Регулятор спільно з громадськістю почав працювати над імплементацією Закону України «Про медіа» - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Регулятор спільно з громадськістю почав працювати над імплементацією Закону України «Про медіа»

Ухвалення Закону «Про медіа» – це перший важливий етап реформування медіасектору країни. Попереду чимало роботи із запуску передбачених ним інструментів і механізмів регулювання, тож Національна рада вже почала підготовку до його впровадження. Про завдання, які стоять перед регулятором, і особливості регулювання, передбачені новим Законом, розповів під час засідання Національної ради 22 грудня член регуляторного органу Олександр Бурмагін.

Закон «Про медіа», звернув увагу Олександр Бурмагін, набуває чинності через три місяці після його опублікування. При цьому закладені в ньому механізми і новели запрацюють не одразу. Для їх запуску, початку роботи передбачених інститутів потрібен певний час.

«Власне можна сказати, що ця реформа тільки починається у зв’язку із прийняттям закону… Процес запуску самої реформи, її реалізації, він не відбудеться навіть після трьох місяців, відразу за один чи два дні. За попередніми оцінками, власне, імплементація і запуск всіх механізмів має відбутися десь приблизно протягом року», – сказав він.

Для того, щоб цей процес відбувся належним чином організовано, щоб усі процедури і нововведення були зрозумілими для суб’єктів ринку, регулятор разом з громадськими організаціями, що брали активну участь у розробці Закону, почав планувати заходи і дії, необхідні для його впровадження. Це планування охоплює кілька напрямів і блоків. Йдеться про освітню, просвітницьку складові, розробку підзаконних нормативно-правових актів (їх щонайменше нарахували 30), а також консультації для суб’єктів ринку.

«Ми зі свого боку будемо робити все максимально для того, щоб ці три місяці використати на роз’яснювальну, просвітницьку, у тому числі, роботу», – зауважив Олександр Бурмагін.

Він вкотре наголосив на тому, що проведення медійної реформи було не те, що на часі, воно затягнулося на занадто тривалий час. Старе законодавство не враховувало сучасний розвиток технологій, а тому створювало певну дискримінацію для старих гравців на ринку порівняно з новими суб’єктами, які абсолютно не регулювалися. Закон «Про медіа» вирівнює цю ситуацію. Національна рада стане конвергентним регулятором, який буде працювати і комунікувати з пресою, онлайн-медіа, провайдерами програмної послуги, з такими суб’єктами як Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, «Зеонбуд» тощо. Розмови про те, що регулятор стає цензором, вважає Олександр Бурмагін, є маніпуляцією. Він переконаний, що таких органів, коли хтось вимагає показувати перепоширюванням, перепублікацією певні сюжети, інформацію, узгоджувати ці сюжети або інформацію, «в Україні не було і навряд чи буде. Особливо не буде після Перемоги, коли зараз Україна робить все для того, щоб стати сучасною, цивілізованою і йти власним євроінтеграційним шляхом».

Натомість Закон «Про медіа» пропонує нове, сучасне, адекватне і збалансоване регулювання. Національна рада, яка і раніше працювала відкрито та інклюзивно, і далі рухатиметься у цьому напрямі. У Законі є дуже багато елементів балансування і запобіжників, які мають запровадити цивілізоване сучасне регулювання. Одним із таких елементів є створення співрегулівних органів. Саме органи співрегулювання за участі індустрії і регулятора будуть напрацьовувати критерії щодо змістових обмежень, наприклад щодо мови ворожнечі, захисту неповнолітніх, контентних обмежень, які стосуються пропаганди  держави-окупанта й інших вимог, які з’явилися після 24 лютого цього року.

Крім того, Закон робить Україну більш захищеною від інформаційної агресії держави-окупанта і містить багато механізмів, які мають стати на заваді поширенню шкідливого контенту, який продукує і намагається через усілякі шпарини поширювати держава-окупант, держава-агресор. Захисту інформаційного простору держави присвячений розділ 9 Закону.

Олександр Бурмагін нагадав, що ухвалення Закону «Про медіа» було вимогою Європейського Союзу до України у зв’язку із отриманням нею статусу кандидата у члени Європейського Союзу. Його неприйняття призвело би до загрози втрати цього статусу кандидатства і закрило б Україні шлях у ЄС.

Член Національної ради закликав усіх, кому цікавий процес імплементації Закону, до співпраці. Про відповідні заходи та ініціативи Національна рада повідомлятиме на своєму сайті.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше