Дорогі друзі!
У новітню сторінку історії України 25-та річниця Незалежності нашої країни парадоксальним чином буде виписана, як період кровопролитної боротьби саме за цілісність і непорушність кордонів Української держави. Саме в цей час виборюється і наша Незалежність, і наше право будувати власну суверенну державу, засновану відповідно до багаторічних традицій на демократичних принципах.
За ці чверть століття Україна обрала вісім скликань Верховної Ради, п’ятьох Президентів, пережила дві революції, її обпекло війною… Життя випробовує нас на міцність і витривалість. Та попри це прагнення волі, що є синонімом незалежності, зробило нас стійкішими і мудрішими, бо ці якості завжди були притаманні українському народу.
Наша країна надзвичайно змінилася за 25 років, іншими стали міста і села. Вже виросло нове покоління молодих українців, які прагнуть жити у своїй розвиненій економічно і культурно європейській державі. Карколомні зміни відбулися і в телерадіоінформаційному просторі. Маємо надзвичайно розмаїтий медійний ландшафт, адже в ефірі мовлять не три державні компанії, як це було до 1991 року, а понад 900 телерадіоорганізацій. Медіа-ринок налічує лише загальнонаціональних 28 телевізійних каналів і 13 радіокомпаній. А ще маємо регіональні і місцеві телерадіоорганізації. В країні працюють близько 800 компаній, що надають провайдерські телевізійні послуги.
В останні роки ми зіштовхнулися з надзвичайними викликами – розгорнутою інформаційною агресією, і в цій війні мали з нуля, так само як наша армія, вибудовувати стратегію і тактику боротьби з російською пропагандою. Ми вчимося, ми діємо, і вже маємо чимало справжніх успіхів. Із кожним днем дедалі більше з’являється в ефірі власної продукції телевізійних і радіоканалів, зростає виробництво національного кіно, телефільмів і серіалів. Поступово ми підходимо до мовного питання, і запровадження квот на україномовні пісні – це лише перший крок. Переконані, що незабаром настане той час, коли вітчизняний ефір стане справді національним, спрямованим на українського глядача.
Треба з оптимізмом дивитися в майбуття, радіти, що в найтяжчі моменти ми вистояли, про нас почув світ, ми прагнемо доєднатися до європейської спільноти, нам ще ближчими стали демократичні цінності, і водночас ми залишаємося самобутніми, зі своїм генетичним кодом, розгадка якого сягає глибини віків. Ми знаємо за що боремося, і знаємо, що перемога буде за нами.
Історія кожної держави пишеться її громадянами, і саме громадянське суспільство визначає рівень відповідальності кожного за долю країни – незалежної, самостійної, бо, як писав наш Великий Пророк: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля!»
Зі святом Незалежності!
