Про впровадження Європейської конвенції про транскордонне телебачення в Україні
Учора, 17 березня 2009 року, у приміщенні Президії Національної академії наук України відбувся експертний семінар „Впровадження Європейської конвенції про транскордонне телебачення в Україні”. Це один із заходів проекту Ради Європи, що покликаний сприяти європейським стандартам в українському медійному середовищі.
Учора, 17 березня 2009 року, у приміщенні Президії Національної академії наук України відбувся експертний семінар „Впровадження Європейської конвенції про транскордонне телебачення в Україні”. Це один із заходів проекту Ради Європи, що покликаний сприяти європейським стандартам в українському медійному середовищі.
У семінарі взяли участь експерти Ради Європи Джованні Палм’єрі, Аніта Ван де Кар, Нуран Ярдимджи, Ад ван Лун, представники Європейської комісії в Україні Лаура Гараняні і Хельга Пендер, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас Петрів, члени Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко і Володимир Ландік, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, відповідальний секретар Національної ради Владислав Лясовський, член Національної ради Тетяна Лебедєва та керівники структурних підрозділів, представники операторів кабельних і супутникових мереж, незалежних громадських та галузевих об’єднань, українські мовники і медіа-експерти.
У вступному слові голова Департаменту технічного співробітництва Генерального директорату Ради Європи з правових питань та прав людини Джованні Палм‘єрі відзначив, що Європейська конвенція про транскордонне телебачення є засобом втілення основоположних свобод людини – свободи самовираження та інформації.
Координатор з питань співпраці у Представництві Європейської комісії в Україні Лаура Гараняні вказала на три напрями, у яких здійснюється робота медіапроекту в Україні, а саме: 1) розвиток та удосконалення медійного законодавства, 2) утвердження журналістської етики, 3) сприяння діалогу державних органів, телеіндустрії та громадських організацій.
Ратифікувавши Європейську конвенцію, Україна, за словами Володимира Ландіка (Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації), зробила цивілізований вибір, адже угода сприяє вільному обміну інформації між членами Європейської спільноти.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко назвав впровадженняЄвропейської конвенції про транскордонне телебачення в Україні найважливішім завданням, над яким працюватиме регуляторний орган цього року.
Завершив вступну частину голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас Петрів. На його думку, Європейська конвенція відкриває шлях до розуміння ролі інформації в багатокультурному світі.
У доповіді довгострокового експерта Ради Ад ван Луна йшлося про законодавчі способи покращення транскордонного мовлення в Європі. Найважливішим завданням європейських законотворців є запобігання утисненню права на одержання інформації з різних джерел, що можливо за наявності спільних стандартів на території Європи. Доповідач пояснив, у який спосіб Європейська конвенція гарантує доступ громадськості до важливих подій суспільного, культурного і спортивного життя і яку роль у забезпеченні цього права належить регуляторним органам держав-учасниць. Також експерт докладно зупинився на європейських вимогах щодо реклами й телепродажу, адже вони будуть враховані українським законодавством.
Питанням транскордонної реклами та спонсорства присвятила свій виступ Нуран Ярдимджи, голова Постійного Комітету із транскордонного телебачення Ради Європи. На її думку, у європейських нормативах щодо телепродажу та розміщення реклами на телебаченні збалансовано інтереси мовників та глядачів. Спонсорство, відповідно до Європейської конвенції, не повинне впливати на редакційну незалежність телеорганізації та програмне наповнення. Навіть якщо різні медіа належать одному власнику, це не повинно впливати на плюралізм у висвітленні подій. Не випадково спонсорство новин та питань поточних подій не допускається.
Нуран Ярдимджи також роз’яснила роль і завдання Постійного Комітету із транскордонного телебачення Ради Європи. Разом із делегатами від держав-членів, у роботі Комітету можуть брати участь країни-спостерігачі. На сьогодні у ролі спостерігачів працює 7 держав.
На стрімкі зміни у розвитку медіатехнологій, що спричинюють появу нових аудіовізуальних послуг, як-от послуги на замовлення, та необхідності їх законодавчого врегулювання вказала секретар Постійного Комітету із транскордонного телебачення Аніта Ван де Кар. Законодавчі зміни періодично обговорюються і вносяться до нормативних актів, якими керуються члени Європейської конвенції. Засадничою для внесення змін до Європейської конвенції про транскордонне телебачення є потреба узгодити її з Директивою Європейського Союзу щодо аудіовізуальних медіа послуг. Зважаючи на міжурядову природу Європейської конвенції про транскордонне телебачення, європейські законотворці велике значення надають запобіжним заходам у здійсненні транскордонного мовлення і співпраці країн-учасниць в урегулюванні конфліктів.
Ознайомлюючи з мінімальними стандартами щодо програмного наповнення у Європейській конвенції про транскордонне телебачення, Аніта Ван де Кар наголосила, що загальна вимога поважати гідність та основні права інших людей, закладена у Конвенції, стосується всіх складових програм – і щодо форми, і щодо їхнього змісту. Особливої ваги транскордонні мовники та європейські регуляторні органи надають захисту прав неповнолітніх. З огляду на різні часові зони, з яких транслюються передачі, необхідно забезпечити, щоб діти і підлітки не мали можливості переглядати програми, які можуть завдати шкоди їхньому фізичному, психічному та моральному розвитку.
Про наслідки ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення для українських законодавців доповів директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Зокрема, він звернув увагу на те, що певні поняття Європейської конвенції вимагають уточнення, наприклад, програми поточних новин. Сьогодні деякі норми українського законодавства не виконуються, як от: дозвіл транслювати (ретранслювати) рекламу на територію України, у разі, якщо за неї сплачено юридичній особі України. Такі вимоги повинні бути приведені у відповідність до європейських стандартів.
Підбиваючи підсумки, довгостроковий експерт Ради Європи Ад ван Лун запевнив присутніх, що пропозиції, надані учасниками наради, будуть передані на розгляд Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, а Рада Європи й надалі проводитиме заходи, що сприятимуть впровадженню Європейської конвенції про транскордонне телебачення в Україні.
Прес-служба Національної ради