На 57-му засіданні Європейської платформи регуляторних органів (EPRA), що відбувається в Осло, голова Національної ради Ольга Герасим’юк розповіла про ситуацію в українському медіапросторі, виклики і завдання, що нині стоять перед медійниками у зв’язку з війною росії проти України, та поступ у реформах на шляху до членства України в Європейському Союзі. Зі свого боку колеги із європейських медіарегуляторів висловили Україні свою цілковиту підтримку. Загалом засідання EPRA присвячене темі захисту суспільного інтересу в епоху цифрових технологій.

На початку засідання Марія Донде, яка тимчасово виконує обов’язки голови EPRA, привітала те, що український регулятор медіа зміг доєднатися до засідання. Вона повідомила, що Платформа вже отримала листа, в якому Національна рада зверталася до своїх європейських колег щодо обміну досвідом з огляду на ухвалення в Україні нового Закону «Про медіа». Марія Донде запевнила, що EPRA буде всіляко спряти, аби комунікація  між регуляторами відбувалася так ефективно, наскільки це можливо.

У своєму виступі Ольга Герасим’юк наголосила, що Україна вже понад 460 днів чинить відчайдушний опір віроломному агресору. Наша країна встояла через неймовірне прагнення українців до свободи і завдяки колосальній підтримці європейських друзів.

«Ми встояли завдяки вам, європейцям, – звичайним людям, медіа та урядам. Тому що підтримка, яку ми відчули з перших годин вторгнення, дала нам розуміння того, що ми на правильному шляху, ми не самотні, що Європа є наша родина», – наголосила вона.

Війна означає втрати. І український медіарегулятор також веде підрахунок збитків, яких зазнала медіасфера країни. На жаль, ідеться не лише про компанії, але і про долю людей.

Додатково до 678 частот, які росія вкрала під час окупації Криму і частини східних регіонів у 2014 році, у 2022 році вона захопила ще 385 частот. Із лютого 2022 року 288 компаній тимчасово припинили мовлення через військові дії. Не відновили роботу 60 підприємств, розповіла Ольга Герасим’юк. Відновлення мовлення – надскладне завдання, тому що часто воно відбувається під постійними обстрілами росіян.

Війна також принесла втрати і журналістським колективам. За час, поки вона триває, уже загинув 61 журналіст, 10 із яких – під час виконання своїх професійних обов’язків.

«Журналісти та редакції – не лише в Україні, а й у всьому світі – зіткнулися з важким випробуванням під час війни. Треба було визначити свою позицію та обрати сторону у цій війні. Для українських медіа ця тема майже не стояла. Ворог був очевидний», – акцентувала Ольга Герасим’юк. За її словами, із 58-ми окупованих компаній 56 вирішили припинити мовлення, щоб не співпрацювати з окупантами.

Голова Національної ради зауважила на тому, як війна оголила проблему поширення дезінформації у світових медіа, загострила ракурс на тому, що правила хорошої журналістики ідеально працюють у мирний час, але під час агресії є нові виклики для медійників – щонайменше аби їхні повідомлення не сприяли коригуванню вогню ворога по цивільних об’єктах та інфраструктурі.

Ольга Герасим’юк також розповіла учасникам засідання про ухвалені зміни в медіазаконодавстві – основні новели Закону України «Про медіа» і оновлення Закону «Про рекламу». «Тепер наше законодавство повністю відповідає Директиві про аудіовізуальні медіапослуги та Конвенції про транскордонне телебачення», – сказала вона.

Серед проблемних питань було зауважено на намаганні російських каналів зайти на український медіаринок через європейські країни. Неодноразово трапляються випадки, коли зареєстровані в ЄС канали ведуть мовлення на територію України і при цьому поширюють ідеї «русского мира», заробляють гроші для своїх російських господарів і транслюють кремлівські наративи.

Нині перед Національною радою стоять два великі виклики: імплементація законодавства про медіа – і тут український регулятор сподівається отримати корисний досвід своїх європейських колег – та відновлення медіаіндустрії. «Це – непросте завдання, особливо враховуючи швидку зміну технологій, значні руйнування та економічну ситуацію, але ми сповнені надії та рішучості», – підсумувала Ольга Герасим’юк.

Учасники засідання – представники європейських медіарегуляторів – усіляко висловлювали свою підтримку Україні, пропонували різні заходи та ініціативи, визначили дезінформацію «першим ворогом» і обіцяли бути поряд з Україною, скільки це буде потрібно.

Загалом 57-ме засідання EPRA присвячене темі захисту суспільного інтересу в епоху цифрових технологій. Дві тематичні сесії – «Майбутнє доставки контенту» та «Суспільні ЗМІ для суспільного блага» – були організовані, щоб заохотити інтерактивні дискусії між регуляторами і дати змогу членам EPRA ділитися останніми розробками.

Захід був організований Управлінням ЗМІ Норвегії і зібрав близько 160 делегатів, які представляють 52 регулятори, постійних спостерігачів і запрошених медіаекспертів.

Довідково. EPRA (Європейська платформа регуляторних органів) була створена в 1995 році для посилення співпраці між європейськими регуляторами. EPRA має потужну мережу контактів і впродовж 25 років є найбільшою мережею регуляторних органів у сфері телерадіомовлення. Ця платформа є зручним місцем для обміну інформацією, випадками і передовим досвідом між 55 регуляторними органами в Європі із 47 країн. Європейська Комісія, Рада Європи, Європейська аудіовізуальна обсерваторія та Офіс Представника ОБСЄ з питань свободи медіа є постійними спостерігачами Платформи.