Ольга Герасим’юк взяла участь в обговоренні моделей фінансування суспільного мовлення - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк взяла участь в обговоренні моделей фінансування суспільного мовлення

28 лютого відбувся круглий стіл «Mоделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст», організований ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» спільно з Офісом Ради Європи в Україні в межах проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні», Європейською мовною спілкою, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерством інформаційної політики України, громадськими організаціями «Детектор медіа», «Центр демократії та верховенства права» та «Інститут масової інформації». Національну раду на заході представляла перший заступник голови Ольга Герасим’юк.

Обговорення цієї надзвичайно важливої для України теми спричинене недостачею бюджетного фінансування НСТУ, яке замість передбачених законом 1,09 млрд. грн. профінансоване з Державного бюджету України на 50%, що становить 776,6 млн. грн.

Як сказала голова Наглядової ради суспільного мовника Тетяна Лебедєва, правління НСТУ підготувало щорічний Звіт про діяльність, а також План діяльності на наступний період. Однак проголосувати за цей план фактично не можливо, оскільки нинішня ситуація передбачає, що у квітні – червні діяльність українського суспільного мовника може припинитися. Багато чого позитивного зроблено всього лиш за один рік, але якщо питання фінансування не буде врегульовано, то вся ця робота буде нівельована, оскільки просто не передаватиметься сигнал, а це стане дуже негативним знаком для суспільства і нанесе непоправні втрати для міжнародного іміджу держави. Україна має зобов’язання перед європейською спільнотою, і їх треба виконувати.

Про відповідальність держави говорила і перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, яка представляє Україну в Комітеті Ради Європи з медіа та інформаційного суспільства (CDMSI). Спостереження і контроль за тим, як розвивається суспільне мовлення в Європі – це одне із пріоритетних питань, і ситуація в Україні на першому місці в занепокоєнні Комітету щодо складного перебігу реформи. «Суспільне мовлення в багатьох країнах, в Україні зокрема, перебуває в серйозному конкурентно складному становищі, що викликало взагалі політичну дискусію щодо фінансування суспільних мовників в усій Європі», – сказала вона.

Ольга Герасим’юк навела приклади з проблемами фінансування у таких країнах, як Болгарія, Греція, Боснія, Ірландія, Румунія. 5 березня має відбутися національний референдум у Швейцаріі, бо населення відмовляється платити за доступ до певних послуг, до яких входить і фінансування суспільного мовника.

«Ми маємо свої особливості розвитку, і звичайно, що вони продиктовані тією ментальністю, яка вибудувалася упродовж багатьох років, і вона характеризує не лише Парламент, який потребує певної просвітницької роботи…Те саме я би сказала про все суспільство».

Платформа Ради Європи із захисту журналістики та безпеки журналістів відстежує порушення, які відбуваються у країнах-членах Ради Європи, і стосовно українського суспільного мовника вже тричі з’являлися застереження. «Ми повинні не просто відсилати туди формальні відповіді, а давати щось конструктивне. Добре, що останнє попередження, яке нам винесли (що стосувалося законопроекту про обов’язкову можливість виділення ефірного часу для виступів депутатів), Парламент зняв із розгляду, але лишається в статусі нерозв’язаного питання тиску на НСТУ через недофінансування», – наголосила перший заступник голови Національної ради.

Коли відбулося зменшення фінансування НСТУ, міжнародна спільнота відреагувала миттєво, звернення до Парламенту підписали 20 представників дипломатичного корпусу та представники інших європейських структур і США. І це дуже важлива підтримка, яку ніхто з тих, хто ухвалює рішення, не може ігнорувати.

Про можливість запровадження іншої моделі фінансування суспільного мовника доповідали консультант Ради Європи, фахівець із публічних фінансів Юрій Джигир та секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Вадим Міський. Було запропоновано розглянути іншу схему – фінансування за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом. Користувачами радіочастотного ресурсу є телерадіомовники та надавачі телекомунікаційних послуг. Нині всі надходження від цієї рентної плати йдуть до загального фонду Держбюджету, тобто цільового отримувача цих коштів наразі немає. Якщо виокремити 50% таких надходжень у спецфонд і спрямувати їх на цільове фінансове забезпечення НСТУ, це буде більш стабільне фінансування у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Це дає певні гарантії, зокрема і щодо незалежності мовника від урядових рішень.

Європейські експерти представили учасникам широкий аналіз діяльності суспільних мовників у різних країнах Європи. Моделі фінансування є різні, і проблеми також є. Нині намітилася тенденція до скорочення персоналу суспільних мовників і видатків на забезпечення діяльності. Кожна країна знаходить своє вирішення проблем, але український мовник у питаннях фінансування, безперечно, є серед аутсайдерів.

На це звернув увагу і член Наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький. Він зауважив, що коли порівнювати нашого суспільного мовника із європейськими, це як порівнювати дитину із дорослим. Не можна одним стрибком перескочити всі етапи розвитку і опинитися там, де є нині європейські суспільні ЗМІ. Але Україна вже зробила рішучі кроки і продовжуватиме йти цим шляхом. Важливими у цьому контексті є саме міжнародні зобов’язання, які створюють певну гарантію тому, що ні тут в Україні, ні в країнах сталої демократії суспільний мовник не зникне як такий.

Генеральний директор Литовського суcпільного мовника (LRT) Одріус Сіарусевічус заявив: «імітацією виконання свого зобов‘язання щодо суспільного мовлення є те, як ви його створюєте». У такій невеликій країні, як Литва, на це щороку передбачено 40 млн. євро, а Україна ж велика. Він сказав, що навіть ця модель фінансування непогана (0,2% доходів Державного бюджету), просто далі треба збільшувати відсоток у законі й виконувати закон. Очільник LRT поставив присутнім риторичне запитання: «Якщо ви ухвалюєте закон і не виконуєте його, то в яку Європу ви йдете?»

Народні депутати Ірина Подоляк, Григорій Шверк, Владислав Севрюков говорили про підтримку комітетами Верховної Ради України, до яких вони входять, повного фінансування, передбаченого нинішніми законодавчими нормами. Вони зауважували на тому, що чинний закон про суспільне телебачення і радіомовлення непоганий, і його положення забезпечують розвиток НСТУ. Запровадження нової системи фінансування пов’язане з необхідністю внесення змін до закону, а це складно не лише процедурно, а й існують ризики, що в сесійній залі не набереться 226 голосів, аби ці зміни підтримати. До того ж існує ймовірність, що і зміни можуть бути не такими, як очікується. Тому потрібно налагоджувати більш тісний зв’язок із депутатськими комітетами і фракціями, доносити до народних обранців суть суспільного, пояснювати реформування і стратегію розвитку.

Ольга Герасим‘юк підкреслила, що повна відсутність інформаційної кампанії щодо суспільного мовлення великою мірою поглибила проблему. За умови, коли НСТУ включиться в просвітницьку роботу з парламентарями, урядовцями і суспільством, що непоінформоване про ті переваги, які їм пропонує суспільне мовлення, симпатиків цієї реформи неодмінно збереться достатньо для подолання спротиву їй.

Фото із Facebook сторінки Медійні проекти Ради Європи в Україні

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше