстрації. Оплата за реєстрацію суб’єкта у сфері медіа наразі становить 4723 грн., і дія дозволу (реєстрації) є необмеженою в часі», – констатує Ольга Герасим’юк.

Преса, онлайн-преса та платформи спільного доступу реєструватимуться добровільно. Водночас на них також поширюються вимоги, визначені законом щодо контенту.

Сама процедура реєстрації є достатньо простою і швидкою, більш прозорою стає і процедура ліцензування. Підстави для відмови у реєстрації або видачі ліцензії чітко виписані і досить звужені.

Значно спростить процедуру взаємодії з регулятором передбачена новела про запровадження електронного документообігу та електронного кабінету суб’єкта. Це дасть змогу гравцям ринку комунікувати і надсилати документи онлайн, економити свій час і ресурси.

В умовах, коли розширюється сфера регулювання медіа, вкрай важливо забезпечити правову визначеність для всіх суб’єктів медіапроцесу. Задля того, щоб уникнути зайвих непорозумінь, розробники законопроєкту пішли на дуже ретельне прописання процедури призначення і проведення перевірок. «Європейські експерти, оцінюючи ці положення законопроєкту, висловлювали побоювання, що ця процедура дуже зарегульована. Однак слід пам’ятати, що в більшості європейських країн це питання врегульовано підзаконними нормативно-правовими актами, –  зауважує голова Національної ради. –  В Україні ж гравцям ринку зручніше, коли ці норми виписані в самому законі».

Спрощенню підлягає і механізм звітності. Так, у законопроєкті вже немає необхідності подавання суб’єктами щорічної звітної інформації про структуру власності. Така інформація подаватиметься у разі виникнення змін. Інші статистичні дані, які вже мало кому потрібні, не будуть відбирати часу у представників медіа.

Також  запропоновано змінити механізм застосування санкцій Національною радою. Основні санкції, що передбачені і чинним законодавством, –  штраф і звернення до суду щодо анулювання ліцензії – залишаються. Розмір штрафів залежатиме від виду порушення, які визначені окремо для кожного виду суб’єктів у сфері медіа з урахуванням особливостей їхньої діяльності. Крім того, передбачено новий захід реагування Національної ради на виявлені порушення – припис. Він застосовується  Національною радою до суб’єкта у сфері медіа в разі вчинення незначного порушення та може містити строк для його усунення й попередження про відповідальність у разі вчинення зазначеного порушення надалі.

Зважаючи на те, що нові види медіа стають дедалі вагомішим засобом поширення інформації і до них великою мірою перетікає споживацька аудиторія, необхідність їх регулювання постала в усьому світі, і таке регулювання вже запроваджено в багатьох європейських країнах. Тому, щоб забезпечити однаковий підхід до всієї медіаіндустрії, онлайн-медіа також потраплять під державне регулювання. За порушення суб’єктами у сфері медіа законодавства законопроєкт передбачає винесення Національною радою припису щодо усунення порушення, штраф і звернення до суду з вимогою заборонити поширення онлайн-медіа на території України, які можуть бути застосовані залежно від виду порушень та періодичності їх вчинення.

Однак, наголошує Ольга Герасим’юк, абсолютно не відповідають дійсності поширювані твердження про те, що Національна рада матиме змогу блокувати онлайн-ресурси. Таких положень у законопроєкті про медіа немає. У Національної ради не буде повноважень судової системи. Вона не стає ані каральним, ані правоохоронним органом. У разі виявлення порушень і при потребі обмеження певного ресурсу відповідне рішення ухвалюватиме лише суд.

Варто зазначити, що законопроєкт передбачає лише добровільну реєстрацію для суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Водночас зареєстровані онлайн-медіа можуть делегувати своїх представників до органу співрегулювання і брати участь у формуванні критеріїв до контенту. Також працівники зареєстрованого онлайн-медіа набувають статусу журналістів і на них поширюються відповідні права, що визначені законодавством і гарантовані державою.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше