11 – 12 жовтня в Братиславі, Словацька Республіка, відбувається 48-е засідання Європейської платформи регуляторних органів (EPRA). Від вітчизняного регулятора у сфері електронних медіа участь у засіданні бере перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк. Основними питаннями, що запропоновані до обговорення упродовж двох днів роботи, є роль медіа-регуляторів у підтримці суспільного мовлення, перспективи створення привабливого для суспільства контенту в цифрову епоху, а також особливості політичної реклами з огляду на виклики від соціальних мереж.
Цифровізація і її наслідки для національних медіа-ринків поновили і посилили дискусію щодо можливостей, природи і завдань суспільних мовників. На попередньому засіданні EPRA у травні цього року було обговорено низку питань, що стосуються цих викликів, із погляду медіа-середовища – суспільних мовників, комерційних ЗМІ, індустрії реклами. Сьогоднішнє засідання має на меті розглянути виклики, що постають перед суспільними мовниками, з погляду регуляторів.
Тож обговорюється, яким чином регуляторні органи можуть сприяти тому, щоб суспільні мовники мали змогу якнайкраще забезпечувати надання універсальної послуги всьому суспільству, досягаючи всіх його верств, як суспільні мовники можуть зберегти або покращити якість своїх пропозицій; що можна зробити, аби організації суспільного мовлення мали достатній фінансовий ресурс для виконання своїх соціальних завдань і могли працювати незалежно від політичних, фінансових чи організаційних впливів. Також дискутувалися теми щодо додаткових повноважень, яких потребують регуляторні органи у сфері медіа щодо забезпечення незалежності суспільного; про те, які не властиві традиційній моделі суспільного мовлення форми просування контенту суспільних мовників та продукції, що становить загальний інтерес, мають нині регулятори.
На цьому засіданні розглядається і тема трансформації суспільного мовлення з традиційного мовника в аудіовізуальний сервіс.
Своїм досвідом поділився регулятор Великої Британії Ofcom, бо суспільний мовник цієї країни – ВВС – усе ще в лідерах, незважаючи на те, що зростає роль інших мовників. Було сказано про усвідомлення того, що треба розглядати нові виклики, наприклад, один із них стосується того, що аудиторія 16 – 34 роки надає перевагу контенту на Youtube та інших комунікаційних каналах, але висока якість програмування і швидке реагування на зміни дозволяє ВВС залишатися затребуваним. Британський мовник фінансується аудиторією й намагається перебувати в тісному зв’язку з нею, реагуючи на її думки й критику, та враховує це в редакційній політиці. Найважливішим критерієм для ВВС є відмінність, тобто це контент, який ніколи не повторює те, що відбувається на інших каналах, це оригінальний контент при надзвичайно високій конкуренції на ринку. Стосунки між регулятором і ВВС лишаються надзвичайно професійними і базуються на повазі.
Норвезький регулятор теж поділився своїм баченням. Для них головне завдання суспільного – лишатися джерелом різноманітності. Довіра до суспільного в Норвегії висока, незважаючи на велику конкуренцію. Головними конкурентами наразі є онлайн-медіа. Проте вони більшою мірою конкурують між собою, ніж із суспільним. На думку норвезького регулятора, ця конкуренція і наявність сильного суспільного дає позитив аудиторії з погляду різноманітності в задоволенні медіа-потреб. Система фінансування суспільного нині переглядається на основі вивчення чинників інтересу аудиторії до джерела інформації.
Представник латвійського регулятора розповів про те, що становлення суспільного в країні відбувається в умовах боротьби зі стереотипами сприйняття стосунків політика – суспільне, подолання корупції, уникнення конфлікту інтересів, побудови довіри до мовлення, яке не залежить від джерела фінансування, як комерційні медіа. Нині в країні вивчається модель фінансування суспільного мовника Литви, а також розробляється новий закон про суспільне, на положення якого в цьому сенсі покладаються великі очікування.
Під час сьогоднішніх засідань робочих груп EPRA також планується розгляд і обговорення проблематики комерційної реклами, досягнення більшого розмаїття в мовленні, результати, можливості і плани співробітництва між національними регуляторними органами країн-членів ЄС та країн, що не входять до ЄС, щодо імплементації положень Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги.
