Регулювання діяльності платформ доступу до аудіовізуальних та цифрових послуг у Європі – така тема п’ятого вебінару для представників регулятора та індустрії - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Регулювання діяльності платформ доступу до аудіовізуальних та цифрових послуг у Європі – така тема п’ятого вебінару для представників регулятора та індустрії

4 червня відбувся п’ятий вебінар із серії навчальних програм у сфері регулювання медіа, що проводиться на запит Національної ради Офісом Ради Європи в Україні. Його тема стосувалася стандартів регулювання діяльності різних платформ, які надають аудіовізуальні послуги. Медіаекспертка Ради Європи Саллі Браун Міцова докладно охарактеризувала кожну з наявних платформ та розповіла про відмінності між ними. Вебінари проводяться у рамках проєкту «ЄС і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», до участі в них залучені працівники Національної ради, представники Громадської ради, що діє при регуляторі, і телерадіоорганізацій.

Розпочали вебінар заступник голови Національної ради Олег Черниш і заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Олена Литвиненко наголосила на важливості цієї теми для телерадіоінформаційної сфери України, оскільки багато питань із цієї площини наразі поза вітчизняним законодавством. Вона ще раз нагадала про важливість незалежності національного регулятора та надання йому необхідних повноважень для ефективного регулювання медіа. Рада Європи докладає всіх можливих зусиль, аби нове законодавство з’явилося в Україні, сказала вона.

Олег Черниш зауважив, що упродовж останнього часу всі стали свідками стрімких змін, які відбуваються і в звичному для нас лінійному телебаченні, і в способах доставки контенту. В Україні лише недавно почався перехід від аналогового до цифрового ефірного мовлення, а нині чітко означилася проблема невідповідності чинного законодавства сучасному рівню розвитку технологій. Насамперед, це стосується і технології ОТТ, яка протягом останніх 5 років дуже стрімко розвивається в Україні.

Українська модель розвитку ОТТ має свою специфіку, якщо порівнювати з відомими ОТТ-платформами на зразок Netflix, сказав Олег Черниш. Вітчизняні ОТТ-платформи пропонують своїм абонентам не тільки доступ до своїх бібліотек, а й пакети програм лінійного телебачення, які дозволяють їм конкурувати з тими ліцензіатами Національної ради, які користуються традиційними способами доставки контенту. Це, на думку заступника голови Національної ради, створює певну невідповідність – фактично в одних і тих самих мережах можуть надавати послуги провайдери програмної послуги, що вже мають ліцензії, і ОТТ-платформи, які ще таких ліцензій не мають. Наразі тільки одна компанія – «OLL.TV» – отримала ліцензію провайдера програмної послуги з технологією ОТТ.

Вітчизняне законодавство застаріле і не враховує багатьох нових реалій, це спричинило ситуацію, коли різні платформи, що надають аудіовізуальні послуги, мають різні умови щодо ліцензування. Наразі вартість ліцензії для ОТТ-провайдерів – понад 3 мільйони гривень. Національна рада запропонувала зменшити вартість цієї ліцензії на 80%. Відповідні зміни до Методики нарахування ліцензійного збору має ухвалити Уряд.

У такому разі більшість українських ОТТ-платформ зможуть отримати ліцензії, і це значно розширить можливості для споживачів аудіовізуальних послуг. «На мій погляд, – сказав Олег Черниш, – ОТТ-платформи сьогодні є одним з найперспективніших типів доставки контенту… І розвиток ОТТ дуже важливий в умовах агресії проти нашої країни з боку Російської Федерації. Ми відчуваємо постійний інформаційний вплив із окупованих територій, зокрема, з Красноперекопська покриваються південні райони Херсонської області, з Донецька покривається половина Донецької області».

Найкращий вихід із цієї ситуації, наголосив він, забезпечити можливість доступу всім громадянам України до послуг усіх наявних платформ кабельного телебачення, ОТТ й IPTV.

Саллі Браун Міцова докладно розповіла про можливості всіх платформ та навела визначення і відмінності серед послуг із надання контенту. Вона констатувала, що наразі дедалі більше платформ надають гібридні послуги. Інтернет-провайдери пропонують, зокрема, телевізійні пакети, відео на замовлення, інтернет. Смарт-телевізори забезпечують велику кількість послуг на пристрої. Послуги платформ надають безліч варіантів – безкоштовні з рекламою та підписки, користувацький та професійний контент.

Також експертка зупинилася і на відповідальності платформ за контент, який вони постачають. Рекомендації Комітету Ради Міністрів передбачають для таких платформ не редакційну, а організаційну відповідальність. Виклики, яким мають запобігати палатформи, стосуються авторського права, захисту неповнолітніх, незаконному контенту та поведінці, дотримання стандартів реклами і правил конкуренції.

Стаття 28 Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги передбачає належні заходи від шкідливого впливу контенту.

Регулятори європейських країн можуть перевіряти, чи мають платформи відеообміну відповідні засоби захисту. Хоча, зауважила Саллі Браун Міцова, засоби захисту наразі є недосконалими і вони увесь час удосконалюються. Тому зараз фокус у регулюванні зосереджується на співрегулюванні.

Презентації, з якими виступають медіаексперти на всіх вебінарах, невдовзі будуть розміщені на сайті Національної ради.

Останній вебінар на тему штучного інтелекту відбудеться 7 червня, про його перебіг також можна буде ознайомитися на сайті Національної ради.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше