За підсумками другого дня Двадцятого засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) 2 грудня учасниками обговорено основні перспективи реалізації оновленого мандату діяльності CDMSI на 2022 – 2024 роки і проведено вибори до керівних структур Комітету на майбутній період. Участь у засіданні Комітету бере голова Національної ради Ольга Герасим’юк, яка представляє тут Україну.
Членами CDMSI було проведено роботу, закріплену вимогами статті 17 Статуту Ради Європи і Резолюції CM/Res(2011)24 щодо міжурядових комітетів та підлеглих органів, їх повноважень і методів діяльності. Проведено вибори до підвідомчих комітетів, утворених Комітетом Міністрів Ради Європи у структурі CDMSI на період 2022 – 2024 років, а саме комітетів експертів з питань цілісності інформації в інтернеті (MSI-INF), підвищення стійкості ЗМІ (MSI-RES), стратегічних позовів проти участі громадськості (MSI-SLP).
Комітети експертів, спираючись на наявні стандарти Ради Європи і відповідні рішення Європейського суду з прав людини, здійснюватимуть підготовку проєктів нормотворчих інструментів (у формі рекомендацій або заяв Комітету Міністрів) і досліджень з питань тематичної компетенції кожного окремого комітету, які після первинної фіналізації передаються на затвердження CDMSI.
До складу комітетів експертів обираються представники медіарегуляторів, секторальних міністерств, академічної спільноти, громадських організацій, ЗМІ та незалежні експерти з відображенням географічної рівності країн-членів і з дотриманням гендерної рівноваги.
Результати виборів згодом будуть оприлюднені на вебсторінці Комітету.
Уже кілька років поспіль представниці України в CDMSI Ользі Герасим’юк доводиться активно відстоювати інтереси України і вживати зусиль із запобігання і блокування кроків і спроб представників Російської Федерації, спрямованих на вживлення механізмів утисків свободи слова до нормотворчих інструментів Ради Європи. Важливою для України в рамках 20-го засідання Комітету стала підтримка з боку Австрії, Боснії і Герцеговини, Латвії, Нідерландів, Румунії.
Третій день роботи засідання 3 грудня 2021 року матиме інформаційно-довідковий характер. Секретаріат CDMSI представить зведену інформацію про результати співпраці органів і комітетів Ради Європи за напрямами захисту даних, боротьби з кіберзлочинністю, штучного інтелекту, реалізації проєктів із захисту свободи слова, про результати співпраці з Європейською аудіовізуальною обсерваторією і Комісаром Ради Європи з прав людини, а також з інституціями ЄС із питань, що становлять спільний інтерес.
Також 9 грудня 2021 року планується проведення спеціальної спільної сесії CDMSI і Керівного комітету Ради Європи з питань антидискримінації, різноманітності та інклюзивності (CDADI) для можливості деталізованої дискусії й остаточного ухвалення проєкту рекомендації щодо протидії мові ненависті.
Незважаючи на те, що проблема мови ворожнечі існує багато років, сьогодні вона є особливо небезпечною – через швидкість поширення меседжів у мережі інтернет. Наявні механізми протидії є недосконалими. Щоб протидіяти мові ворожнечі, найперше потрібно визначити ту межу, за якою починається порушення законодавства, і свобода може бути обмеженою. На цьому етапі чіткого визначення «мови ненависті» немає – хоча цей вислів і часто вживається у міжнародних документах.
Проєкт рекомендації CM/Rec(20XX)XX Комітету Міністрів державам-членам щодо протидії мови ненависті – це проєкт першого нормативно-правового акта міжнародного рівня, який міститиме широке визначення мови ворожнечі і розрізнятиме в межах цього визначення різні грані мови ворожнечі. Проєкт документа пропонує комплексний підхід до запобігання і протидії мові ворожнечі і стосується не лише необхідної нормативно-правової бази для боротьби з мовою ворожнечі, а й містить важливі вказівки щодо подолання основних причин ненависті за допомогою неюридичних засобів.
