Оприлюднено звіт про те, як європейські країни виконують Європейську стратегію кращого Інтернету для дітей - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Оприлюднено звіт про те, як європейські країни виконують Європейську стратегію кращого Інтернету для дітей

Наприкінці 2020 року в рамках проєкту «Кращий Інтернет для дітей» (BIK) було опубліковано третій звіт[1], який містить дані про результати імплементації Європейської стратегії кращого Інтернету для дітей[2] у 30-ти країнах, а також в Ісландії, Норвегії та Об’єднаному Королівстві. Проєкт був створений для порівняння й обміну даними між країнами-членами ЄС щодо імплементації рекомендацій Стратегії, яка була ухвалена Європейською Комісією у травні 2012 року.

 

 

Дослідження було проведено за допомогою Технологічного університету Дубліну, Інституту Лейбніца з питань дослідження медіа та організації
«European Schoolnet[3]».

Проєкт BIK переслідує 4 основні мети:

  • просування позитивного онлайн-досвіду дітей через стимулювання виробництва творчого освітнього онлайн-контенту для дітей;
  • підвищення рівня обізнаності і розширення можливостей для розвитку цифрової грамотності дітей у всіх шкільних закладах країн-членів ЄС;
  • створення безпечного середовища для дітей через налаштування відповідних вікових параметрів конфіденційності, застосування батьківського контролю, а також вікових рейтингів і класифікації контенту;
  • протидія сексуальному насильству та експлуатації дітей у мережі Інтернет.

Звіт містить інформацію щодо 3 основних компонентів, серед яких нормативна база, нормотворча діяльність та імплементація.

Матеріали документа охоплюють інформацію, представлену в рамках національних напрацювань за підтримки зацікавлених сторін і ретельного аналізу й перевірки даних.

Звіт складається із 5 розділів і 2 додатків:

За рівнем розвитку нормативної бази та загальної координаційної політики країни умовно розподілено на 4 групи:

  • Група 1: Наявна відокремлена політика використання мережі Інтернет дітьми. Відповідальними суб’єктами є більше ніж одне міністерство, агенція чи орган. Існує велика кількість проєктів, але діяльність характеризується браком налагодженої координації. До цієї групи належить більшість країн, наприклад Франція, Німеччина, Італія, Об’єднане Королівство, Греція, Нідерланди, Норвегія, Португалія та ін.
  • Група 2: Проблематика використання мережі Інтернет дітьми є частиною більш широкої політики. Немає єдиного офіційного координаційного органу із цього питання. До цієї групи належать Бельгія, Болгарія, Хорватія, Чехія і Словенія.
  • Група 3: Проблематика використання мережі Інтернет дітьми є частиною ширшої політики. Наявний більше ніж один орган (міністерство, відомство), відповідальний за таку діяльність. Серед країн цієї групи – Кіпр, Данія, Фінляндія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Румунія, Іспанія і Швеція.
  • Група 4: Наявна нормативна база загального характеру, що охоплює в тому числі врегулювання використання мережі Інтернет дітьми. Існує багатофункціональний орган, до повноважень якого належить діяльність у сфері використання мережі Інтернет дітьми, або існує більше ніж один орган (міністерство, відомство), що здійснює координацію такої діяльності. У цій групі дві країни – Ірландія і Словаччина.

 

Джерело: офіційний сайт проєкту «Вetter Іnternet for Kids»

 

[1] O’Neill, B., Dreyer, S. and Dinh, T. (2020). The Third Better Internet for Kids Policy Map: Implementing the European Strategy for a Better Internet for Children in European Member States.

https://www.betterinternetforkids.eu/bikmap

[2] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52012DC0196&from=EN

[3] European Schoolnet – некомерційна організація, до складу якої входять 34 європейські міністерства освіти. Розміщується в Брюсселі, Бельгія. Головне завдання організації – просування інноваційних методів викладання серед вчителів, викладачів, науковців, а також інших зацікавлених суб’єктів.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше