“Ще більше справжньої України”

Це була моя перша декада з Книгою року ВВС- добрий відрізок життя і дороги, якою являється перед очі читачеві література країни нового століття.

Тринадцята Книга року – щаслива. Вона принесла читачеві багато хороших нарешті романів і новелістики, про які вже хочеться думати серйозно. Складне й нове письмо, стилістику, що досі не звучала. В дитячій літературі, здається, з´явилася справжня динамічна повість.

Для мене тенденцією року була також тема, яка захопила багатьох хороших авторів, – літературне осмислення початку минулого століття як точки біфуркації.

Яскраві постаті й події тих 20-30 років недаремно прийшли до нас вивільненими з мертвих стереотипів, описаними некондово й сміливо, оживленими й вивільненими з безликих постаментів, а не оплаканими. Це – потреба. Це – повернення того погляду на себе і на своє історичне майбутнє, який думали, що давно знищили й розстріляли, а він – являється сьогодні. Бо незнищенний.

Ще ознака цього року, яка мені кинулася в очі, – письменники представили нам ще більше справжньої України: невідомі досі Чернівці, зовсім інший Донбас, Одеса, про яку ніхто давно вже не знав, Полтавщина – не варенична й галущана, а в її особливім характері й глибині.

Джерело “Буквоїд“