Ольга Герасим'юк: Зареєстрований законопроєкт про медіа може стати основою для швидкого і цілісного виконання умов Євросоюзу - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ольга Герасим’юк: Зареєстрований законопроєкт про медіа може стати основою для швидкого і цілісного виконання умов Євросоюзу

Фото Укрінформ

Статус кандидата у члени Євросоюзу ставить перед Україною вимогу щодо реформування медійного сектора країни. Ухвалення законопроєкту про медіа, що покликаний замінити собою кілька застарілих на сьогодні законодавчих актів, і є ключовою вимогою для впровадження необхідних змін. Про те, як має змінитися український медіапростір, адаптуючись до європейських вимог, розповіла 30 червня на брифінгу в Укрінформі голова Національної ради Ольга Герасим’юк. У заході також взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.

Надаючи Україні кандидатство, Євросоюз вказав на три ключові аспекти реформи українського медаіпростору: 

  • подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України;  
  • впровадження в українському законодавстві положень європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги; 
  • зміцнення ролі національного регулятора.

Нині кожен із цих пунктів уже врахований у зареєстрованому в Парламенті законопроекті про медіа.

Ольга Герасим’юк нагадала, що над законопроєктом про медіа працювала робоча група за участі Національної ради, ЗМІ, громадянського суспільства, медіаюристів, міжнародних експертів. За результатами палких дискусій було напрацьовано компромісний законопроєкт. «Він зареєстрований у Верховній Раді і має стати основою для швидкого і цілісного виконання умов Євросоюзу, тому що абсолютно готовий до першого читання», – наголосила вона.

Подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України є не стільки вимогою Європейського Союзу, скільки вимогою громадянського суспільства. Воно зацікавлене мати повну інформацію про  власників медіа і їхній вплив на них.

Законопроєкт про медіа у цьому контексті передбачає:

– запровадження аналізу фінансової прозорості медіа;

– подолання проблеми непрозорості структури власності через запровадження дієвих механізмів реагування на факти непрозорості власності і невідповідності вимогам закону;

– уникнення зловживань під час проведення виборчих кампаній.

Щодо впровадження в українському законодавстві положень європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Ця Директива для усіх національних законодавств у межах ЄС служить орієнтиром для регулювання усіх видів аудіовізуальних медіапослуг – це і мовлення, і послуги на замовлення, і платформи спільного доступу до відео.

«На нашу думку, напрацьовний законопроєкт про медіа в цілому втілює усі вимоги Директиви», – сказала Ольга Герасим’юк. Водночас робоча група постійно консультується з європейськими експертами для того, щоб максимально врахувати положення Директиви в тому законі, за який голосуватимуть. «Ці консультації тривають уже зараз і дуже інтенсивно», – додала вона.

Фото Укрінформ

Напрацьований законопроєкт про медіа реалізує ті вимоги, які є в Директиві. Вони стосуються, наприклад, понять, вимог щодо реєстрації, прозорості структури власності, заборони поширювати певні види контенту, захисту неповнолітніх, доступу до відео про події значного суспільного інтересу тощо.

Стаття 30 Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги  також визначає необхідність забезпечення зміцнення ролі національного регулятора та його незалежності від будь-якого впливу як з боку держави, так і з боку приватних структур.

Висунуті Європейським Союзом зазначені три ключові вимоги до реформування медіасфери дають змогу досягти збалансованого підходу до покращення регулювання загалом, зауважив член Національної ради Олександр Бурмагін. Адже ситуація в українському медіапросторі така: в інтернету немає регулятора взагалі, щодо преси – він формальний, а щодо телебачення і радіо – Національна рада може здебільшого спостерігати, а не реагувати на ті чи інші порушення чи зловживання. «Підхід Європейського Союзу і те, як сформульовані вимоги, – це певний баланс. І, як на мене, він має значно покращити ту ситуацію, яка є в Україні з регулюванням медіасфери», – сказав він.

Фото Укрінформ

Законопроєкт про медіа також має враховувати і нові виклики цифрової епохи, зауважила Ольга Герасим’юк. Зміцнення ролі регулятора у цьому процесі також важливе, тому що цифрова епоха передбачає і шалену атаку на інформаційний простір через цифрові можливості.

«Отже, зміцнення ролі медіарегулятора у цьому процесі – це ще один крок до того, щоб це було прозоро, справедливо, неупереджено, щоб це стимулювало конкурентне середовище, рівноправність і незалежність медіа», – сказала голова Національної ради.

Законопроєкт про медіа отримав позитивні відгуки в Раді Європі – про підтримку процесу заявили основні члени ЄС, а також світові лідери – Сполучені Штати і Канада. Нині і в депутатів, і в індустрії, і в регулятора є воля до його ухвалення, повідомила Ольга Герасим’юк. Тож цей напрям виконання умов ЄС щодо кандидатства може бути якісно і швидко реалізований.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше