Ольга Герасим’юк взяла участь у міжнародному онлайн-семінарі, присвяченому питанню протидії дезінформації - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк взяла участь у міжнародному онлайн-семінарі, присвяченому питанню протидії дезінформації

17 лютого під час міжнародного онлайн-семінару «Відповідь дезінформації: європейські підходи та стандарти», організованого Радою Європи, голова Національної ради Ольга Герасим’юк виступила з доповіддю про роль регулятора в боротьбі з дезінформацією. Вона констатувала, що попри роки агресивної гібридної війни проти України, наше суспільство, на жаль, не навчилося належним чином протистояти  цьому явищу. Тому ця робота має бути поглибленою і ґрунтуватися на оновленій законодавчій базі, яка враховуватиме реалії сучасного інформаційного світу.

Дезінформація стала зброєю, яка нищить не гірше від «Градів» і «Буків». Україна, як ніхто інший, дуже добре усвідомила це на власному досвіді, наголосила Ольга Герасим’юк. Бо саме інформаційна агресія Російської Федерації допомогла їй у загарбанні великих територій нашої держави, і Україна постійно перебуває під прицілом кремлівських пропагандистів. Голова Національної ради навела приклад, що серед спростованих із 2015 року проєктом Європейського Союзу «EUvsDisinfo» («ЄС проти дезінформації») інформаційних меседжів РФ 39% були спрямовані проти України (3139 із 8000 випадків). Тому, звичайно, «ми повинні відверто говорити про те, що слово «дезінформація» у нашому суспільстві асоціюється із Російською Федерацією. Світовий лідер дезінформації – це Росія!», –  сказала вона.

На жаль, попри усвідомлення величезної загрози від дезінформаційних впливів українське суспільство так і не навчилося протистояти цьому явищу. Нещодавнє дослідження Інтерньюз в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) засвідчило, що менше ніж 20% опитуваних змогли відрізнити правдиву інформацію від фейків, хоча 65% були впевнені, що зможуть це зробити.

Саме тому одним із ключових засобів протистояння дезінформації має стати медіаосвіта, впроваджена для якомога ширших верств населення. Ольга Герасим’юк зауважила, що Національна рада вітає створення Центру протидії дезінформації, а також заплановане проведення широких заходів для навчання медіаграмотності і розвитку критичного мислення наших громадян. Національна рада активно братиме участь у цій роботі. Вона підтримала думку одного із вчорашніх спікерів семінару, який говорив про те, що боротися проти дезінформації лише інформацією – нереально, треба використовувати всі належні засоби. Тому в цьому процесі необхідно об’єднувати зусилля державних органів, громадських і наукових кіл.

Ольга Герасим’юк  зауважила, що  демократичний світ за останні роки усвідомив величезну небезпеку поширення  дезінформації  і напрацював багато  документів, якими треба керуватися, стикаючись на практиці з такими фактами.

«Коли ще  років п’ять тому ми порушували питання пропаганди і дезінформації на найбільших міжнародних форумах, у відповідь чули лише про обов’язок дотримуватися принципів свободи слова і свободи вираження поглядів, які є фундаментальними цінностями для демократичного світу.  І це аксіома. Однак ми знаємо також, що найбільшою цінністю є життя, а нині ми боремося за життя нашої країни, і оборона від агресора триває не тільки на кордонах, а й в інформаційному просторі», наголосила голова Національної ради.

Україна постійно зазнає дезінформаційних атак, проте у захисті від цих впливів, на жаль, просунулася недалеко. Чинне законодавство у сфері медіа застаріле і не містить чітких механізмів для унеможливлення і протидії поширенню дезінформації. Загальні норми не передбачають відповідальності за трансляцію недостовірної інформації. Законодавство навіть не надає критеріїв визначення об’єктивності інформації, хоча містить для медіа обов’язок поширювати саме таку інформацію. А тому регуляторний орган, застосовуючи ці норми, приречений на тривалі судові провадження.

Ольга Герасим’юк пояснила: «Ми маємо приклади застосування численних санкцій до кількох мовників, які систематично поширювали недостовірну інформацію, всі рішення регулятора про санкції вони оскаржували в судах, продовжуючи й далі транслювати недостовірну, незбалансовану, маніпулятивну інформацію про важливі суспільні процеси в країні чи історичні факти».

Вона уточнила, що йдеться, зокрема, про сумнозвісні канали, мовлення яких припинено через застосування санкцій РНБО до їхнього власника – «ZIK», «NewsOne» і «112 Україна». У їхньому ефірі було зафіксовано багато антиукраїнських меседжів, мови ворожнечі, популяризації і пропаганди країни-агресора. І така діяльність медіа не має нічого спільного  ані з журналістикою, ані зі свободою слова, бо в ефірах цих мовників порушувалися найголовніші професійні стандарти.

Прикметно, що найбільші журналістські організації виявилися одностайними в оцінці припинення їх мовлення і заявили, що держава мусить реагувати на постійну підривну роботу, на пряме і завуальоване посягання на її суверенітет і цілісність.

Український регулятор шукає різні шляхи для протидії дезінформації у медіа. 16 липня 2020 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння, співпрацю та обмін інформацією з громадською організацією «Центр медіареформи» (проект «StopFake»). У рамках співпраці, коли Національна рада під час моніторингів телерадіопрограм фіксує ознаки дезінформації, вона надсилає до «StopFake» запити на проведення аналізу. «StopFake» за власними методиками перевіряє правдивість цієї інформації і результати розгляду та спростування передає Національній раді. Ці висновки для інформування широкої громадськості оприлюднюються на офіційному сайті регулятора. 

У співпраці із цим проектом Національна рада виокремила 19 кейсів, що поширюють наративи пропаганди Москви, які повторюються у різних медіа, в тому числі й українських. Найголовніші з них: Росія не є учасником конфлікту в Україні, не є агресором; в Україні 2014 року відбувся «державний переворот» і триває «громадянська війна»; Крим – «російський», Україна перебуває під зовнішнім контролем; Україна – «фашистська держава» тощо.

Із моніторингів Національної ради очевидним стає те, що поширювані меседжі – не просто випадковість або помилка журналіста. Такі фейкові новини працюють на окремі спеціальні узагальнення для створення відповідної думки, відповідних міфологем про Україну, спотворення історичної правди і надання подіям певного мотивованого змісту й оцінки. Популізм і маніпуляції (часто відверто недостовірні факти, замасковані під реальні та ще й частково документально підтверджені, з відповідними посиланнями на джерела, які спеціально створені для нав’язування скоригованої думки) є одним із головних методів впровадження політичних «кліше» у масову свідомість споживачів інформації, уточнила Ольга Герасим’юк.

Обговорення питання, якими можуть бути відповіді на дезінформацію, є дуже цікавим і важливим, для усвідомлення, чи правильно рухається Україна у цьому напрямі. З доповідей спікерів стає зрозуміло, що кожна європейська країна обирає свій шлях боротьби із цим інтерконтинентальним явищем, стандарти ЄС ще тільки створюються.

В умовах гібридної війни одним із важливих кроків для України, спрямованих на ефективну боротьбу з небаченими масштабами дезінформації і пропаганди з боку Російської Федерації, має стати довгоочікуване і таке необхідне оновлення медійного законодавства.

У обговоренні різноманітних питань, пов’язаних із дезінформацією, другого дня семінару взяли участь  Зураб Аласанія, голова правління АТ «НСТУ»; Валерія Ковтун, менеджерка загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики; Ліз Корбін, заступниця директора щодо  медіа та керівника новин, Європейська мовна спілка; Катерина Крук, менеджерка з публічної політики Facebook в Україні; Кріштіна Розгоній, консультантка Ради Європи; Євген Федченко, співзасновник «StopFake»; Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України.​

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше