Прихована агітація – якою вона може бути

22.09.2020

Відповідно до частини п’ятої статті 51 Виборчого кодексу України прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняються.

До передвиборної агітації у вказаному контексті законодавець зарахував:

  • рекламу друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів;
  • використання символіки (гімну, прапора, розпізнавального знаку, девізу) або логотипів партії – суб’єкта відповідного виборчого процесу;
  • використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів відповідного виборчого процесу;
  • повідомлення про проведення видовищних чи інших публічних заходів на підтримку партії, кандидата або про підтримку зазначених заходів кандидатами, партіями (організаціями партій) суб’єктами відповідного виборчого процесу, а також привернення уваги до участі у таких заходах партій чи певних осіб як кандидатів.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 57 Виборчого кодексу України засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини третьої статті 55 і частини другої статті 56 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій), оцінювати їхні передвиборні програми або надавати їм перевагу в будь-якій формі.

Так, засоби масової інформації під час виборчого процесу в України мають  інформувати виборця про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності, об’єктивності поширюваної інформації, доступності з дотриманням вимог законодавства про інформацію та про засоби масової інформації, норм журналістської етики.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 47 Виборчого кодексу України виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору, а відповідно до частини другої статті 49 Виборчого кодексу України інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.

Враховуючи те, що поширена телерадіоорганізаціями інформація є предметом суспільного інтересу, забезпечує реалізацію конституційних прав і свобод громадян України, Національна рада рекомендує звернути увагу на такі аспекти, які будуть враховуватися під час оцінки діяльності ліцензіатів в період висвітлення виборчого процесу:

1. Особливості поширення інформації про політичні партії та політиків під час виборчого процесу та поза його межами визначає редакційний статут телерадіоорганізації.

2. Телерадіоорганізації стосовно будь-якого суб’єкта виборчого процесу, партії, кандидата мають бути максимально неупередженими, що означає відсутність проявів підтримки чи особливого ставлення. Вислови на кшталт «наш кандидат» у висвітленні виборчого процесу є недопустимими.

3. Інформацію про перебіг виборчого процесу слід подавати збалансовано, що означає інформувати виборця про максимально прийнятну кількість суб’єктів виборчого процесу, партій, кандидатів у межах однієї передачі чи циклу передач протягом розумного терміну, наприклад, тижня.

Дотримання основних вимог забезпечення точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості  інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією, належить до питань редакційної відповідальності.

4. Збалансовано необхідно подавати не тільки окремі сюжети про перебіг виборчого процесу, а й позиції різних суб’єктів виборчого процесу з питань, які стали об’єктом висвітлення телерадіоорганізації.

Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами.  

5. Суб’єктам виборчого процесу необхідно намагатися приділяти однакову кількість ефірного часу, якщо телерадіоорганізація розміщує матеріали за власний рахунок. Рівнозначна кількість часу, що надається суб’єктам виборчого процесу, є основним показником об’єктивності та її неупередженого висвітлення у ЗМІ.

6. Традиційною перевагою у наданні ефірного часу є трансляція/поширення прямої мови кандидата. Епізоди виступів суб’єктів виборчого процесу, де застосовується пряма мова, є більш привабливими для глядачів чи слухачів, що дає їм кращу можливість донести свої ідеї, на відміну від відтворених сегментів передач. Тим не менш, такі епізоди прямої мови та їхній порядок обирають не самі суб’єкти виборчого процесу, а редактори та журналісти.

7. За можливості уникайте використання назв, символіки, зображень (портретів) кандидатів, прапорів, слоганів, гасел та інших ознак агітації щодо суб’єктів виборчого процесу в матеріалах, які не є передвиборною агітацією. Зокрема, варто враховувати редакційне обґрунтування і доцільність наявності ознак агітації у передачах.

8. Необхідно враховувати, що у судовій практиці в Україні щодо розгляду питань, пов’язаних з порушеннями порядку здійснення агітації, до таких порушень також відносять такі агітаційні дії:

  • публічну оцінку діяльності суб’єкта виборчого процесу посадовою особою, оскільки це не входить до кола її обов’язків/повноважень;
  • публічну оцінку діяльності суб’єкта виборчого процесу, яка формує у невизначеного кола виборців негативне ставлення до нього, що спонукає їх голосувати проти цього суб’єкта виборчого процесу.

9. Датою початку політичної агітації слід вважати день, наступний за датою реєстрації суб’єкта виборчого процесу.

10. Суб’єктами виборчого процесу під час місцевих виборів вважаються зареєстровані відповідними виборчими комісіями місцеві (обласні, міські, районні) організації партій з моменту висування кандидатів, а кандидати – з моменту реєстрації кандидатів відповідними виборчими комісіями.​

Проте подібні дії завжди необхідно розглядати у контексті наявності чи відсутності підстав для обговорення та оцінки суб’єкта виборчого процесу та його передвиборної програми, з огляду на місце, час та обставини, за якими відбувається оцінка суб’єкта виборчого процесу.