19 ЛИСТОПАДА, В НАЦІОНАЛЬНОМУ ІНСТИТУТІ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ НА ТЕМУ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ».
Сьогодні, 19 листопада, в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл на тему «Національний інформаційний простір України: проблеми формування та державного регулювання».
У ньому взяли участь працівники цього інституту, а також представники різних органів державної влади, інституцій, зокрема Верховної Ради України, Служби безпеки України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Українського інституту інформаційних технологій НТУУ «КПІ», Національної академії державного управління при Президентові України, Національної академії правових наук України тощо.
До обговорення були запропоновані такі питання:
-стратегічно-концептуальні засади державної політики в Україні: проблеми та можливі напрями вдосконалення;
-проблеми та напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері створення, поширення та використання інформації;
-інституціональне управління інформаційною сферою: проблеми та можливі шляхи оптимізації.
Основою для обговорення стала запропонована увазі присутніх аналітична доповідь «Національний інформаційний простір України: проблеми формування та державного регулювання», підготовлена Національним інститутом стратегічних досліджень.
У висновках і пропозиціях було озвучено, що для формування сучасного, відповідного новітнім викликам і наявним загрозам національного інформаційного простору України необхідно вжити низку системних заходів у концептуальному, нормативно-правовому й інституціональному напрямах. Відтак було запропоновано створити робочу групу із представників органів державної влади, професійних об’єднань виробників і постачальників теле-, радіо-, інтернет-продукції, громадськості, правознавців тощо задля напрацювання спільних пропозицій.
Серед необхідних змін називалися розробка засадничого документа державної політики найвищого рівня в інформаційній сфері, розробка керівних документів державної політики наступного рівня, введення в правове поле діяльності новітніх засобів масової комунікації, розробка окремих законів про засоби масової інформації (комунікації) в мережі Інтернет і про захист авторських та суміжних прав у мережі Інтернет, внесення змін до деяких чинних законів України, розробка Інформаційного кодексу України.
Як інституціональну складову було запропоновано розглянути можливість створення на базі нинішніх чотирьох органів влади, які опікуються інформаційною діяльністю тієї чи іншою мірою, двох: Національної ради України з питань комунікацій – конвергентного незалежного органу з регуляторними і наглядовими повноваженнями в інформаційній сфері (на базі Національної ради і НКРЗІ), та Міністерства з комунікацій та інформатизації – центрального органу виконавчої влади з провадження комплексної загальнодержавної інформаційної політики й політики в інформаційній сфері (на базі Держкомтелерадіо України та шляхом передачі відповідних повноважень від Держінформнауки України).
Під час обговорення прозвучала думка, що на разі необхідно думати про технології передачі даних, а не про радіо, телебачення окремо, оскільки за кілька десятків років вони перестануть існувати як такі.
Інша думка полягала в тому, що держава повинна піти з медійного простору як адміністратор, натомість вона має освоїти нову для себе функцію продукування контенту.
Також наголошувалося на нагальній потребі реагуванняна ті інформаційні війни, що ведуться на світовому рівні щодо нашої держави й необхідності виваженої присутності України у світовому інформаційному просторі, яка б відповідала потребам формування позитивного іміджу держави, захисту її інтересів.
