Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розробляє рекомендації щодо забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розробляє рекомендації щодо забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України

2 квітня у Парламенті відбулися слухання на тему «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України». Їх організовано Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики і Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Про проблемні питання діяльності мовників і провайдерів програмної послуги на території проведення ООС і прикордонних територіях України, а також про шляхи їх вирішення розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

Вона нагадала, що нині на зазначених територіях телерадіоорганізації ведуть мовлення на підставі ліцензій і тимчасових дозволів на мовлення. Водночас аудит такого мовлення, проведений Національною радою у березні цього року, свідчить про те, що на багатьох каналах і частотах мовлення насправді немає. Зокрема, було з’ясовано, що мовлення не ведеться на 18 FM-частотах і на 11 телевізійних каналах в окремих населених пунктах. Мовлення в загальнонаціональних мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5 здійснюється в усьому обсязі.

Є низка підстав, чому мовлення немає. На окремих частотах ведуться підготовчі роботи і переговори щодо встановлення обладнання, ще для кількох частот необхідно завершити будівництво об’єкта (вежі у смт Комишувасі). Серед інших причин ліцензіати зазначають  фінансові труднощі, через які припиняється мовлення.

Негативно вплинув на фінансову спроможність вітчизняних мовників спалах пандемії коронавірусу COVID-19. Деякі компанії звертаються до Національної ради з проханням анулювати дозвіл на тимчасове мовлення на територіях із особливим режимом мовлення або ж не продовжують термін дії дозволу на наступний період. Так, поінформувала Ольга Герасим’юк, упродовж 2020 року 11 мовників повідомили Національну раду про фінансову неспроможність або небажання провадити мовлення після завершення терміну дії тимчасового дозволу, троє із них припинили мовлення достроково. Загалом минулого року дозволи на тимчасове мовлення не продовжено на 14 частот у FM-діапазоні і 8 каналів для аналогового телевізійного мовлення, які перейшли до резерву частот.

«Ситуація не втішна, оскільки ніхто не може змусити телерадіокомпанії мовити там, де їм комерційно невигідно розбудовувати свої мережі. Отже,  для того, щоб розвивати українське мовлення на цих територіях, держава має  надавати компаніям якісь преференції», – сказала вона.

Нині з ініціативи Національної ради уже застосовується знижка 70% при сплаті ліцензійного збору для провайдерів програмної послуги, які працюють у Донецькій і Луганській областях. Такою можливістю скористалися 36 провайдерів. Однак через економічне становище і фінансові труднощі від 2014 року і донині 26 провайдерів програмної послуги в Донецькій області і 3 провайдери в Луганській області, на жаль, анулювали свої ліцензії.

Національна рада пропонувала запровадити таку саму знижку в оплаті ліцензійного збору і для мовників, що ведуть діяльність близько лінії розмежування, районах і населених пунктах, прилеглих до тимчасово окупованого Криму, та населених пунктах вздовж державного кордону України. На жаль, ця пропозиція регулятора залишилася нереалізованою.

Національна рада також розробила пропозиції і надіслала їх до Міністерства культури та інформаційної політики щодо застосування 70% знижки при нарахуванні ліцензійного збору провайдерам програмної послуги, які провадять діяльність на територіях, що межують з тимчасово окупованим Кримом (південь Херсонської області) і Російською Федерацією.

Якщо ці пропозиції втілити в життя, це значною мірою поліпшить фінансову спроможність місцевих і регіональних мовників та невеликих  локальних провайдерів програмної послуги, які забезпечують жителів цих територій місцевим контентом, який є особливо цікавим і корисним для жителів кожного окремо взятого населеного пункту, наголосила Ольга Герасим’юк.

Вона зауважила на тому, що нині підтримка провайдерів програмної послуги, які працюють на прикордонних територіях і в районах, що межують із тимчасово окупованими територіями, є вкрай важлива. Адже через економічні труднощі, проблеми із доступом до об’єктів інфраструктури, високий ліцензійний збір і постійне зростання плати за контент медіагруп провайдери стикаються з активним відтоком абонентів. Для жителів цих територій пакети програм провайдерів стають дорогими, і вони переходять на безоплатне супутникове або ж ефірне мовлення російських каналів чи використовують безкоштовні послуги російських ОТТ-платформ. Повернути цих людей  до українських телеканалів далі буде фактично неможливо.

Вона розповіла про те, що нещодавно в Національній раді відбулося засідання робочої групи з питань діяльності провайдерів програмної послуги, у якому зокрема взяли участь і представники східних і прикордонних областей. Було висловлено думку, що єдиним надійним джерелом українського мовлення на цих територіях є саме пакети провайдерів програмної послуги, інтернет-провайдерів, партнерські українські телевізійні сервіси ОТТ, адже вони очищені від програм Російської Федерації.

Проблемними для провайдерів залишаються питання надмірно високих розмірів плати за розташування телекомунікаційних мереж, із використанням яких надаються телекомунікаційні послуги, ігнорування підприємствами електроенергетики, ОСББ, управляючими компаніями, комунальними підприємствами, а також органами місцевого самоврядування вимог закону про доступ до об’єктів будівництва, що призводить до обмеження доступу операторів телекомунікацій до інфраструктури об’єктів і відповідно обмежує право споживачів на отримання телекомунікаційних послуг, спотворює конкуренцію, провокує монопольні прояви на ринку послуг із доступу до інфраструктури.

Учасники робочої групи напрацювали рекомендації, як можна вирішити означені проблеми. Зокрема, було запропоновано ухвалити зміни до статті 17 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» і передбачити нульову ставку плати за доступ до таких об’єктів у населених пунктах поблизу лінії розмежування, у прикордонних районах, що межують із Російською Федерацією. Тому нині, на переконання провайдерів, першочерговим є розгляд і підтримка у Верховній Раді України законопроєкту № 4118 «Про внесення змін до Закону України “Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж” та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж».

Також для підвищення конкурентоспроможності українських телевізійних сервісів на таких територіях, повідомила Ольга Герасим’юк, було запропоновано ініціювати внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік і передбачити кошти на інституційну грошову державну підтримку наземної телекомунікаційної інфраструктури доступу до українського телебачення для провайдерів програмної послуги аналогового кабельного телебачення, IPTV, ОТТ, що ведуть діяльність в окремих населених пунктах на територіях, прилеглих до лінії розмежування, і де шляхом наземного ефірного аналогового та/або цифрового мовлення поширюються програми держави-агресора. Інституційна підтримка може бути спрямована на покриття витрат на операційну та основну діяльність у сфері телебачення і радіомовлення провайдерів  програмної послуги ОРДЛО.

Пропозиції Національної ради, напрацьовані спільно з провайдерами програмної послуги, передані до Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Із проєктом рекомендацій, які планується ухвалити за результатами слухань, можна ознайомитися за посиланням. Його ще буде доопрацьовано з урахуванням висловлених під час слухань зауважень і пропозицій, яких під час обговорення цього питання звучало дуже багато.

У парламентських слуханнях взяли участь народні депутати,  Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, представники РНБО, СБУ, міністерств, голови Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій, обласних державних адміністрацій, представники місцевих медіа Донеччини і Луганщини, громадянського суспільства тощо.  Модерував захід голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше