Передачі про дітей – як не нашкодити найменшим громадянам

1 березня в Національній раді відбулася нарада, на якій обговорили, як висвітлювати чутливі теми на телебаченні, особливо якщо вони стосуються дітей. Розмова велася в колі медійників, залучених до виробництва відповідних програм, юристів, психологів, представників громадськості. 

Зустріч стала продовженням дискусії, розпочатої з ініціативи Національної ради та ГО «Телекритика» наприкінці минулого року, стосовно того, як знайти баланс у висвітленні соціально важливих тем і водночас не зашкодити дитині – найменшому громадянину країни, котрий потребує особливої опіки й піклування. Адже некоректне висвітлення подій із життя дитини та розповсюдження інформації про неї можуть завдати шкоди її подальшому життю й перебуванню у соціумі. «Нам треба визначити, де ми захищаємо наших глядачів, а де порушуємо їхні права», – зазначила перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк у вступному слові.

Під час зустрічі було продемонстровано кілька роликів, які показали наявні на телевізійному екрані неоднозначні аспекти у висвітленні окремих тем. Загалом, за словами начальника управління контролю та аналізу телерадіоорганізацій Національної ради Романа Кіфлюка, зміни до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, дозволивши показувати твори для вікової аудиторії 16+ у будь-який час, спричинили збільшення на екрані кількості жорстоких і кривавих сцен.   

Підбірку відеоматеріалів було проаналізовано і психологами. Зокрема, Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, розповіла про пілот дослідження, як старшокласники і батьки дітей віком до 10 років сприймають запропонований матеріал. Вона зосередила увагу присутніх на тому, що наші очікування від того, яким чином буде сприйнятий той чи інший відеоматеріал, можуть дуже сильно відрізнятися від того, який вплив він чинить насправді, чи не шкодить іншим, і які висновки роблять для себе глядачі. Тому вона наголосила на потребі не ігнорувати можливі побічні впливи навіть від здавалося б цілком безпечного матеріалу. Любов Найдьонова запропонувала один із можливих кроків розв’язання зазначеної проблеми – шлях, який нині обирають демократичні країни – при показі певного контенту дбати про те, щоб не зашкодити найчутливішій категорії людей.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська зауважила, що практично всі історії, які розповідають телеканали, є реальними. Тому передусім треба дбати, щоб не завдати психоемоційної травми найменшим громадянам. Конвенція про права дитини наголошує на необхідності діяти в найкращих інтересах дитини, і тому, навіть отримуючи формальну згоду батьків на участь у передачі, слід зважити саме на інтереси неповнолітніх.   

За словами Аксани Філіпішиної, начальника управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, сьогодні майже всі канали перейшли на дитячу проблематику, соціальні шоу здебільшого містять сюжети, які стосуються дітей – сімейні стосунки, насильство в сім’ї – фізичне, психологічне, економічне чи сексуальне.  «Складається враження, що діти на телеекранах є заручниками, з одного боку, комерційного інтересу і рейтингу, а з другого боку, з’ясування стосунків між дорослими», – зазначила вона. Тому і закликала представників індустрії разом подумати, як можна уникнути небажаних показів таких ситуацій на екранах, і підкреслила особливу потребу уникати можливого ідентифікування дитини.

Говорячи про практичні моменти в реалізації власних програм, засновник продакшн-студії IVORY Films, що виготовляє для телеканалу «Україна» ток-шоу «Говорить Україна»,  Ілларіон Павлюк, зазначив, що вкрай важливо для медіа при висвітленні болючих тем мати довіру глядача. Тому не завжди виправдано закривати обличчя героїв. Водночас метод реконструкції обумовлює сприйняття певної життєвої історії як фільму, чого абсолютно не прагнуть автори програм, порушуючи зазначені теми. 

Представники телеканалу «СТБ» також розповіли про особливості підготовки до їхніх шоу, організації знімального процесу й поствиробничу підтримку героїв передач. На переконання голови правління телеканалу Володимира Бородянського, анонімність працює на руку насиллю, а суспільство не здатне задуматися над певною проблемою, коли не наводяться конкретні факти.

Під час обговорення механізмів захисту дітей від шкідливого контенту мова йшла про низку можливих для застосування аспектів. Так, зазначалося, що анонси передач, де порушені особливо чутливі теми, не повинні транслюватися упродовж усього дня, коли вони є доступними для всіх категорій глядачів. Адже такі анонси вже містять кадри та інформацію, що можуть травмувати дітей. Йшлося і про необхідність використовувати попереджувальні пояснення до початку передачі з тривожним контентом. Також говорили про можливість визначення ретельніших часових рамок для показу контенту з різним ступенем напруженості. Зачепили учасники й тему необхідності маркування піктограмами не лише художніх фільмів і серіалів, як це передбачено Системою візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована, а й усіх програм і передач. 

Проявом кризи судової влади і нестачі довіри до неї назвала ситуацію з численними програмами на телебаченні про критичні теми експерт із прав дитини Людмила Волинець. Адже більшість із тих ситуацій, що розглядаються в ефірі, мали б розглядатися в судах. Таким чином, відбувається певне зміщення акцентів – стосовно дитини створюється враження, що телебачення замінює слідчу і судову ланки, а також формується точка зору, начебто дитину може захистити лише телебачення. Людмила Волинець висловилася за заборону показу облич жертв сексуального насильства і закликала журналістів частіше консультуватися із фахівцями у галузі забезпечення прав дитини.

Мар’яна Закусило, представниця громадської організації «Телекритика», представила розроблену за результатами грудневого круглого столу дорожню карту. Вона містить рекомендації для органів державної влади, зокрема Національної ради України з  питань телебачення і радіомовлення, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, громадських організацій у сфері захисту прав людини, медіа, об’єднань психологів, засобів масової інформації та медіа-холдингів. 

Підсумовуючи дискусію, Ольга Герасим’юк зазначила, що необхідно змінити власне журналістське ставлення до показу сцен насилля, не виправдовуючи його нечутливим станом суспільства, нездатним сприймати біль саме як біль. Вона закликала журналістські колективи повернутися до професіоналізму, шукати творчих шляхів у роботі. «Кожну проблему можна висвітлити, знайшовши правильні слова і адекватні форми подачі інформації», – сказала О. Герасим’юк.

Учасники зустрічі домовилися глибше розглянути порушені питання й на конкретних прикладах говорити про межі дозволеного, засоби висвітлення і шляхи уникнення небезпечних моментів, які можуть шкодити глядачеві.

У нараді взяли участь представники таких телеканалів і медійних груп: «1+1 media», «СТБ», НТКУ, «Україна», «ICTV», «М1», «5 канал», «Тоніс», «Інтер».

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше