Підвищення відповідальності соціальних медіа: нове завдання для Франції - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Підвищення відповідальності соціальних медіа: нове завдання для Франції

Французька ініціатива: запровадження нової системи нагляду за онлайн- медіа за підтримки регулятора та із врахуванням принципу країни призначення.

До громадського осуду щодо інформаційного безладу та поширення мови ворожнечі в Інтернеті додалося ще й те, що соціальні мережі дедалі частіше стають об’єктом підвищеної уваги органів державної влади та регуляторів у сфері медіа в багатьох країнах Європи.

Соціальні мережі здійснили революцію у сучасному медіасередовищі: будь-яка людина отримала можливість публікувати контент, що їй до вподоби, та ділитися ним із іншими користувачами в мережі. Безперечно, здатність людини на реалізацію таких прав, як вираження власної думки, спілкування та отримання інформації, значно зросла. Водночас можливості соціальних мереж мають і негативний аспект у разі зловживань цими самими правами. Порушення, які здійснюються через соціальні мережі, можна попередити через перегляд політики великих гравців індустрії, таких як Facebook, YouTube, Twitter та Snap, щодо порядку публікацій, особливостей модерації тощо.

Громадське втручання з метою змусити провідні соцмережі дотримуватися більш відповідальної позиції з цього питання є цілком законним. Звичайно, таке втручання має містити і низку вимог: повагу до різноманітності моделей соціальних мереж; просування принципу прозорості та систематичного залучення громадянського суспільства; мінімальний рівень втручання із врахуванням принципів необхідності та пропорційності; можливість судового оскарження законності індивідуального контенту.

Важливе значення також має і саморегуляція онлайн-платформ, проте вона тільки розвивається і ще нездатна самостійно вирішувати проблеми, які виникають у сучасному цифровому світі.

Тому першочерговим завданням є пошук балансу між каральним підходом, який відіграє важливу роль у профілактиці майбутніх порушень, та підходом щодо створення механізму підзвітності соціальних мереж задля превентивного регулювання та з урахуванням можливостей платформ до саморегуляції.

Унікальна особливість соціальних мереж у масштабі їхнього поширення, вихід за межі однієї держави потребує ухвалення нагальних рішень на європейському рівні. Наявний підхід «країна засновниця», відповідно до якого реагування на онлайн-порушення здійснює та країна, в якій міститься штаб-квартира соціальної мережі, виявився неефективним.

Саме тому Франція виступає з ініціативою, яка має загальноєвропейську спрямованість та полягає у необхідності концентрувати увагу на країні призначення. Тобто платформа несе відповідальність перед країною-членом, якій було завдано шкоди.

Політика регулювання онлайн-медіа має враховувати такі рівні:

1 – державне регулювання, що гарантує індивідуальні свободи і права платформ на здійснення підприємницької діяльності;

2 – зобов’язальне регулювання, яке передбачає підзвітність соціальних мереж перед незалежним адміністративним органом і містить такі вимоги, як прозорість замовлення контенту й модерації та захист користувачів;

3 – інформативний політичний діалог між провайдерами, урядом, законодавчим органом і громадянським суспільством;

4 – незалежний адміністративний орган, який діє у співпраці з іншими органами державної влади і відкритий для громадянського суспільства;

5 – європейська співпраця, що закладає основу для ухвалення необхідних заходів країнами-членами щодо глобальних платформ із метою зменшення рівня політичних ризиків.

 

Мал. Схематичне зображення рівнів регулювання онлайн-медіа

У Франції існує кілька ініціатив, спрямованих на посилення контролю щодо великих гравців у соціальних мережах. Мова йде про покладення на соціальні мережі зобов’язань впровадити чіткі, ефективні та прозорі механізми діяльності в рамках здійснення належного нагляду з боку регулятора.  

Такий підхід країни відображений у двох документах, які доступні англійською мовою:

 

Рекомендація регулятора (CSA) для платформ «Як виконувати нові зобов’язання щодо боротьби з дезінформацією»

На додаток до Закону «Про протидію маніпулюванню інформацією», який був ухвалений у Франції у грудні 2018 року, оператори платформ, показник відвідувань яких перевищує п’ять мільйонів унікальних відвідувачів за місяць (показник розраховується за даними календарного року, що передував), зобов’язані, в рамках співробітництва надсилати до CSA щорічний звіт про заходи, які були реалізовані для втілення положень закону на практиці. Регулятор має право здійснювати контроль за ефективністю заходів та надавати рекомендації в цій сфері. 15 травня 2019 року медіарегуляторний орган Франції опублікував Керівництво, метою якого є допомогти платформам відповідати новим вимогам законодавства. Згідно із законом CSA уповноважений оприлюднювати періодичний звіт про заходи, що були реалізовані та їхню ефективність.

 

У таблиці  наведено порівняння вимог законодавства і рекомендацій регулятора:

Вимоги закону

Рекомендації регулятора

запровадження відкритого та зрозумілого механізму звітування (обов’язково)

зрозумілий заголовок із зручним для користувача механізмом, розташований поряд із контентом/обліковим записом для звітування

 

забезпечення прозорого механізму (рекомендація)

· можливість простежити дані та їх достовірність, доступна і достатня інформація у налаштуваннях щодо способу їх зміни

· інструмент зв’язку з оператором у режимі реального часу для надання консультацій

 

просування контенту професійних медіа (рекомендація)

прості технічні засоби для перевірки контенту

 

 

протидія акаунтам, які поширюють неправдиву інформацію (рекомендація)

 

 

· механізм виявлення облікових записів, які поширюють неправдиву інформацію у великих масштабах і належні заходи для обмеження їх діяльності (попередження, видалення, карантин тощо)

· механізми громадського моніторингу та доступність інформації про способи обмеження використання

представлення інформації про походження контенту і способи його поширення (рекомендація)

чітко визначати спонсорський контент та його походження (за можливості, метод поширення, який використовується)

просування медіаграмотності

допомога користувачам у визначені надійних джерел інформації за допомогою дієвих інструментів (відеомодулі, керівництва  тощо)

 

Звіт місії уряду щодо регулювання соціальних мереж (доповідь Лутреля)

У рамках проекту Державного секретаріату з питань цифровізації «Експеримент у Facebook» міжвідомчій групі у складі 7 експертів високого рівня, 3 постійних доповідачів (із міністерств) було доручено вивчити загальні аспекти регулювання соціальних мереж (за тісної співпраці з Fb). Результати цього дослідження були опубліковані у травні 2019 року.

 

Навіщо потрібна нова структура?

Відповідно до результатів проекту, навіть якщо соціальні мережі не несуть редакційну відповідальність за контент, що публікується, вони відіграють роль у вибірковій презентації, таким чином, просуваючи контент і надаючи йому певний ранг. Неналежні системи модерації, які використовуються, а також відсутність прозорості у діяльності виправдовують втручання державних органів.

 

Як регулювати соціальні мережі?

Ідея полягає в тому, щоб заохочувати звітність через введення юридичних зобов’язань. Дослідження продемонструвало що соціальні мережі є найкращим модератором, зважаючи на наявні масштаби, об’єм і технології, що є у їх розпорядженні. Серед рекомендацій проекту – ініціювання прагматичного регулювання («ex ante») із врахуванням зобов’язання бути обачними («duty of care») та дотримання правил для платформ під наглядом регулятора (у спірних випадках законності контенту остаточне рішення ухвалює суд). Соціальні мережі повинні бути прозорими щодо умов їх використання, механізмів модерації та методів поширення контенту. Дослідження заохочує застосування принципів підзвітності («accountability by design») та конфіденційності («privacy by design») відповідно до GDPR[1], а також визначає за необхідне посилення співпраці між соціальними мережами та регуляторними органами.

 

Хто повинен контролювати?

У дослідження зазначено, що кожна держава підходить до питання віднесення того чи іншого контенту до очевидно незаконного з урахуванням національних особливостей. Однак, у дослідженні підкреслено, що враховуючи мету концентруватися на великих гравцях, європейське співробітництво є вирішальним. Крім того, що в документі наголошено на важливості гармонізації правил на європейському рівні (шляхом безпосереднього застосування стандартів ЄС), мова також іде про те, що «будь-яка французька ініціатива повинна бути спрямована на зміну сучасного європейського підходу і зосереджувати увагу на країні призначення, де платформа несе відповідальність перед країною-членом, якій було завдано шкоди». Цей підхід закладений у новому законопроекті Франції щодо боротьби з мовою ненависті в онлайн («loi AVIA»), який наразі проходить стадію обговорення у Парламенті Франції.

 

[1] GDPR – Загальний регламент захисту даних (General Data Protection Regulation) – постанова ЄС, за допомогою якої Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу та Європейська Комісія посилюють і уніфікують захист персональних даних всіх осіб ЄС.

 

Джерело сайт EPRA

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше