Майже сотня представників загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників приєдналися 4 березня до організованого Національною радою обговорення, що стосувалося правил висвітлення в медіа випадків дитячих самогубств. Захід був спрямований на те, щоб пояснити працівникам телерадіокомпаній, як говорити про таку чутливу тему і убезпечити юного глядача від можливих негативних наслідків з огляду на останню хвилю поширення в медіа інформації про новий челендж.
Цей новий виклик вкотре збентежив психологів, які звернули увагу на те, як засоби масової інформації висвітлюють цю особливу тему. Зокрема, до Національної ради звернулася Українська асоціація медіапсихологів та медіапедагогів із проханням нагадати медіа про необхідність дотримання напрацьованих раніше індустрією спільно із представниками регулятора, психологами, науковцями, правознавцями рекомендацій щодо висвітлення теми суїцидів. Національна рада відгукнулася на таку ініціативу й запропонувала медіа ще раз докладно поговорити про те, які є перестороги при підготовці такої інформації до ефіру.
«Сьогоднішня ситуація, яку ми обговорюємо, є яскравою характеристикою стану готовності медіа до саморегулювання», – сказала, відкриваючи зустріч, голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Вона нагадала, що в регуляторному органі уже шостий рік працює робоча група, яка у 2017 році опрацьовувала цю тему дитячих самогубств і розробила Спільний акт узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду». Однак, як свідчать моніторинги Національної ради, далеко не всі медіа, які навіть брали участь у розробці цього акта саморегуляції, завжди дотримуються виписаних у ньому правил.
Ольга Герасим’юк повідомила, що, зважаючи на останні події, в Києві Департамент освіти і науки звернувся до Національної поліції України стосовно вжиття невідкладних оперативних заходів із виявлення і блокування небезпечного інтернет-контенту, оскільки протягом січня – лютого 2021 року в столиці сталося сім нещасних випадків з учнями столичних шкіл.
До Національної ради також звернувся й освітній омбудсмен Сергій Горбачов, який підтримав ініціативу цього обговорення. Він сподівається, що воно позитивно вплине на медіа, які отримають певні знання і послуговуватимуться ними під час висвітлення таких ситуацій.
У своєму виступі голова Національної ради наголосила, що хвилі суїцидів є важливою інформацією, і її не можна приховувати від суспільства чи замовчувати. Тому питання полягає в тому, як ми повинні про це розказувати, як це зробити так, аби не нашкодити?
Ольга Герасим’юк навела результати моніторингу загальнонаціональних каналів, який провів регуляторний орган із 16 по 21 лютого 2021 р. для того, щоб зрозуміти, що є на цю тему в ефірі ЗМІ.
Так, в ефірі десяти з них (переважно в інформаційних передачах новин) було зафіксовано висвітлення теми нещасних випадків і дитячого суїциду: «Інтер», «НТН», «Еспресо», «Прямий», «1+1», «Україна», «СТБ», «ICTV», «Україна 24», «UA:ПЕРШИЙ». Також є приклади висвітлення такої інформації в регіональних ЗМІ. На перший погляд, таких випадків було начебто небагато, зауважила Ольга Герасим’юк, однак, якщо зважити на час виходу таких сюжетів, ситуація виглядає уже не так безневинно. Більшість із часових проміжків, у яких транслювалися такі сюжети, доступні для дитячої аудиторії, при цьому під час моніторингу врахували лише той час, що зазначений в Акті – у будні із 7.00 до 19.00, коли дитина може самостійно переглядати телевізор.
Деякі канали транслювали таку інформацію раз чи два на день, а в деяких мовників вона передавалася дуже часто. Ольга Герасим’юк для прикладу навела найбільшу кількість трансляцій:
«Інтер» – 17 лютого – 4 рази, 2 із них у час, доступний дітям, 18 лютого – 3 рази, 2 із них у час, доступний дітям;
«Студія 1+1» – 17 лютого – 12 разів, 6 із них – у час, доступний дітям; 18 лютого – 10 разів , 6 із них у час, доступний дітям;
«УКРАЇНА» – 17 лютого – 6 разів, 4 із них – у час, доступний дітям, 18 лютого – 8 разів, 5 із них – у час, доступний дітям;
«СТБ» – 18 лютого – 7 разів, 5 із них – у час, доступний дітям;
«ICTV» – 17 лютого – 5 разів, 18 лютого – 8 разів, 6 із них – у час, доступний дітям;
«Україна 24» – 16 лютого – 5 разів, 3 із них – у час, доступний дітям, 17 лютого – 10 разів, 6 із них – у час, доступний дітям, 18 лютого – 9 разів, 7 із них – у час, доступний дітям, 19 лютого – 7 разів, 6 із них – у час, доступний дітям.
«Тобто якщо намалювати цю картину та ще додати до неї ті повідомлення, які рідше, та все ж передавалися в ефірі інших мовників, то фактично ми можемо забарвити наш медійний простір червоним кольором, кольором небезпеки», – узагальнила Ольга Герасим’юк.
Також моніторинг показав, що лише троє із 10 названих мовників дотрималися вимог зазначеного акта саморегуляції – це канали «НТН», «Еспресо» і «Прямий». До речі, ці канали не брали участі в розробці правил висвітлення медіа теми суїцидів, однак лише вони не наводили деталізованої інформації про вчинення самогубства. Натомість більшість телекомпаній подавали інформацію щодо назви ліків і доз, які стали причиною нещасних випадків серед дітей. Однак відповідно до підпункту б) пункту 4 Спільного акта узгодження № 2 поширення деталізованої інформації є небажаним, оскільки може вплинути на вчинення нових таких випадків із мотивів наслідування.
Серед інших чинників, які прописані в акті і впливають на вчинення нових самогубств із мотивів наслідування та є небажаними при поширенні інформації про суїцид, є такі:
поширення деталізованої інформації про спосіб вчинення самогубства та наслідки суїциду в описовій формі або через демонстрацію місця вчинення самогубства (особливо, якщо в цьому місці було вчинено кілька самогубств), предметів, за допомогою яких було вчинено самогубство (наприклад: назва медичного препарату чи доза, характеристики інструменту вчинення самогубства), тіла особи, яка вчинила самогубство, та завданих цим пошкоджень.
Дані моніторингу, за словами Ольги Герасим’юк, свідчать про ігнорування мовниками тих правил, які хоч і не зовсім, та все ж певною мірою убезпечують дітей від згубної поведінки й неусвідомлених вчинків. Тому вона ще раз звернулася до усіх працівників телерадіокомпаній з проханням відповідально поставитися до усіх засторог, про які говорять психологи.
Про особливості вікового розвитку дітей і вплив на них інформації про випадки самогубств учасникам наради розповіла Любов Найдьонова, медіаекспертка, заступниця директора з наукової роботи, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, президентка Української асоціації медіапсихологів та медіапедагогів. Саме з ініціативи цієї організації і була проведена ця зустріч.
Передусім Любов Найдьонова зауважила, що при висвітленні теми самогубств «у інформаційному просторі ми маємо знаходити баланс – баланс між свободою слова, необхідністю інформувати суспільство і про негативні явища та події, а також і захистом дитини в інформаційному просторі. Тому що дитина має право на дитинство, і ми не можемо цю цінність дитинства знищувати своїми діями». При цьому це та робота, яку потрібно робити постійно, вважає науковиця.
Вона нагадала про те, що під час роботи над Саморегулівним актом № 2 учасники робочої групи спиралися на світовий досвід доказових досліджень, які показували наявність індуктивного ефекту, тобто ефекту зараження, підштовхування до повторення.
Любов Найдьонова, аналізуючи статистичні дані, зауважила, що традиційні медіа – радіо і телебачення – не є основним чинником, який підштовхує дітей до повторення небезпечної поведінки. Суїцид має завжди дуже багато факторів, які його зумовлюють. У 60% випадків суїцидів ключовим фактором є розлади емоційного спектру, депресивні стани, негативні емоції, в яких перебувають підлітки, розповіла вона. Однак медіа саме тут мають можливість не просто поінформувати про певний трагічний випадок, а надати інформацію, яка буде корисною для тих, хто тільки задумується над самогубством, проте ще не прийняв остаточного рішення про це. Адже депресивні стани лікуються. Наведення телефонів довіри, інформації про служби психологічної підтримки тощо можуть дати додатковий позитивний ефект для вирішення дітьми своїх проблем і сумнівів.
Любов Найдьонова представила учасникам зустрічі результати моніторингу, який провела очолювана нею асоціація на громадських засадах. Було проаналізовано сюжети, які виходили в ефірі телеканалів. Беручи до уваги пункт 4 Саморегулівного акта № 2, де розписані конкретні дії медіа, які можуть вплинути на підлітків через механізм наслідування, вона розповіла про психологічний аналіз повідомлень, які були в новинах мовників. Вона пояснила, чим шкідлива деталізація нещасних випадків, романтизація чи героїзація подібних вчинків. Наголосила, що для того, щоб не було бажання в аудиторії повторювати дії, про які вони чують, журналістам необхідно подавати засудження таких вчинків. Крім того, журналісти повинні уникати суб’єктивних висновків.
На її думку, інформації про вчинення самогубств не повинно бути в анонсах, бо вони часто повторюються і тим самим збурюють хвилю зацікавленості цією темою.
Також психологиня навела алгоритм подачі інформації, який дозволяє розповісти про будь-яку травмівну подію, водночас додаючи ресурсності глядачам, щоб вони могли психологічно справитися із цією інформацією і не отримати моральної шкоди. Вона пояснила, що вся інформація про скоєний суїцид повинна мати своєрідну оболонку, має бути пояснення, що з будь-якої ситуації є вихід.
Вона зауважила, що було б доцільно провести дослідження того, які організаційні заходи проводять компанії, аби навчити своїх працівників керуватися в роботі вже розробленими правилами, як працівники реалізують свою відповідальність.
Доречно також використовувати Акт № 2 у свої роботі було б і працівникам пресслужб тих відомств, які дають медіа інформацію про випадки самогубств – ювенальної поліції, кіберполіції, вважає Любов Найдьонова. Адже часто саме їхні повідомлення запускають такі хвилі масового розповсюдження інформації і нагнітання тривожного стану та зацікавленості, а відтак і можливого наслідування дітьми.
Науковиця зауважила, що порівняно з попередньою хвилею, що спостерігалася у 2017 році, уже багато зроблено. Звісно, проблема полягає в тому, що в Інтернеті вся ця інформація була доступною. Тож стоїть завдання знайти спосіб, яким чином можна це питання регулювати.
Ольга Герасим’юк, своєю чергою, також акцентувала, що в Україні інтернет-ресурси взагалі жодним чином не регулюються, і тому там така інформація подається взагалі без будь-яких пересторог чи обмежень. А новітні медіа повинні мати таку саму відповідальність, як і традиційні телебачення і радіо. Лише нове медійне законодавство може запровадити рівні вимоги для всіх і певним чином убезпечити дітей від згубних впливів інтернет-медіа.
Вона також звернула увагу на певні тенденції щодо залучення експертів до передач. «Я всіляко підтримую те, що ми повинні на ці теми дуже багато розмірковувати і подавати зріло ці ситуації. Журналістам – і молодим, і старшим – також потрібна медіаграмотність», – зауважила вона. Однак, на жаль, сьогодні журналісти перестають самі досліджувати і вивчати теми, натомість усю історію дають розповідати експертам. Однак така позиція хибна. Журналіст мав би дослідити, показати, довести і лише в разі, коли це треба, доповнити якоюсь суттєвою думкою дуже авторитетної людини, експерта у цій галузі, пояснила голова Національної ради. При цьому ще треба зважати, наскільки фаховими є ті психологи, яких часто запрошують як експертів.
Хоч ми зараз і говоримо про недостатню професійну обізнаність більшості журналістів, все ж упевнені в тому, що ситуація змінюється, – сказала Ольга Герасим’юк. Національна рада буде й далі співпрацювати з громадськістю, індустрією, науковими інституціями, щоби правила розробляти, удосконалювати і виконувати.
Представники медіа, які брали участь у зустрічі, мали змогу поставити запитання для уточнення деяких деталей, що цікавили їх найбільше. Вони висловили велику зацікавленість у проведенні подібних зустрічей і тренінгів надалі. Зрештою, не всі медіа змогли приєднатися до наради в Зумі, адже охочих було більше ніж сотня.
Для того, щоб працівники медіа могли більш виважено готувати повідомлення про випадки самогубств, оприлюднюємо запис зустрічі, а також презентацію Любов Найдьонової з її докладним роз’ясненням усієї проблематики.
Сподіваємося, редактори, працівники ньюзрумів ознайомляться із цими матеріалами, обговорять їх у своїх редакціях і надалі у роботі керуватимуться Спільним актом узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду» і порадами, які прозвучали під час наради.
У заході також брали участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, член Національної ради Максим Онопрієнко і представники регулятора в областях.
Онлайн-нарада з індустрією на тему висвітлення медіа дитячих суїцидів
