Регулятор шукає механізми обстоювання інтересів українських мовників на території окупованого Криму

19 квітня в Національній раді відбулася перша ознайомча зустріч із правознавцями з питань захисту телерадіоорганізацій, які зазнали втрат у зв’язку з окупацією Криму. У ній також брали участь представники мовників і громадських організацій, модерував  захід член Національної ради Сергій Костинський.

Під час короткої презентації адвокати офісу Регіонального центру з прав людини у Києві та Української Гельсінської спілки Сергій Заєць і Михайло Тарасов подякували Національній раді за зібрані матеріали щодо втрат у національному медіа-просторі на території Криму після його анексії. Місцеві частоти, обладнання та приміщення українських медіа-компаній були захоплені російською окупаційною владою. 31 український канал і 39 радіостанцій припинили мовлення. Загалом на сьогодні приблизні збитки сягнули понад 200 млн. гривень.

Упродовж обговорення учасники зустрічі висловили свої думки про перспективи та можливі механізми захисту прав постраждалих мовників на міжнародній арені — в Європейському суді з прав людини, Міжнародному суді  ООН та міжнародних комерційних арбітражах.

Запрошені правники висловили готовність відстоювати права українських телеорганізацій, проте наголосили, що ті своєю чергою також мають підготуватися до непростого і затяжного судового процесу. Зокрема, Дарина Шишман представниця Прокуратури Автономної Республіки Крим повідомила, що їхній правоохоронний орган також готовий надати мовникам правову підтримку й закликала їх звертатися до них зі скаргами.

Як зазначив Сергій Костинський, Національна рада спільно з МЗС і Мін’юстом працюватиме над пошуком імовірних варіантів вирішення цієї проблеми, зокрема буде розглянуто питання розроблення можливих засобів реагування щодо тих юридичних осіб, які мовлять на захоплених українських частотах. Великий плюс, що завдяки ініціативі національного регулятора тема захисту українських медіа-компаній, що постраждали внаслідок окупації Криму, вийшла на таке широке обговорення, наголосив він.

У підсумку дійшли згоди, що правозахисники складуть перелік необхідної для їх роботи інформації, яку мають надати зацікавлені представники телерадіоорганізацій. Лише після цього адвокати зможуть уже безпосередньо працювати над справами компаній, що потребують допомоги.

Нагадаємо, раніше Національна рада представила розгорнутий звіт про втрати українських телерадіокомпаній на території Криму.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше