Посилення ролі медіа в цифрову епоху


У Страсбурзі триває робота Керівного комітету Ради Європи з питань розвитку медіа та інформаційного суспільства. Ключовою темою упродовж двох днів роботи була підготовка до Міністерської конференції країн-членів Ради Європи, запланованої на 7–8 листопада 2013 року в місті Белграді, Сербія. Очікується, що на цьому заході буде ухвалено політичну декларацію і рекомендації з питань розвитку Інтернет-урядування, цифрових медіа та захисту журналістів.



Розгляд зазначених питань відбуватиметься з метою визначення європейських стандартів в умовах бурхливого розвитку новітніх медіа та Інтернету.



Ця робота потребує від представників європейських країн чіткого перспективного бачення того, як поєднати сучасний розвиток національних медійних ландшафтів і стандартів з тими, що розробляються для загальноєвропейських підходів. З-поміж них посилення відповідальності журналістів за неправдиву інформацію; сприяння розвитку саморегулювання; захист журналістів і в майбутньому блогерів – як представників «громадянської журналістики»; посилення ролі суспільного мовлення в цифрову епоху; підтримка медіа-освіти, як необхідного інструменту захисту дітей і молоді.



Ці питання важливі не лише для молодих демократій, а й для країн сталого європейського розвитку.



Окремо обговорювалося питання прозорості медіа-власності як ознаки розвитку демократичного суспільства.



Керівним комітетом було представлено дослідження щодо прозорості медіа-власності, здійснене в дев’яти європейських країнах: Австрії, Хорватії, Грузії, Італії, Македонії, Норвегії, Румунії, Швейцарії й Великій Британії. Ці країни були обрані для дослідження з визначення стану прозорості медіа- власності у державах із різним рівнем розвитку демократії.



Дослідження продемонстрували, що в Австрії, Хорватії, Македонії, Норвегії, Швейцарії й Великій Британії інформація про власників надається регулятору в галузі медіа. В інших країнах передбачено надання інформації безпосередньо громадськості (Грузія) або реєстрацію структури медіа-власності (Румунія).



Відповідно до рекомендацій, розроблених за підсумками цього дослідження, інформація, що подається до регулятора, повинна містити дані про назву, адресу, контакти медіа-організації; ім’я та прізвище й контакти власника; структуру власності із зазначенням непрямих та зацікавлених сторін; розмір пакету акцій та їх розподіл; інтереси власників в інших та немедійних організаціях; зміни у структурі власності у зв’язку зі злиттям або поглинанням. Відповідно від регулятора вимагається оприлюднення цієї інформації.



Компаніям, які здійснюють реєстрацію структури власності, рекомендується збирати дані про первинних та кінцевих власників і забезпечувати вільний доступ громадськості до цих реєстрів.



З метою поглибленого вивчення цього питання і вироблення загальних європейських стандартів Керівний комітет Ради Європи з питань ЗМІ та інформаційного суспільства запропонував організувати низку широких національних дискусій, у тому числі під час роботи Міністерської конференції в Белграді 7–8 листопада цього року. Крім того, пропонується внести зміни до відповідної рекомендації Ради Європи від 1994 року або ініціювати розробку нового документа.



Ще одне питання, яке буде винесене на обговорення Керівного комітету, стосуватиметься розробки рекомендацій для країн-членів Ради Європи щодо забезпечення гендерної рівності в медіа, що є невід’ємною частиною забезпечення плюралізму в засобах масової інформації.



Україну в Керівному комітеті Ради Європи з питань розвитку медіа та інформаційного суспільства представляє заступник голови Національної ради Лариса Мудрак.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше