Регуляторний орган з питань медіа Великої Британії (Ofcom) опублікував результати низки досліджень –
Опитування про шкідливий контент в інтернеті;
звіти щодо протидії дезінформації;
звіт про медіаграмотність.
Таким чином Ofcom створює базу даних для підвищення розуміння того, як люди взаємодіють з інформацією в мережі інтернет.
9 червня 2021 року Ofcom оприлюднив щорічний звіт «Online Nation», що розглядає ставлення та поведінку користувачів інтернету у Великій Британії. Крім того, Ofcom замовив низку аналітичних звітів про шкоду та дезінформацію в інтернеті в рамках підготовки до ухвалення нових зобов’язань, які регулюватимуть безпеку в інтернеті відповідно до законопроєкту Великої Британії про безпеку в інтернеті.
У звіті йдеться про те, що пандемія збільшила залежність від онлайн-послуг, а також зросла кількість часу, яку витрачають на користування ними. Платформи спільного доступу до відео, онлайн-ігри і послуги відеодзвінків створили ще значніший цифровий розрив у суспільстві, особливо між молоддю й особами похилого віку, також це стосується менш соціально забезпечених осіб.
Захист неповнолітніх залишається основною проблемою, оскільки більше ніж половина дітей повідомили, що вони вже мають негативний досвід роботи в інтернеті, а безпека дітей є найпоширенішою підставою для видалення контенту з платформ YouTube та TikTok.
Опитування про шкоду в інтернеті
У грудні 2020 року уряд Великої Британії підтвердив наміри призначити Ofcom регулятором з питань протидії шкоді в інтернеті. Зважаючи на це, Ofcom провів онлайн-опитування серед 4000 осіб віком від 13 років з метою покращення розуміння поведінки користувачів, їхніх думок і реакції на шкоду в інтернеті.
Звіти щодо протидії дезінформації
Уряд Великої Британії також має намір посилити роль Ofcom для забезпечення підвищення рівня розвитку медіаграмотності в країні. У рамках програми «Making Sense of Media’s» регулятор замовив два дослідження, присвячені дезінформації:
«Дезінформація: якісне дослідження». Звіт аналізує поведінку і ставлення людей до дезінформації, їх сприйняття істини та хибності, думки щодо втручання, спрямованого на боротьбу з різновидами дезінформації, а також відображає складну ситуацію щодо ставлення до дезінформації:
- Рівень довіри до ЗМІ згасає: у швидкозмінному медіаландшафті, що водночас і приваблює, і втомлює, учасники опитування звинуватили ЗМІ у вибірковому ставленні до поширення інформації, що підірвало довіру до традиційних медіа.
- Суб’єктивна поведінка в інтернеті: дослідження визначає, що користувачі, як правило, зосереджують увагу на історіях, які відображають їх точку зору, або обмежуються прочитанням лише заголовків статті. Зокрема, користувачі створюють власні ехокамери, неохоче діляться публічно альтернативними джерелами контенту і радше воліють тримати такий контент у закритих групах.
- Небезпека для інших: незважаючи на те, що учасники мають різні уявлення про те, що ж таке дезінформація, вони переконані, що здатні її розпізнати, тому небезпека загрожує іншим, але не їм.
«Швидка оцінка доказів щодо дезінформації в інтернеті та медіаграмотність». Звіт підготовлений Лондонською школою економіки. Дослідження проведено у період із листопада 2020 року по квітень 2021 року. Тут проаналізовано ефективність заходів, спрямованих на боротьбу з дезінформацією, з метою надання рекомендацій дослідникам і експертам-практикам з питань медіаграмотності. Автори звіту наголошують на такому:
- Обсяг зразків, які використовуються у дослідженнях, має бути вдосконалений для забезпечення різноманітності. Також необхідним є розширення елементів, які враховуються в аналізі для забезпечення дослідження повного спектру переваг, які створюються заходами медіграмотності.
- Інструменти, що визначені ефективними для розвитку критично-раціонального мислення, такі як ігри, гейміфікації, можуть бути послідовно інтегровані і належним чином оцінені в рамках технічних втручань та з освітньою метою, щоб краще зрозуміти їх вплив.
- Співпраця між платформами, експертами з медіаграмотності і науковим осередком має вітатися і відбуватися регулярно.
Аналітичні звіти щодо розуміння нових регуляторних повноважень
Також у рамках підготовки до виконання нових повноважень, які Ofcom отримає після ухвалення нового законодавства, регулятор замовив два аналітичних звіти:
– «Забезпечення прозорості в регулюванні онлайн-безпеки», що представив огляд наявних схем забезпечення прозорості і функціонування політики звітності й аналізу того, яким чином їх можна застосовувати для підвищення безпеки в інтернеті в рамках нового регуляторного режиму.
– «Автоматизовані підходи до вимірювання поведінки в інтернеті» – це техніко-економічне обґрунтування наявності і можливості застосування автоматизованих інтернет-інструментів та методологій для вимірювання онлайн-поведінки і особливостей роботи в інтернеті. Дослідження також висвітлює певні юридичні й етичні аспекти, пов’язані з використанням цих інструментів.
