«Поки лише вузьке коло європейських фахівців може ґрунтовно аналізувати перехід на цифру» – нарада країн-членів ОБСЄ

8 липня у Відні тривала нарада країн-членів ОБСЄ «Просування плюралізму в нових ЗМІ». Україну представляли голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Володимир Манжосов, заступник голови Лариса Мудрак, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Цей день роботи було присвячено аспектам регулювання переходу на цифрове мовлення та запровадженню першої Інтернет-матриці ОБСЄ.

«Для цифрового телебачення надзвичайно важливо одразу мати чіткий і зрозумілий набір регуляторних інструментів. З технічної погляду насамперед надзвичайно важлива картина покриття країни та її домогосподарств. Після цього – планування частот, виділення каналів та вибору формату. Впровадження цифри в європейських країнах забрало від 6 до 10 років. Наприклад, в Італії початок переходу було покладено в 2001 році. З одного боку, це збільшує можливості розвитку та можливості вибору. З другого боку – ті проблеми та вади, які були в аналоговому форматі, так і залишилися проблемами та вадами в цифровому. Головні телевізійні фінансові групи не змінилися, а отже, не змінилося й наповнення. Тому особливого плюралізму в розвиток ЗМІ «цифра» не вносить, і це варто враховувати, аналізуючи ситуацію». Такі висновки зробила Майя Каппелло, заступник керівника Європейської платформи регуляторних органів, керівник відділу аудіовізуального та мультимедійного наповнення Дирекції керівництва з нагляду у сфері ЗМІ Італії.

«Якщо не розробити законодавчої бази переходу на «цифру» до початку процесу – можна отримати складний конфлікт. Регулятори мають сприяти процесу планування, тому що можна отримати велику кількість каналів, але дуже мало якісного контенту», – зазначив під час обговорення Емір Повлакович, заступник директора мовного відділу Агентства з регулювання комунікації Боснії та Герцеговини.

«Україна переходить до цифрового телебачення пізніше, ніж більшість європейських країн. Це значною мірою сприяє покращенню цього процесу для України, тому що таким чином ми можемо врахувати й уникнути помилок сусідніх і багатьох європейських країн. Ми вдячні за широку європейську підтримку й будемо готові звітувати перед європейською спільнотою в жовтні цього року на міжнародному семінарі, який Національна рада буде проводити в Києві у рамках головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи», – зазначив у своєму виступі голова Національної ради України Володимир Манжосов.

Він також запросив усіх присутніх взяти участь у цьому заході та запропонував присутнім на нараді ОБСЄ, окрім поточних проблем переходу на цифру, обговорити й проблеми випереджаючих технічних інновацій та стандартів. Адже світові технічні можливості вже нині дають підстави прогнозувати, що цифрове телебачення дуже швидко може застаріти.

Казахстан, так само, як і Україна, впроваджує цифрове телебачення із значним запізненням. «Однак так само має шанс ефективно скористатися досвідом європейських країн, – заявила представник недержавного сектору Казахстану пані Люксумбаєва. – Казахстан здійснює перехід повністю за рахунок бюджетних коштів, оператор так само буде повністю державним. Формат, який обрала країна – DVBT-2. Проте для Казахстану проблемою залишається розподіл частот. Цим опікується Міністерство зв’язку країни, і процес розподілу важко назвати прозорим».

На перевагах засад казахського переходу на цифру наголосив інший представник цієї країни, Нурдалет Сундіков – представник офісу генерального прокурора Казахстану. На його думку, «безкоштовний перехід для населення, побудова двох мультиплексів за рахунок держави, активна участь телевізійної індустрії та громадських організацій у створенні нового законопроекту – це гарантія переходу з аналогового формату в цифровий для всіх існуючих телерадіоорганізацій».

Аналітику впровадження цифри в європейських країнах можна знайти на сайті: Mediapolicy.org

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше