Прозорість медіа-фінансування і гендерна рівність у ЗМІ – основні теми, що обговорювалися під час експертного семінару для представників Національної ради - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Прозорість медіа-фінансування і гендерна рівність у ЗМІ – основні теми, що обговорювалися під час експертного семінару для представників Національної ради

23 – 24 жовтня за сприяння спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування» відбувається дводенний експертний семінар для представників Національної ради в областях і фахівців регуляторного органу. Перспективи покращення ситуації з розкриттям фінансової прозорості діяльності вітчизняних медіа, а також шляхи досягнення гендерної рівності в ЗМІ обговорювалися спільно з українськими та зарубіжними медіа-експертами.

У вступному слові член Національної ради Валентин Коваль зауважив, що питання, які розглядаються на семінарі, є багато в чому питаннями майбутнього. Прозорість медіа-фінансування ще не зафіксована в українському законодавстві, і держава поки ще не має такої практики, хоча зустрічі з європейськими колегами засвідчують, що це достатньо ефективний спосіб контролю громадськості над засобами масової інформації. «Це ефективний спосіб для регуляторів, які відповідають запитам суспільства. Сподіваюся, що саме ці інструменти ми отримаємо в новому українському медіа-законодавстві», – сказав він. Інше питання, яке сьогодні в полі зору, – гендерна рівність у медіа – надзвичайно багатовекторне, тож під час семінару будуть розглянуті лише деякі його аспекти.

Заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, говорячи про певну новизну означених питань для регулятора, сказала, що закон про прозорість медіа-власності, ухвалений 2015 року, посилив роль регулятора і був важливим кроком із протидії впливу великого бізнесу на ЗМІ й тінізації української медійної сфери. Водночас реалізація на практиці цього закону показала, що для подальших якісних змін національного медіа-простору необхідне визначення шляхів і джерел фінансування, адже не завжди задекларовані бенефіціарні власники є саме тими людьми, які насправді мають значний вплив на медіа і контролюють його діяльність. Нині відповідні зміни напрацьовуються до законодавства, що регулює медіа-сферу, і в цьому питанні роль національного регулятора має бути посилена. Рада Європи і Європейський Союз, за словами Олени Литвиненко, з нетерпінням очікують ухвалення нового закону, адже стандарти Ради Європи, що будуть покладені в його основу, покращать якість медійної сфери в Україні.

Консультант Ради Європи Таня Кершеван-Смоквіна у своїй доповіді розповіла про керівні документи Ради Європи, які існують у сфері медіа-фінансування, європейські стандарти, правила і практики в забезпеченні прозорості медіа-фінансування.

Також вона описала правила надання державної допомоги медіа, які діють в різних країнах ЄС. Так, часто регулятори європейських країн мають спеціальні фонди, кошти з яких можуть витрачатися на підтримку ЗМІ. Зазвичай це короткотривалі й конкретно спрямовані проекти. Наприклад, в Ірландії, кошти зі спеціального фонду виділялися на створення культурного контенту, цифровізацію архівів та допомогу громадам і неприбутковим медіа в організаційній, менеджерській роботі; у Хорватії – на просування плюралізму і різноманіття; Нідерландах – на інновації в журналістиці, підтримку журналів і газет, які перебувають у стані загрози припинення діяльності.

Експерт зауважила, що державна допомога для ЗМІ може бути як прямою, так і опосередкованою, коли йдеться про певні пільги, стимули, зменшення оподаткування, компенсації тощо. На думку Тані Кіршеван-Смоквіної, тенденція щодо фінансового стимулювання медіа розвиватиметься в Європі і надалі.

Тривалу державну допомогу можуть отримувати лише суспільні мовники. Така практика в країнах Європейського Союзу не була  визначена із самого початку Директивою про аудіовізуальні медіа-послуги. Регулівні механізми були напрацьовані дещо згодом додатковими актами, серед яких Амстердамський протокол про суспільних мовників.

Про перспективи посилення ролі регулятора, розширення його повноважень, у тому числі щодо розкриття фінансової прозорості засобів масової інформації, розповів медіа-юрист Ігор Розкладай. Він зосередився на новаціях, закріплених законопроектом про аудіовізуальні медіа-сервіси, що наразі доопрацьовується після висловлених представниками телерадіоорганізацій зауважень. За оцінками експерта, з ухваленням цього законопроекту Національна рада стане справді впливовим регулятором, наділеним можливостями, яких не було раніше. У контексті фінансової прозорості медіа йшлося про наявність у регулятора законодавчих механізмів отримання інформації та право застосовувати санкції. Прикладом для напрацювання відповідних норм є законодавство у банківській сфері.

Прозорість фінансів медіа має убезпечити від концентрації і монополізації на ринку, працювати для захисту від держави-агресора, захистити мовлення громад від політичної мімікрії та формувати ринок медіа. Вона може бути реалізована шляхом публікації фінансових звітів та надання їх копій регулятору; надання можливості аналізу фінансових потоків, у тому числі сплат за роялті, кредитів, фінансових операцій, аналізу коштів власників, та установленням співпраці з правоохоронними і фіскальними органами.

На окремій сесії докладно розглядалася роль європейських регуляторів у забезпеченні гендерної рівності в медіа та гендерна чутливість ЗМІ. Із доповідями виступили радник із гендерних питань Офісу Ради Європи в Україні Катья Тіілікайнен і голова Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб.

Останніми роками стратегії і правила із цього питання ухвалюються різними країнами. Наприклад,  спеціальна державна агенція Великої Британії, яка опікується рекламою, прописала заборону гендерних стереотипів в рекламі, а у Франції на законодавчому рівні заборонено розміщення відретушованих зображень без відповідного про це позначення.

Минулого року, навела дані Олена Голуб, понад 500 скарг було надіслано до різних органів стосовно дискримінації в рекламі. 30 рекламних матеріалів було оштрафовано. Учасники семінару проаналізували запропоновані ролики і друковані постери, навчалися виявляти сексизм у  рекламі та іншій продукції медіа. Наголошувалася роль регулятора у виробленні певних підходів до оцінки таких матеріалів та співпраці з державними органами, дотичними до цих питань, та галузевими і громадськими організаціями.

Під час другого дня семінару для представників Національної ради розглядатимуться питання перспектив місцевого телерадіомовлення в контексті переходу країни на цифру, створення єдиної системи офіційного моніторингу регіональних та місцевих телерадіоорганізацій тощо.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше