Ольга Герасим’юк на щорічній нараді ОБСЄ: протидія пропаганді – найважливіший напрямок діяльності українських державних інституцій у сфері медіа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк на щорічній нараді ОБСЄ: протидія пропаганді – найважливіший напрямок діяльності українських державних інституцій у сфері медіа

 

Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк у складі офіційної делегації України  бере участь у щорічній нараді Організації з безпеки та співробітництва в Європі з огляду виконання зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі, що триває  у Варшаві (Республіка Польща) з 10 по 21 вересня.

Під час цього масштабного заходу ОБСЄ Ольга Герасим’юк долучилася до обговорень у двох засіданнях, які проходять сьогодні, 11 вересня, і стосуються свободи засобів масової інформації. 

Так, перший заступник голови Національної ради поділилася з учасниками цих дискусій найбільшими викликами, що постають у медійній сфері України. Зокрема, це проблеми щодо протистояння інформаційним атакам Російської Федерації. Адже супротивна сторона використовує всі методи інформаційної війни: дезінформування, пропаганду, диверсифікацію громадської думки, маніпулювання інформацією, психологічний і психотропний тиск, поширення чуток тощо.

З 2014 року Українська держава змушена шукати конструктивні й адекватні міжнародному праву заходи протидії ворожій пропаганді як ззовні, так і в середині країни. У цих умовах діяльність державних органів, що мають повноваження у сфері медіа, спрямована  передусім на припинення  російської інформаційної агресії, здійснюваної з використанням іноземних і вітчизняних ЗМІ, та ґрунтується на принципах верховенства права і дотриманні свобод людини.  Державні інституції намагаються підходити  комплексно до вирішення проблем, пов’язаних із пропагандою, та стоять на позиціях пріоритетності попереджувальних заходів.

Ми  в жодному разі не повинні забувати про втрати, яких зазнала Україна після анексії Криму, наголосила  у своєму виступі Ольга Герасим’юк. Через військову агресію  наші телерадіокомпанії позбавлені права на ефірне мовлення. 503 частотних присвоєння, які належать Україні і були задіяні ліцензіатами Національної ради, захоплені Російською Федерацією. Нині ці частоти протиправно використовуються для трансляції російських програм. Загалом, за даними дослідження, частотний ресурс України в Криму для радіомовлення використовують 26 ліцензіатів Роскомнадзору в АРК і 19 – у місті Севастополі. Телевізійне мовлення в АРК здійснюють 22 російські телерадіокомпанії, і 23 у Севастополі.

Ці дії країни-агресора суперечать Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), Регламенту радіозв’язку МСЕ, заяві Генерального секретаря МСЕ на Повноважній конференції 2014 року, а також порушують вимоги Резолюції 68/262 (2014) Генеральної Асамблеї ООН.

Перший заступник голови Національної ради відзначила, що  Україна у своїх діях дотримується зобов’язань та міжнародних стандартів свободи слова, про це свідчить, зокрема, і позитивна динаміка у цьогорічному Індексі свободи слова у світі (World Press Freedom Index), який укладає міжнародна організація «Репортери без кордонів». Порівняно з минулим роком Україна 2018-го піднялася на одну позицію і посіла 101 місце у світовому рейтингу.

Загрози, які чаїть у собі агресивна інформаційна політика північного сусіда України,  усвідомили нарешті й країни ЄС. З 2016 року європейські інституції і держави офіційно визнають маніпулятивну та пропагандистську природу російських агенцій, які вдають із себе ЗМІ. Люди ж, які працюють у цих організаціях, виконуючи вказівки розповсюджувати відповідну політично заангажовану та етнічно забарвлену інформацію, здебільшого цілковито нехтують стандартами журналістики. 

Нині зрозуміло, що російські телевізійні канали використовують держави-члени ЄС як центри поширення пропаганди теорій змови на всю територію Європи, адже правила Євросоюзу дозволяють мовникам транслювати власні передачі на території всіх країн-членів, навіть якщо телеканали зареєстровані лише в одній державі. У цьому випадку регулятор «країни походження» несе виключну відповідальність за контроль над кожною зареєстрованою мовною компанією, незалежно від того, де транслюються програми.

Особливо серйозну стурбованість такі канали викликають у держав, які мають спільний кордон з державою-агресором. Такі мовники формально легітимують свої ліцензії у державах-членах ЄС, але фактично формування контенту відбувається на території Російської Федерації.

Україна, як ніхто інший, розуміє ці проблеми. Нещодавно через систематичні порушення українського законодавства на шість місяців припинено ретрансляцію телеканалу «RTVI», що має юрисдикцію Великої Британії. Ця програма перетворилася на майданчик поширення інформації, що має ознаки заперечення державного суверенітету і територіальної цілісності України, поширення пропаганди органів держави-агресора, а також демонстрації фільмів, ретрансляція яких обмежена на території України через загрозу національній безпеці. Неодноразові звернення   українського регулятора до  дистриб’ютора «RTVI» в Україні ТОВ «Сонар» і правовласника компанії «Brenrose limited» із листами-застереженнями не дали жодного результату і порушення в ефірі мовника фіксувалися упродовж тривалого часу.

Ольга Герасим’юк також акцентувала, що велике занепокоєння викликають нещодавні факти поширення пропагандистської інформації і в деяких вітчизняних телевізійних ЗМІ. Українські незалежні медійні організації й асоціації, які проводять моніторинг дотримання журналістських стандартів, звертають увагу на зміну нейтрально-політичного забарвлення контенту деяких телемовників на негативно-пропагандистське. Особливо це увиразнилося після зміни власників окремих каналів. Зокрема, це стосується й каналу «112-Україна», дотриманням принципу свободи слова щодо якого не раз опікувався екс-представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович.

Ці виклики особливо турбують  як українську медійну спільноту, громадськість, так і державні інституції напередодні парламентських і президентських  виборів, коли інформаційна агресія сусідньої держави буде збільшуватися і набувати нових форм.

Однак, наголосила Ольга Герасим’юк, будь-які зрушення щодо розгляду подібної діяльності мовників будуть здійснюватися органами державної влади виключно на правових засадах, із дотриманням вимог міжнародного та вітчизняного законодавства.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше