Про сексизм і гендерні стереотипи в українських медіа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Про сексизм і гендерні стереотипи в українських медіа

8 березня міжнародний  день боротьби за права жінок, часто його назву разом із смислом скорочують до просто «Дня жінок». Багато хто в цей день відзначає «свято весни і краси» з тюльпанами, парфумами та сковорідками в подарунок «прекрасній статі й берегині», хтось іде з транспарантами на Марш за права жінок, який нещодавно зазнав нападу з боку радикалів, а ми звертаємо увагу медіаспільноти на базові рекомендації щодо дотримання гендерної рівності під час висвітлення актуальних тем та створення медіапродукту.

Медіа – це завжди відображення наявних у суспільстві проблем, стереотипів та проявів нерівності. На жаль, в Україні досить поширений побутовий сексизм, а тому на цьому часто побудовані не просто коментарі та сюжети, а й цілі формати телевізійних проєктів, у рутинній же риториці мовлення ці стереотипи надійно переважають – і медійники навіть не помічають цього…

Нагадаємо, сексизм – це дискримінація  за ознакою статі. Поряд із сексизмом часто йдуть ейджизм – дискримінація за віком та лукізм – дискримінація за зовнішнім виглядом.

Серед найпоширеніших проявів сексизму – еротизація. Суть якої полягає у тому, що за допомогою зображень оголених тіла чи окремих інтимних зон (сідниць, стегон, грудей, живота),  відповідних поз (лежачи чи напівлежачи), контексту (серед стереотипно-чоловічих атрибутів – наприклад, оголені жінки біля авто) підсилюється ідея пасивності, підлеглості, залежності та беззахисності жінки щодо чоловіка. Цей прийом часто використовують у розважальних передачах, у рекламних роликах.

І це ще один вияв сексизму – об’єктивація, що полягає у репрезентації жінки, жіночого тіла як частини рекламованого товару, розрахованого на споживача-чоловіка. На жаль, значна частина рекламного медіапродукту будується саме на цьому.

Фейсизм – вияв сексизму, що часто застосовується в медіа на етапі кадрування. Полягає у суттєво-відмінних способах зображення чоловіків та жінок у кадрі: у першому випадку акцентується голова та обличчя, в другому – тіло та його частини. Чоловіків подають як експертів, а жінок – як красунь чи навпаки, підкреслюючи фігуру та її особливості.

Мачизм – популяризація чоловічого домінування над жінками та зверхньо-зневажливе ставлення до них. Хизування «традиційними» ознаками маскулінності, насамперед фізичною силою, демонстративною брутальністю, агресивністю та сексуальною гіперактивністю. На жаль, це часто проявляється під час дискусій на політичних ток-шоу.

Крім того, конструювання традиційної маскулінності здійснюється через протиставлення чоловічого та жіночого способу життя. Наголошення на важливості самореалізації чоловіка в публічній сфері, а не домашніх справах та догляді за дітьми, і навпаки – жінка як домогосподарка по суті, хай навіть вона активно працює.

Усе це сприяє формуванню гендерних стереотипів – усталених уявлень про те, якими є чоловіки й жінки та якою діяльністю вони повинні займатися. Яскравий приклад такої стереотипізації – новинні сюжети про косметичні процедури, зачіски та вбрання депутаток та політикинь. У той час, як чоловіків-політиків здебільшого просять прокоментувати профільні питання, а не яким чином їм вдається добре виглядати та яка їх фірмова страва.

У медійних матеріалах повинна бути збалансована інформація. Експертні коментарі на політичну, економічну та військові тематики повинні бути не лише від чоловіків, а й жінок. Натомість  у програми про сімейну сферу, догляд, обслуговування тощо доцільно залучати до коментування й чоловіків та уникати стереотипних визначень на зразок «представники сильної або слабкої статі». Вживаючи ж таке звичне, як, наприклад, «поряд із чоловіками непогану сміливість показали й жінки» – інформація фіксує цей стереотип вторинності, певного винятку у суто чоловічому світі.

Головним методом аналізу на наявність проявів сексизму є метод «дзеркала». Якщо ви сумніваєтеся у фаховості матеріалу про жінок, то поставте на їхнє місце чоловіків. Якщо про чоловіків такий матеріал складно уявити, бо це виглядає кумедно, то він не є фаховим щодо жінок. Наприклад, чи зазначили б ви у заголовку матеріалу колір волосся політика. Або відправили б політика-чоловіка влаштовувати особисте життя. Навряд чи. Словом, повага до людей та їх гідності – одна із основних несексистських ознак.

Регулятор вже виступив з ініціативою розробити саморегулівний акт про проблеми гендерної рівності й провів перше обговорення. На жаль, ця зустріч показала певну дезорієнтацію представниць та представників медійного середовища в розумінні проблеми. І це лише говорить про те, як важливо підняти цю тему на належний рівень, що регулятор і має на порядку денному.

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення солідарна з усіма, хто обстоює сьогодні рівність прав, належну оцінку ролі та місця жінок у суспільстві,  також вітає їх видатні здібності, талант і характер.

А також дякує за неймовірно значущий внесок у боротьбу за життя і мир, який жінки демонструють нині і в час захисту від російського нападника, і одночасно – в протистоянні «чумі» XXІ століття.

Аби відзначити величезні зусилля жінок та дівчат задля рівноправ’я та відновлення після COVID-19, акцентуючи на тому, як пандемія поставила жінок на передову боротьби за життя суспільства, цьогоріч організація «ООН-жінки» оголосила темою Міжнародного жіночого дня – «Жінки в лідерстві: досягнення рівного майбутнього у світі COVID-19».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше