Регулятор розглянув результати моніторингу ефірів телерадіокомпаній при висвітленні другого туру виборів Президента України - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Регулятор розглянув результати моніторингу ефірів телерадіокомпаній при висвітленні другого туру виборів Президента України

17 травня на засіданні робочої групи з нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства під час виборчої кампанії Президента України у 2019 році в Національній раді проаналізували моніторинги мовлення теле- і радіоканалів перед другим туром голосування, а також підсумували, як медіа реагували на звернення регулятора.

Керівник робочої групи, перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк озвучила інформацію про те, що станом на 14 травня до Національної ради надійшло 151 звернення. Вони були від:

  • кандидата на пост президента України Тимошенко Ю. В. – 115 звернень;
  • довіреної особи кандидата на пост Президента України Тимошенко Ю. В. – Власенка С. В. – 16 звернень;
  • кандидата на пост Президента України Літвіненко Ю. Л. – 2 звернення;
  • депутатів Іонової М. М., Геращенко І. В. – 1 звернення;
  • довіреної особи кандидата на пост Президента України Габера М. О – Замелюхіна С.В. – 1 звернення;
  • довіреної особи кандидата на пост Президента України Порошенка П. О – Бегаля М. Г. – 1 звернення;
  • представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Л. Козуб – 1 звернення;
  • ЦВК щодо звернення Власенка С. В. – 1 звернення;
  • ГО «Європейська координаційна рада» – 1 скарга;
  • Громадянської мережі «ОПОРА» – 1 скарга;
  • Міжнародної ліги миру (переслано Генеральною прокуратурою України) – 2 звернення;
  • ВГО «Об’єднання добровольців» – 1 звернення;
  • ГО «Чернігівська правозахисна спілка» (переслано ЦВК) – 1 звернення, а також інших громадян країни.

Зі свого боку регулятор надіслав до телерадіоорганізацій 44 запити, 1 лист надіслано до Національного агентства з питань запобігання корупції, 3 – до Центральної виборчої комісії. У відповідь Національна рада отримала 21 лист від медіа-компаній, якими вони здебільшого висловлюють свою позицію про те, що не вбачають у наведених Національною радою випадках ознак порушень виборчого законодавства. Низка телерадіокомпаній взагалі не відреагувала на звернення регуляторного органу.

Начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Роман Кіфлюк оприлюднив результати моніторингу, який провела Національна рада напередодні другого туру виборів Президента України, і розповів про виявлені ознаки порушень законодавства. Так, з 15.04.2019 по 21.04.2019 на телеканалі «Прямий» зафіксовано 27 фактів із ознаками порушення частин першої, другої статті 566  Закону України «Про вибори Президента України», зокрема в передачах «Деталі», «Вибори 2019», «Ситуація», «Прямий ефір», «Репортер», «Ехо України», «Новий день», «Прямий» протягом 17 та 18 квітня 2019 року. Ця норма Закону вимагає  надавати перелік відомостей, які мають бути озвучені в ефірі телерадіоканалів при оприлюдненні результатів опитування громадської думки. Телеканал не виконав усіх вимог.

Ольга Герасим’юк наголосила, що питання не лише в тому, що не подаються ті дані соціологічного опитування, які вимагає закон – про замовника, кількість опитаних тощо, а й  у тому, що така соціологія маніпулятивно впливає на аудиторію.

Також було зафіксовано недотримання мовниками статей 3, 13, 56-1 і  ст. 56Закону України «Про вибори Президента України», які визначають необхідність для ЗМІ рівного та неупередженого ставлення до кандидатів на пост Президента України, дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів. Моніторинг Національної ради свідчить про те, з 08.04.2019 по 21.04.2019 в ефірі телеканалу ТОВ «ТРК «Студія «1+1» загальний час показу одного з кандидатів Володимира Зеленського становив  31 годину 38 хвилин,  а іншого – Петра Порошенка ­– 11 годин 34 хвилини. При цьому тональність інформації про першого кандидата в інформаційних передачах і проектах на каналі винятково позитивна або нейтральна, а про другого – негативна.

У передачах телеканалу «5» («Без коментарів», «Наживо», «Пряма мова») у період із 15.04.2019 по 21.04.2019 висвітлювалася лише передвиборна активність П. Порошенка. Це робилося у позитивній тональності. Йому надавалась можливість особистого висловлення, проте інформація про В. Зеленського подавалася у вигляді коментарів журналістів каналу або запрошених гостей чи експертів. Тональність і стиль таких коментарів переважно негативні.

У передачах новин «5» телеканалу – «Час новин» – розподіл ефірного часу для висвітлення діяльності кандидатів  було розподілено не пропорційно. Наприклад, загальний обсяг ефірного часу  для висвітлення  діяльності П. Порошенка та його штабу становив 1 годину 37 хвилин протягом тижня (до 20.04), а обсяг ефірного часу для висвітлення активностей В. Зеленського та його команди  – 38 хвилин.

Ведучі телеканалу «Прямий» у період із 15  по 21 квітня озвучували в передачах підбірки дописів користувачів соціальних мереж із негативними коментарями лише про кандидата В. Зеленського, а також озвучували в ефірі власні прихильності чи неприхильності до кандидатів, агітуючи аудиторію.  Загалом в ефірі каналу було зафіксовано близько 4 годин 43 хвилин трансляції аудіовізуальної інформації, що має ознаки публічної негативної оцінки діяльності кандидата на пост Президента країни В. Зеленського. Аналогічної інформації або інформації критичного характеру щодо діяльності суб’єкта виборчого процесу П. Порошенка не було зафіксовано. При  цьому для трансляції прямої мови цього кандидата протягом періоду моніторингу було відведено майже 7 годин ефірного часу, ще 1 годину 25 хвилин – прямої мови представника виборчого штабу П. Порошенка О. Медведєва.

Зважаючи на ті порушення, які всі спостерігали під час висвітлення медіа президентської виборчої кампанії і які були зафіксовані моніторингом, а особливо в площині дотримання журналістських стандартів, Ольга Герасим’юк сказала: «на жаль, медіа зараз виконують не журналістську роботу. Те, що вони зараз роблять, – це є інформаційне обслуговування політиків. Це дуже далеке від справжньої суті журналістики».

Учасники робочої групи вкотре дискутували про ті кроки, які міг би зробити регулятор, щоб вплинути на більш якісне виконання ЗМІ виборчого законодавства і дотримання журналістських стандартів. Голова робочої групи наголосила, що регулятор після виборчих перегонів пише звіти, звертається до Парламенту з пропозиціями поліпшення законодавчих норм, а результату немає ніякого, і висловила сподівання на нові законодавчі акти виборчий кодекс та закон «Про аудіовізуальні медіа-сервіси».

За словами члена Національної ради Сергія Костинського, регулятор має судову практику, яка засвідчує, що коли немає чітких законодавчих вимог, то мовники обґрунтовують перевищення регулятором повноважень і виграють суди. Тому, вважає він, тільки якісні зміни в закони про вибори дадуть змогу Національній раді адекватно впливати на порушників.

Ольга Коцюруба, радник із правових питань громадської мережі «Опора», заявила, що регуляторний орган мав би брати на себе більшу відповідальність, і знову порушила питання про складання Національною радою адміністративних протоколів.

Крім цього, учасники робочої групи обговорили тему показу телеканалами неофіційних дебатів, що відбулися 19 квітня на НСК «Олімпійський». Було зауважено, що своїм листом Центральна виборча комісія пояснила, що відповідно до законодавства офіційні дебати мають відбуватися в студії суспільного мовника і за них має бути сплачено з державного бюджету. Однак ЦВК не визначила, як можна охарактеризувати захід, що відбувався на стадіоні. Якщо це захід передвиборної агітації, то за його поширення на телеканалах і радіостанціях кандидати мали б сплатити мовникам із виборчих фондів кандидатів. Водночас інша норма закону зобов’язує мовників усебічно висвітлювати виборчий процес. Тож регулятор звернеться до телерадіоорганізацій, які транслювали події на НСК «Олімпійський» 19 квітня, з проханням повідомити, якими нормами законодавства вони керувалися, здійснюючи трансляцію «дебатів».

Учасники робочої групи  зупинилися також  на  телевізійних матеріалах, які виходили в ефір у день тиші. Було зазначено, що на телеканалі «Прямий» 20 квітня під час телемарафону його учасники давали оцінку кандидатові на пост Президента України Володимиру Зеленському, яка мала негативну конотацію; «1+1» транслював художній фільм «Я, ти, він, вона» за участі Володимира Зеленського; телеканал «5» наживо транслював увімкнення світло-музичного фонтану у Вінниці за участі Петра Порошенка. І хоча прямих агітаційних закликів голосувати «за» чи «проти» не лунало, було констатовано факт, що кандидати використовують будь-які приводи, щоб нагадати про себе навіть у день тиші. На жаль, в Україні саморегулювання галузі  поки що перебуває на такому низькому рівні.

Голова Громадської ради при Національній раді Сергій Сьомкін, який також є виконавчим директором ГО «Індустріальний телевізійний комітет», розповів про те, що одразу після попереднього засідання робочої групи, на якому йшлося про напрацювання медіа-ринком спільних рекомендацій щодо виконання телерадіоорганізаціями виборчого законодавства, особливо в тих частинах, де воно не є чітким і однозначним, він звернувся до найбільших медіа-компаній сектору. Медіа-групи «Україна», «1+1 media» і «StarLightMedia» підтримали цю ініціативу і висловили готовність працювати над таким документом. Однак, заявив він,  документ може бути розроблений і схвалений лише  у разі  консенсусу між представниками медіа-спільноти.

Ольга Герасим’юк нагадала членам робочої групи, що й  регуляторний орган має підготувати рекомендації для мовників, про це йшлося на одній із робочих груп.

Також було відзначено, що Національна рада найближчим часом доопрацює звіт за результатами президентської виборчої кампанії, в якому будуть відображені всі зафіксовані явища і тенденції  висвітлення ЗМІ виборчих перегонів  та запропоновано, які зміни необхідно внести до чинного законодавства. Базуючись на методиці проведення моніторингу, яку раніше спеціально розробив для Національної ради експерт Ради Європи Расто Кужель,  у звіті також будуть відображені кількісні і якісні показники поширюваних агітаційних матеріалів,  охарактеризовано, кому із кандидатів надавалася перевага, тональність, з якою розповідалося про того чи іншого кандидата тощо.

Звіт про дотримання телерадіоорганізаціями виборчого законодавства під час виборчої кампанії Президента України у 2019 році має бути затверджений рішенням Національної ради і оприлюднений на сайті регуляторного органу.

У засіданні робочої групи також взяли участь заступник голови Національної ради Уляна Фещук, члени Національної ради Володимир Горковенко і Валентин Коваль, керівник департаменту з питань запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Ігор Ігонін, оглядачка «Детектора медіа» Марія Бучельнікова.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше