Рейтинг свобода в Інтернеті за останній рік погіршився в Україні на 1 бал через блокування інтернет-сайтів у східних областях - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Рейтинг свобода в Інтернеті за останній рік погіршився в Україні на 1 бал через блокування інтернет-сайтів у східних областях

22 листопада презентовано частину звіту Freedom House «Свобода в мережі 2016» про Україну, який присвячено вивченню статусу інтернет-свободи.

Тетяна Локоть, автор розділу звіту про Україну повідомила, що звіт охоплює період із червня 2015 року по травень цього року. У ньому вимірюється й аналізується не лише свобода онлайн-медіа, а й оцінюються ситуація в інтернет-середовищі загалом, права користувачів, законодавча політика, регулювання, як живе ІТ-бізнес тощо.

Загалом дослідження проводилося у 65 країнах світу. За оцінками Freedom House, 24% країн мають цю свободу в Інтернеті, 25% – вважаються частково вільними, 35% – не мають вільного Інтернету.

Оцінювання відбувалося за трьома напрямами: перешкоди для доступу; обмеження контенту; порушення прав користувачів. Система оцінювання бальна: чим більше білів зі 100 набирає країна, тим гіршим є результат.

Порівняно з попереднім роком стан свободи Інтернету в Україні погіршився на 1 бал – із 37 до 38 балів. Слід брати до уваги, що у звіті враховано аналіз подій на непідконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей, що вплинуло на рейтинг інтернет-свободи в Україні.

У регіоні Україна посіла середнє місце. Найвільнішою у цьому аспекті є Грузія, найменше свободи в Інтернеті в Узбекистані. У Росії 65 балів.

Погіршення ситуації в Україні відбулося через блокування десятків інтернет-сайтів у східних регіонах країни, через що багато користувачів на окупованих територіях були позбавлені доступу до українських сайтів. Також відзначається, що українська влада розпочала переслідування за так звані «сепаратистські» та «екстремістські» висловлювання та мову ворожнечі в Інтернеті, внаслідок чого було затримано і оштрафовано багатьох інтернет-користувачів. Серед ключових подій оцінюваного періоду й оприлюднення у відкритому доступі особистих даних тисяч журналістів, які працюють на сході України, а це загрожує їхній безпеці і порушує  право на приватність.

Про те,  що не зовсім коректно змішувати показники вільних і окупованих областей України, висловилися Тетяна Попова, голова ради Телекомунікаційної  палати України і Елліна Шнурко-Табакова, голова правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України. Остання запропонувала певні зміни до методики аналізу. А Тетяна Попова  назвала низку неточностей у звіті і висловила певне здивування щодо зроблених акцентів.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк назвала тренди в медіа, що спостерігаються останнім роком:

  • зростання кількості бот-мереж і їх активізація;
  • відновлення сайтів – «зливних бачків», що розкидають фейкову інформацію;
  • стигматизація журналістів високопосадовцями і політиками;
  • тривале ведення слідства, пов’язаного із сайтом «Миротворець»;
  • брак спільного етичного кодексу чи розуміння, що є професійною етикою, балансом.

Елліна Шнурко стосовно останнього пункту озвучила таке можливе рішення: для тих інтернет-ресурсів, які є медіа, можна запропонувати, щоб у них була своя редакційна політика, яка б оприлюднювалася на сайтах. А далі необхідно провести кампанію: довіряйте тим, у кого є редакційна політика.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко зауважив, що неправильно вживати однакові критерії оцінки для країн, де все спокійно, і тих, де йде війна. Так само свободу слова в Інтернеті використовують для того, щоб вести пропаганду проти України. Завдання держави – захищати життя, і якщо для цього треба блокувати сепаратистські сайти, отже, треба це робити. А коли війна мине – застосовувати звичайні методи.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше