Проблеми свободи медіа у викликах гібридної війни – у Відні проходить нарада ОБСЄ «Свобода ЗМІ як головна складова всеохопної безпеки»

13 березня у Відні, Австрія, розпочала роботу Перша додаткова нарада в людському вимірі ОБСЄ, присвячена свободі медіа, плюралізму думок і безпеці журналістів. У ній бере участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль. Учасники наради обговорюють питання забезпечення прав та основних свобод людини у час глобальних зрушень, які нині переживає увесь світ. Як не допускати ворожнечі, нетерпимості й дискримінації у демократичних суспільствах, як протистояти інформаційним викликам гібридної війни, як захищати журналістів  – ці теми є найбільш актуальними в реаліях сучасності.

Нарада проходить під головуванням Північної Македонії в ОБСЄ за підтримки Бюро демократичних інститутів і прав людини.

Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Тереза Рібейро, звертаючись до учасників наради, відзначила: «Вільні медіа інформують громадян про успіхи і поразки політичних керівників, транслюють потреби громадян, доводячи до відома тих, хто ухвалює рішення. При цьому медіа забезпечують платформу для відкритого обміну інформацією та ідеями, а це ключові елементи нашого спільного співіснування. Коли свобода медіа обмежена, порушується реалізація цих функцій. Права людини, демократія і верховенство права опиняються в небезпеці. Наше суспільство втрачає можливість жити в умовах довіри і протидіяти загрозам спільної для нас небезпеки».

Роль незалежної журналістики зростає під час конфліктів і криз. Актуальне нині завдання – проаналізувати зв’язок між вільними медіа та комплексним підходом до безпеки в ОБСЄ, зокрема на тлі поточних безпекових викликів, пов’язаних із поширенням теорій змов і повномасштабним військовим вторгненням росії в Україну.

У доповідях і виступах на сесії «Чому не може бути всеохопної свободи без свободи медіа» багато говорили про Україну, Крим, злочини росії проти вільних медіа не тільки в Україні, а й на інших територіях колишньої радянської імперії. Від України  з доповіддю виступила Катерина М’ясникова, виконавча директорка Національної асоціації медіа.

Усі учасники вступної сесії говорили про те, що ситуація зі свободою вираження поглядів і свободою медіа в останні роки разюче погіршується. Дедалі більше аудиторії довіряє дезінформації і фейкам, аніж якісній, перевіреній інформації.

Проведені дослідження із розвитку демократій підтверджують, що показники автократизованих країн  збільшуються. До 33 закритих автократій за останні 10 років додалося 9 нових. У таких країнах посилюється державна цензура, її показник збільшився на 47%. Якщо ж поглянути на ці дані з виміру населення, яке живе в автократизованих і демократичних суспільствах, то  виявляється, що 72% населення світу живуть в умовах автократії. А там, де не цінується демократія, – не цінується і свобода слова та свобода медіа.

Учасники у своїх виступах відзначили, що найбільш негативний вплив на основоположні права людини був спричинений війною, яку веде росія проти України.  

«Війна триває, журналісти і медійні працівники, які її висвітлюють із місць бойових дій, і  живуть, і працюють у надважких умовах. Це стосується індивідуальних ризиків і загроз безпеки в цілому. Вони не тільки повідомляють про події на місцях – це важливий елемент їх роботи, а й сприяють збору доказів вражаючих порушень прав людей і надважких і надсерйозних міжнародних злочинів, що далі допоможе правосуддю», – сказала Тереза Рібейро.

Також наголошувалося на жорстких обмеженнях свободи слова і свобода медіа в російській федерації, що теж тісно пов’язано з війною проти України. Обмеження тривають і стають дедалі інтенсивнішими. Ця ситуація заслуговує на особливу увагу, хоча подібні загрози є і в інших регіонах ОБСЄ.

Один із учасників конференції акцентував на тому, що світ між ліберальними і антиліберальними представниками поляризується. Незважаючи на те, що в більшості країн світу є можливості, аби дізнаватися факти з кількох джерел, більшість людей не бажає критично оцінювати ситуацію. Це дає змогу насаджувати їм страх і віру в теорії змов. Так відбувається і в путінській державі, де перевіряти інформацію стало важче. Страхи і змови капіталізуються там у геноцид. Тому в неліберальних суспільствах вже можна говорити про новий тип свободи – «свободи від обману і дезінформації».

Водночас зверталася увага й на інші глибокі кризи. Агресія, деградація демократичних цінностей, ситуація у сфері охорони здоров’я, ситуація зі зміною клімату, економічна кон’юнктура, перекоси, пов’язані з технічних прогресом – це виклики, з якими треба боротися невідкладно.

Валентин Коваль буде одним із основних доповідачів на сесії, присвяченій важливості плюралізму в медіа. Вона відбудеться 14 березня.