Регулювання нових медіа: перспективи для України

 31 жовтня 2012 року в Києві відбувся експертний семінар-консультація «Регуляторні підходи до нових конвергентних аудіовізуальних ЗМІ: міжнародний досвід». Захід організований  Координатором проектів ОБСЄ в Україні на прохання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.


 


Голова Національної ради Володимир Манжосов висловив подяку Координатору проектів ОБСЄ в Україні  за можливість ознайомитися з міжнародним досвідом. «Така співпраця є надзвичайно корисною і важливою на шляху наближення до європейських стандартів регулювання аудіовізуальних медіа-послуг», – сказав він.


 


Виступаючи перед учасниками семінару, голова Національної ради зауважив, що новітні інформаційно-комунікативні технології, які базуються на використанні широкосмугового доступу (IPTV, ОТТ тощо), набувають дедалі більшого поширення в Україні. Нині до Державного реєстру внесено 29 компаній, які мають 43 ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології IPTV, і кількість цих компаній буде невпинно зростати.


 


«Ми усвідомлюємо необхідність надання перспектив повномасштабного розгортання таких сучасних телекомунікаційних досягнень. Та, на жаль, чинне законодавство не визначає чітких механізмів регулювання програмних послуг в умовах появи надсучасних систем. Тому для нас дуже важливо ознайомитися з  міжнародною практикою формування регуляторних підходів до нових медіа», – сказав Володимир Манжосов.


 



 


Вітаючи учасників семінару, Координатор проектів ОБСЄ в Україні Мадіна Джарбусинова висловила сподівання, що такого роду навчання сприятимуть виробленню в Україні  якісних, сучасних норм регулювання нових медіа, які не лише забезпечать їх діяльність у законодавчому полі, а й сприятимуть їхньому розвитку.


 


«Те, як розвиваються нові види медіа сьогодні, ще 20 років тому сприймалося як фантастика. Ці швидкісні зміни несуть також і певні виклики та загрози суспільству. Тому в більшості європейських країн доводиться адаптувати законодавчі бази до цих процесів»,– зазначила  вона.


 


Головне, наголосила Мадіна Джарбусинова, виробити такі правила регулювання, щоб  не підривався плюралізм медіа, щоб були дотримані всі принципи свободи слова та вільного вираження думок і поглядів.


 



 


 


На основних підходах до визначення та класифікації нових (конвергентних) аудіовізуальних засобів масової інформації зупинилася медіа-експерт Діана Проценко. Вона охарактеризувала конвергентні аудіовізуальні ЗМІ та конвергентний аудіовізуальний контент;  вітчизняні законодавчі норми, що його регулюють; визначила питання, які не охоплюються чинною законодавчою базою. Також експерт проаналізувала норми Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги; назвала головні тенденції нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та складності, яких не оминути у регулюванні нових медіа.


 


Темою доповіді експерта Представника ОБСЄ Крістіана Мьоллера були регулювання та свобода в епоху цифрових технологій.  Він означив головні регуляторні підходи до нових (конвергентних) аудіовізуальних ЗМІ, які застосовуються в країнах Європи, а також докладно розповів про регулювання цифрового мовлення в Німеччині.


 


Зокрема, Крістіан Мьоллер зазначив, що у федеральних землях Німеччини система ліцензування гнучка і ліберальна. Вона застосовується до  всіх мовників та лінійних (передається у запланований час) он-лайн послуг (понад 500 користувачів). Через процедуру реєстрації мають проходити он-лайн радіо, телекомунікаційні мережі, ISP, платформи. Не застосовується ліцензування і не реєструється в Німеччині преса, веб-сторінки, нелінійні послуги (передається, коли цього хоче користувач). Послуга IPTV ліцензується, тому що так само, як і лінійне webTV,  вважається мовленням.


 


Європейський експерт порекомендував українським медіа-фахівцям при визначенні підходів до регулювання нових медіа,  по-перше, чітко окреслити класичні види мовлення і застосовувати до них традиційні методи регулювання. По-друге, визначитися, чи буде регулювання технологічно нейтральним.


 


На його думку, розподіл послуг на лінійні й нелінійні є досить ефективним.  Для лінійних послуг  застосовується регулювання мовлення і контенту, для нелінійних – базовий  рівень регулювання.


 


Медіа-експерт Дмитро Тупчієнко запропонував до уваги слухачів семінару аналіз регулювання нових медіа у таких країнах: Болгарія, Велика Британія, Польща, Угорщина і Чеська республіка. Він зазначив, що кожна із зазначених країн спирається на власну законодавчу базу.


 


Якими будуть підходи до регулювання нових медіа в Україні, залежить як від регулятора, так і від усіх інших гравців на цьому ринку, наголосила заступник голови Національної ради Лариса Мудрак. Від їхнього бажання знаходити спільну мову і уміння досягати конструктивних рішень залежить подальше функціонування  і розвиток новітніх ЗМІ в Україні.


 


 


Такі самі навчальні семінари будуть зорганізовані Координатором проектів ОБСЄ в Україні для медіа-фахівців у Львові, Запоріжжі й Одесі. У них візьмуть участь члени Національної ради, представники регуляторного органу в областях, інші регіональні медіа-фахівці.


 


 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше