Реформування комунальних телерадіоорганізацій – одна з новацій Закону «Про медіа»

23 лютого Національна рада провела онлайн-обговорення положень Закону України «Про медіа», які стосуються реформування місцевих комунальних теле- і радіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Представляла реформу виконавча директорка Національної асоціації медіа, членкиня  робочої групи, що працювала над розробкою Закону,  членкиня  Громадської ради при медіарегуляторі Катерина М’яснікова.  Серед учасників обговорення були члени Національної ради, представники в областях та працівники центрального апарату регулятора.

Ця реформа важлива –  вона передбачає нові підходи до діяльності локальних медіа. Її мета – зробити їх менш залежними від впливу місцевих органів влади, представляти інтереси і зацікавлення всього місцевого населення, місцевих громад. Реформа повинна наблизити нашу сферу медіа на місцях до європейських стандартів, де держава підтримує такі медіа, але не чинить на них жодного тиску.

Розробники закону орієнтувалися на модель ком’юніті-медіа, яка використовується у багатьох європейських країнах, зауважила Катерина М’яснікова. Вони, так само як лікарні, школи, бібліотеки, належать до сфери суспільного інтересу, і держава, так би мовити, бере їх під свою опіку. Наприклад, на відміну від комерційних компаній до них застосовуються полегшені вимоги з оподаткування. Саме ком’юніті-медіа забезпечують комунікацію в локальних спільнотах, висвітлюють новини, проблеми, перспективи розвитку місцевих громад. Їх діяльність орієнтована на інтереси людей, а не на інтереси та піар влади.

У сфері медіа  України були дві подібні реформи. Одна – це перетворення державних телерадіокомпаній у суспільного мовника. За оцінками європейських інституцій і медіаекспертів, вона в Україні пройшла успішно. Друга  – роздержавлення преси – стала менш успішною, бо багато невеличких  місцевих газет припинили свою діяльність.

Завдання регулятора і громадських організацій, які опікуються питаннями медіа, – забезпечити консультування всіх комунальних телерадіоорганізацій, а також представників місцевих органів самоврядування, роз’яснити суть цього процесу, аби для більшості теле- і радіокомпаній ці перетворення відбулися безболісно. Місцеві публічні аудіовізуальні медіа мають працювати за зразком маленьких суспільних мовників.

Дві найбільші зміни, що відбудуться в діяльності компаній, – це:

• зміна в структурі управління – не державний орган призначає керівника компанії, а наглядова рада;
• місцеві публічні аудіовізуальні медіа стануть неприбутковими компаніями, що значно полегшить їхнє звітування про діяльність перед фіскальними органами.

Найперше, що треба розуміти всім учасникам, – закон дав чітке визначення, що такі перетворення мають закінчитися через 6 місяців після скасування дії воєнного стану. Якщо компанії не перереєструються до цього часу, вони припинять свою діяльність, регулятор муситиме позбавити їх ліцензій.  

Комунальні компанії можуть стати і приватними, якщо їхні теперішні власники – органи місцевої влади – передадуть редакціям у приватну вартість майно і техніку. Однак такі компанії автоматично будуть позбавлені державного фінансування.

Ті з компаній, які захочуть раніше перереєструватися, можуть це зробити  і  під час дії воєнного стану, але тільки після набуття чинності Законом України «Про медіа» (31 березня 2023 року) та затвердження Національною радою підзаконних актів, що передбачені відповідними нормами.

Катерина М’яснікова  відповіла на всі запитання, озвучені представниками Національної ради в областях. За її словами, після цієї першої зустрічі для обговорення реформування комунальних мовників, будуть і наступні. Плануються роз’яснення для представників комунальних компаній, а також обговорення проєктів статуту суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, порядку проведення обрання наглядових рад, типового трудового контракту із керівником медіа.